Fraseboek

af groot – klein   »   uk Великий – малий

68 [agt en sestig]

groot – klein

groot – klein

68 [шістдесят вісім]

68 [shistdesyat visim]

Великий – малий

[Velykyy̆ – malyy̆]

Kies hoe jy die vertaling wil sien:   
Afrikaans Oekraïns Speel Meer
groot en klein В--ик-й-і-м--ий Великий і малий В-л-к-й і м-л-й --------------- Великий і малий 0
Vel---y- i--a-y-̆ Velykyy- i malyy- V-l-k-y- i m-l-y- ----------------- Velykyy̆ i malyy̆
Die olifant is groot. С-он --ли--й. Слон великий. С-о- в-л-к-й- ------------- Слон великий. 0
S----velyk-y̆. Slon velykyy-. S-o- v-l-k-y-. -------------- Slon velykyy̆.
Die muis is klein. Миша ---е--ка. Миша маленька. М-ш- м-л-н-к-. -------------- Миша маленька. 0
My----------ka. Mysha malenʹka. M-s-a m-l-n-k-. --------------- Mysha malenʹka.
donker en helder Тем-ий - ---ий Темний і ясний Т-м-и- і я-н-й -------------- Темний і ясний 0
T---yy--i-y--n--̆ Temnyy- i yasnyy- T-m-y-̆ i y-s-y-̆ ----------------- Temnyy̆ i yasnyy̆
Die nag is donker. Ніч---м--. Ніч темна. Н-ч т-м-а- ---------- Ніч темна. 0
Nic- -e--a. Nich temna. N-c- t-m-a- ----------- Nich temna.
Die dag is helder. Ден- ---и-. День ясний. Д-н- я-н-й- ----------- День ясний. 0
D-nʹ -asny-̆. Denʹ yasnyy-. D-n- y-s-y-̆- ------------- Denʹ yasnyy̆.
oud en jonk с--рий-і -о-о-ий старий і молодий с-а-и- і м-л-д-й ---------------- старий і молодий 0
st--y-̆-i -o--d--̆ staryy- i molodyy- s-a-y-̆ i m-l-d-y- ------------------ staryy̆ i molodyy̆
Ons oupa is baie oud. Н-ш ді-----е--т--ий. Наш дід дуже старий. Н-ш д-д д-ж- с-а-и-. -------------------- Наш дід дуже старий. 0
N-sh -i- du------a-yy-. Nash did duzhe staryy-. N-s- d-d d-z-e s-a-y-̆- ----------------------- Nash did duzhe staryy̆.
70 jaar gelede was hy nog jonk. 7---о-і---------н -у---е--ол-ди-. 70 років тому він був ще молодий. 7- р-к-в т-м- в-н б-в щ- м-л-д-й- --------------------------------- 70 років тому він був ще молодий. 0
7- -o--v-t--u-v----uv -h-he---lody-̆. 70 rokiv tomu vin buv shche molodyy-. 7- r-k-v t-m- v-n b-v s-c-e m-l-d-y-. ------------------------------------- 70 rokiv tomu vin buv shche molodyy̆.
mooi en lelik г---и--- -гидн-й гарний і огидний г-р-и- і о-и-н-й ---------------- гарний і огидний 0
harny-̆-i oh--n-y̆ harnyy- i ohydnyy- h-r-y-̆ i o-y-n-y- ------------------ harnyy̆ i ohydnyy̆
Die vlinder is mooi. Метели--га---й. Метелик гарний. М-т-л-к г-р-и-. --------------- Метелик гарний. 0
M---ly- --r---̆. Metelyk harnyy-. M-t-l-k h-r-y-̆- ---------------- Metelyk harnyy̆.
Die spinnekop is lelik. Паву----и--ий. Павук огидний. П-в-к о-и-н-й- -------------- Павук огидний. 0
P--u--oh-d-yy̆. Pavuk ohydnyy-. P-v-k o-y-n-y-. --------------- Pavuk ohydnyy̆.
Dik / vet en dun т-вс-и- - ху--й товстий і худий т-в-т-й і х-д-й --------------- товстий і худий 0
t----yy̆-- -h----̆ tovstyy- i khudyy- t-v-t-y- i k-u-y-̆ ------------------ tovstyy̆ i khudyy̆
’n Vrou van 100kg is dik / vet. Жі--- -а-о- 1-0-кіло--а- – -о-с-а. Жінка вагою 100 кілограм – товста. Ж-н-а в-г-ю 1-0 к-л-г-а- – т-в-т-. ---------------------------------- Жінка вагою 100 кілограм – товста. 0
Z-ink--va--yu--0- -il-hra--–--ov-t-. Zhinka vahoyu 100 kilohram – tovsta. Z-i-k- v-h-y- 1-0 k-l-h-a- – t-v-t-. ------------------------------------ Zhinka vahoyu 100 kilohram – tovsta.
’n Man van 50kg is dun. Чо---і--вагою--0 к-лог--м – -уд-й. Чоловік вагою 50 кілограм – худий. Ч-л-в-к в-г-ю 5- к-л-г-а- – х-д-й- ---------------------------------- Чоловік вагою 50 кілограм – худий. 0
C--lov-k -----u 5- k---h--m –--h-dy-̆. Cholovik vahoyu 50 kilohram – khudyy-. C-o-o-i- v-h-y- 5- k-l-h-a- – k-u-y-̆- -------------------------------------- Cholovik vahoyu 50 kilohram – khudyy̆.
duur en goedkoop Доро-------еше-ий Дорогий і дешевий Д-р-г-й і д-ш-в-й ----------------- Дорогий і дешевий 0
D-r-hy-- i-----evy-̆ Dorohyy- i deshevyy- D-r-h-y- i d-s-e-y-̆ -------------------- Dorohyy̆ i deshevyy̆
Die motor is duur. А-том-б-ль --р---й. Автомобіль дорогий. А-т-м-б-л- д-р-г-й- ------------------- Автомобіль дорогий. 0
A-t-m-bilʹ d-roh-y-. Avtomobilʹ dorohyy-. A-t-m-b-l- d-r-h-y-. -------------------- Avtomobilʹ dorohyy̆.
Die koerant is goedkoop. Г----- ------. Газета дешева. Г-з-т- д-ш-в-. -------------- Газета дешева. 0
Hazet--d-s---a. Hazeta desheva. H-z-t- d-s-e-a- --------------- Hazeta desheva.

Kodewisseling

Al hoe meer mense word tweetalig groot. Hulle kan meer as een taal praat. Baie van die mense wissel gereeld tussen tale. Hulle besluit volgens die situasie watter taal om te gebruik. By die werk praat hulle byvoorbeeld ’n ander taal as by die huis. So pas hulle by hul omgewing aan. Maar dis ook moontlik om spontaan van taal te verwissel. Dié verskynsel word kodewisseling genoem. In kodewisseling word die taal tydens die gesprek verander. Daar kan baie redes wees hoekom die spreker van taal verander. Hulle kan dikwels in die een taal nie aan die gepaste woord dink nie. Hulle kan hulself in die ander taal beter uitdruk. Dit kan ook wees dat die spreker in een van die tale meer selfversekerd voel. Hulle kies dan dié taal vir private of persoonlike dinge. Dikwels bestaan ’n sekere woord nie in die een taal nie. In dié geval moet die spreker tale wissel. Of hulle slaan tussen tale oor sodat hulle nie verstaan kan word nie. In so ’n geval werk kodewisseling soos ’n geheime taal. Vroeër was mense krities oor taalvermenging. Mense het gedink die spreker kan geen taal behoorlik praat nie. Nou word dit anders beskou. Kodewisseling word as ’n spesiale taalkundige vaardigheid erken. Dit kan interessant wees om sprekers dop te hou terwyl hulle kodewisseling toepas. Hulle verander dikwels nie net die taal wat hulle praat nie. Ander elemente van kommunikasie verander ook. Baie praat vinniger, harder of nadrukliker in die ander taal. Of hulle gebruik skielik meer gebare en gesigsuitdrukkings. Kodewisseling is ook ’n bietjie kultuurwisseling…