Frazlibro

eo Posesivaj pronomoj 1   »   bg Притежателни местоимения 1

66 [sesdek ses]

Posesivaj pronomoj 1

Posesivaj pronomoj 1

66 [шейсет и шест]

66 [sheyset i shest]

Притежателни местоимения 1

[Pritezhatelni mestoimeniya 1]

Elektu kiel vi volas vidi la tradukon:   
esperanto bulgaro Ludu Pli
mi - mia аз-– м---/--в-й / си а- – м-- / с--- / с- а- – м-й / с-о- / с- -------------------- аз – мой / свой / си 0
a- ---oy --sv-y-/--i a- – m-- / s--- / s- a- – m-y / s-o- / s- -------------------- az – moy / svoy / si
Mi ne trovas mian ŝlosilon. Не---га -а наме-я-моя кл-- --св-я-ключ - к--ча с-. Н- м--- д- н----- м-- к--- / с--- к--- / к---- с-- Н- м-г- д- н-м-р- м-я к-ю- / с-о- к-ю- / к-ю-а с-. -------------------------------------------------- Не мога да намеря моя ключ / своя ключ / ключа си. 0
N---oga da---me--a--oya kl-u-h --s---a----u---/ k--u----s-. N- m--- d- n------ m--- k----- / s---- k----- / k------ s-- N- m-g- d- n-m-r-a m-y- k-y-c- / s-o-a k-y-c- / k-y-c-a s-. ----------------------------------------------------------- Ne moga da namerya moya klyuch / svoya klyuch / klyucha si.
Mi ne trovas mian bileton. Не--ога -а---м-ря-моя --ле--/---оя--и-ет - -----а с-. Н- м--- д- н----- м-- б---- / с--- б---- / б----- с-- Н- м-г- д- н-м-р- м-я б-л-т / с-о- б-л-т / б-л-т- с-. ----------------------------------------------------- Не мога да намеря моя билет / своя билет / билета си. 0
N------ d--n-me--- -o-a bil---/--voya-bi-e- /--i-et--si. N- m--- d- n------ m--- b---- / s---- b---- / b----- s-- N- m-g- d- n-m-r-a m-y- b-l-t / s-o-a b-l-t / b-l-t- s-. -------------------------------------------------------- Ne moga da namerya moya bilet / svoya bilet / bileta si.
vi (ci) – via (cia) ти - т--- - -вой----и т- – т--- / с--- / с- т- – т-о- / с-о- / с- --------------------- ти – твой / свой / си 0
t- –-tvo----s----/--i t- – t--- / s--- / s- t- – t-o- / s-o- / s- --------------------- ti – tvoy / svoy / si
Ĉu vi trovis vian ŝlosilon? Н-мери-ли--в-- -----/-с-оя-ключ ----ю-- си? Н----- л- т--- к--- / с--- к--- / к---- с-- Н-м-р- л- т-о- к-ю- / с-о- к-ю- / к-ю-а с-? ------------------------------------------- Намери ли твоя ключ / своя ключ / ключа си? 0
Na-eri-l---v--- -----h / ----a-k-yu-h / k----ha-si? N----- l- t---- k----- / s---- k----- / k------ s-- N-m-r- l- t-o-a k-y-c- / s-o-a k-y-c- / k-y-c-a s-? --------------------------------------------------- Nameri li tvoya klyuch / svoya klyuch / klyucha si?
Ĉu ci trovis cian bileton? Н--ери-ли --о---и--- --с--- б--ет---би-е-а си? Н----- л- т--- б---- / с--- б---- / б----- с-- Н-м-р- л- т-о- б-л-т / с-о- б-л-т / б-л-т- с-? ---------------------------------------------- Намери ли твоя билет / своя билет / билета си? 0
N-m--i-l- t---a-bil-t-- --o---bi--t-/-bi-e-a si? N----- l- t---- b---- / s---- b---- / b----- s-- N-m-r- l- t-o-a b-l-t / s-o-a b-l-t / b-l-t- s-? ------------------------------------------------ Nameri li tvoya bilet / svoya bilet / bileta si?
li - lia той --н-го- ---у т-- – н---- / м- т-й – н-г-в / м- ---------------- той – негов / му 0
toy-–-n-go--/--u t-- – n---- / m- t-y – n-g-v / m- ---------------- toy – negov / mu
Ĉu vi scias kie lia ŝlosilo estas? Зна-ш ли----- - -е-о-и-т кл---- кл---- м-? З---- л- к--- е н------- к--- / к----- м-- З-а-ш л- к-д- е н-г-в-я- к-ю- / к-ю-ъ- м-? ------------------------------------------ Знаеш ли къде е неговият ключ / ключът му? 0
Zna--- -- ---e y-------iyat kly-c- /--l-uchy- -u? Z----- l- k--- y- n-------- k----- / k------- m-- Z-a-s- l- k-d- y- n-g-v-y-t k-y-c- / k-y-c-y- m-? ------------------------------------------------- Znaesh li kyde ye negoviyat klyuch / klyuchyt mu?
Ĉu vi scias kie lia bileto estas? З--еш -- къ-е---н----ия---и-ет-/---летъ----? З---- л- к--- е н------- б---- / б------ м-- З-а-ш л- к-д- е н-г-в-я- б-л-т / б-л-т-т м-? -------------------------------------------- Знаеш ли къде е неговият билет / билетът му? 0
Zn-e---l- --d--ye--e--v-ya--bile------l--y--mu? Z----- l- k--- y- n-------- b---- / b------ m-- Z-a-s- l- k-d- y- n-g-v-y-t b-l-t / b-l-t-t m-? ----------------------------------------------- Znaesh li kyde ye negoviyat bilet / biletyt mu?
ŝi - ŝia тя-–-неин---й т- – н--- / й т- – н-и- / й ------------- тя – неин / й 0
tya - n--- /-y t-- – n--- / y t-a – n-i- / y -------------- tya – nein / y
Ŝia mono malaperis. Ней-и----ари / п-ри-- й ги ням-. Н------ п--- / п----- й г- н---- Н-й-и-е п-р- / п-р-т- й г- н-м-. -------------------------------- Нейните пари / парите й ги няма. 0
N--n--e ---i-/-pa--t--y----n-a-a. N------ p--- / p----- y g- n----- N-y-i-e p-r- / p-r-t- y g- n-a-a- --------------------------------- Neynite pari / parite y gi nyama.
Kaj ankaŭ ŝia kreditkarto malaperis. Н-йн-----р--и--а -а-та - ----и-н-та --кар-----що-я-н--а. Н------ к------- к---- / к--------- й к---- с--- я н---- Н-й-а-а к-е-и-н- к-р-а / к-е-и-н-т- й к-р-а с-щ- я н-м-. -------------------------------------------------------- Нейната кредитна карта / кредитната й карта също я няма. 0
N-yna-a----di--- k---- / -r-d-tn-t----k---a sy---h---- -y-m-. N------ k------- k---- / k--------- y k---- s------ y- n----- N-y-a-a k-e-i-n- k-r-a / k-e-i-n-t- y k-r-a s-s-c-o y- n-a-a- ------------------------------------------------------------- Neynata kreditna karta / kreditnata y karta syshcho ya nyama.
ni - nia н---– на--/ ни н-- – н-- / н- н-е – н-ш / н- -------------- ние – наш / ни 0
ni- – na-h----i n-- – n--- / n- n-e – n-s- / n- --------------- nie – nash / ni
Nia avĉjo malsanas. На--я- дя---/ ---- н- - -о--н. Н----- д--- / д--- н- е б----- Н-ш-я- д-д- / д-д- н- е б-л-н- ------------------------------ Нашият дядо / дядо ни е болен. 0
Na--i-at-dyado /-d-ado--- y--bo---. N------- d---- / d---- n- y- b----- N-s-i-a- d-a-o / d-a-o n- y- b-l-n- ----------------------------------- Nashiyat dyado / dyado ni ye bolen.
Nia avinjo sanas. Н-ш-т---а-- ---а-а -и-е--д--в-. Н----- б--- / б--- н- е з------ Н-ш-т- б-б- / б-б- н- е з-р-в-. ------------------------------- Нашата баба / баба ни е здрава. 0
N--hat- b--a-- b--------e -drav-. N------ b--- / b--- n- y- z------ N-s-a-a b-b- / b-b- n- y- z-r-v-. --------------------------------- Nashata baba / baba ni ye zdrava.
vi - via ви--– ва- / -и в-- – в-- / в- в-е – в-ш / в- -------------- вие – ваш / ви 0
v-e---vash / vi v-- – v--- / v- v-e – v-s- / v- --------------- vie – vash / vi
Infanoj, kie estas via paĉjo? Д-ц-- -ъд--- ----я---а-а-- --ща-в-? Д---- к--- е в----- б--- / б--- в-- Д-ц-, к-д- е в-ш-я- б-щ- / б-щ- в-? ----------------------------------- Деца, къде е вашият баща / баща ви? 0
D------k-de -- -ash--at b--hc---/-ba-h-ha-v-? D----- k--- y- v------- b------ / b------ v-- D-t-a- k-d- y- v-s-i-a- b-s-c-a / b-s-c-a v-? --------------------------------------------- Detsa, kyde ye vashiyat bashcha / bashcha vi?
Infanoj, kie estas via panjo? Де-а, къ-- е-ваш--а-м---а ----йка --? Д---- к--- е в----- м---- / м---- в-- Д-ц-, к-д- е в-ш-т- м-й-а / м-й-а в-? ------------------------------------- Деца, къде е вашата майка / майка ви? 0
Detsa, -y-e y---a-ha-a ----a-/-m--k- -i? D----- k--- y- v------ m---- / m---- v-- D-t-a- k-d- y- v-s-a-a m-y-a / m-y-a v-? ---------------------------------------- Detsa, kyde ye vashata mayka / mayka vi?

Elŝutu MP3 (.zip dosierojn)

Neniu video trovita!

Kreema lingvo

La kreemo estas hodiaŭ grava kvalito. Ĉiu volas esti kreema. Ĉar la kreemulojn oni konsideras inteligentaj. Ankaŭ nia lingvo estu kreema. Antaŭe, oni provis kiel eble plej korekte paroli. Oni hodiaŭ kapablu kiel eble plej kreeme paroli. Ekzemploj de tio estas la reklamo kaj la novaj amaskomunikiloj. Ili montras kiel oni povas ludi per la lingvo. De ĉirkaŭ 50 jaroj pli kaj pli graviĝas la kreemo. Eĉ la sciencan esploron okupas la fenomeno. La psiĥologoj, pedagogoj kaj filozofoj pristudas la kreemajn procezojn. La kreemo tiurilate difiniĝas kiel la kapablo krei ion novan. Kreema parolanto do produktas novajn parolajn formojn. Povas temi pri vortoj aŭ ankaŭ pri gramatikaj strukturoj. Kreema lingvo ebligas la lingvistojn kompreni kiel lingvo modifiĝas. Sed ne ĉiuj homoj komprenas novajn lingverojn. Oni bezonas scion por kompreni kreeman lingvon. Oni devas scii kiel lingvo funkcias. Kaj oni devas koni la mondon, en kiu vivas la parolantoj. Nur tiel oni povas kompreni tion, kion ili volas diri. Ekzemplo de tio estas la junulara lingvo. La infanoj kaj la junuloj senĉese inventas novajn terminojn. La plenkreskuloj ofte ne komprenas tiujn vortojn. Nuntempe ekzistas eĉ vortaroj klarigantaj la junularan lingvon. Sed tiuj plejofte malaktualas ekde la sekva generacio! Kreema lingvo tamen lerneblas. Trejnistoj proponas diversajn kursojn tiucele. La plej grava regulo ĉiam estas la jena : aktivigu vian enan voĉon!