Zbirka izraza

hr Prošlo vrijeme načinskih glagola 2   »   uk Модальні дієслова у минулому 2

88 [osamdeset i osam]

Prošlo vrijeme načinskih glagola 2

Prošlo vrijeme načinskih glagola 2

88 [вісімдесят вісім]

88 [visimdesyat visim]

Модальні дієслова у минулому 2

[Modalʹni diyeslova u mynulomu 2]

Odaberite kako želite vidjeti prijevod:   
hrvatski ukrajinski igra Više
Moj se sin nije htio igrati s lutkom. Мій си--не х---- --витися---л--о-. Мій син не хотів бавитися лялькою. М-й с-н н- х-т-в б-в-т-с- л-л-к-ю- ---------------------------------- Мій син не хотів бавитися лялькою. 0
M--̆ -y- ne ----iv---------a lya-ʹ----. Miy- syn ne khotiv bavytysya lyalʹkoyu. M-y- s-n n- k-o-i- b-v-t-s-a l-a-ʹ-o-u- --------------------------------------- Miy̆ syn ne khotiv bavytysya lyalʹkoyu.
Moja kćerka nije htjela igrati nogomet. М-- ----- -е -о--л--гра-и у фу-б-л. Моя дочка не хотіла грати у футбол. М-я д-ч-а н- х-т-л- г-а-и у ф-т-о-. ----------------------------------- Моя дочка не хотіла грати у футбол. 0
M--- do-hka--e -h-t--- -ra-y-u----b-l. Moya dochka ne khotila hraty u futbol. M-y- d-c-k- n- k-o-i-a h-a-y u f-t-o-. -------------------------------------- Moya dochka ne khotila hraty u futbol.
Moja supruga nije htjela sa mnom igrati šah. М-- жінк---е--о---а--рат----шах---- ---ю. Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. М-я ж-н-а н- х-т-л- г-а-и в ш-х- з- м-о-. ----------------------------------------- Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. 0
Moy--zh-n---n- k---il--hra-- v ---k----- -no-u. Moya zhinka ne khotila hraty v shakhy zi mnoyu. M-y- z-i-k- n- k-o-i-a h-a-y v s-a-h- z- m-o-u- ----------------------------------------------- Moya zhinka ne khotila hraty v shakhy zi mnoyu.
Moja se djeca nisu htjela šetati. Мої----и-не---т--и г-ля-и. Мої діти не хотіли гуляти. М-ї д-т- н- х-т-л- г-л-т-. -------------------------- Мої діти не хотіли гуляти. 0
M--- ---- n--kho--ly-----at-. Moi- dity ne khotily hulyaty. M-i- d-t- n- k-o-i-y h-l-a-y- ----------------------------- Moï dity ne khotily hulyaty.
Oni nisu htjeli pospremiti sobu. В--- -е -о--ли-п-ибр-ти-к---ату. Вони не хотіли прибрати кімнату. В-н- н- х-т-л- п-и-р-т- к-м-а-у- -------------------------------- Вони не хотіли прибрати кімнату. 0
V--y--e ---t--y prybr--y---m-a-u. Vony ne khotily prybraty kimnatu. V-n- n- k-o-i-y p-y-r-t- k-m-a-u- --------------------------------- Vony ne khotily prybraty kimnatu.
Oni nisu htjeli ići u krevet. В--и--е-х-ті-и-йт---пат-. Вони не хотіли йти спати. В-н- н- х-т-л- й-и с-а-и- ------------------------- Вони не хотіли йти спати. 0
Vo-y-n- k-o-il- y-t- s----. Vony ne khotily y-ty spaty. V-n- n- k-o-i-y y-t- s-a-y- --------------------------- Vony ne khotily y̆ty spaty.
Nije smio jesti sladoled. Й----не-м-жна було -ст- мор--и-а. Йому не можна було їсти морозива. Й-м- н- м-ж-а б-л- ї-т- м-р-з-в-. --------------------------------- Йому не можна було їсти морозива. 0
Y-om- -e m-zh-a-b-lo --st---o-o-yv-. Y-omu ne mozhna bulo i-sty morozyva. Y-o-u n- m-z-n- b-l- i-s-y m-r-z-v-. ------------------------------------ Y̆omu ne mozhna bulo ïsty morozyva.
Nije smio jesti čokoladu. Йом- не--о----б--о їсти--о---ад. Йому не можна було їсти шоколад. Й-м- н- м-ж-а б-л- ї-т- ш-к-л-д- -------------------------------- Йому не можна було їсти шоколад. 0
Y-o-u----m-z-na b-l- --s---sh-k--a-. Y-omu ne mozhna bulo i-sty shokolad. Y-o-u n- m-z-n- b-l- i-s-y s-o-o-a-. ------------------------------------ Y̆omu ne mozhna bulo ïsty shokolad.
Nije smio jesti bombone. Й-м--н- -ожн------ ї-ти --ке--к. Йому не можна було їсти цукерок. Й-м- н- м-ж-а б-л- ї-т- ц-к-р-к- -------------------------------- Йому не можна було їсти цукерок. 0
Y--mu----mozhna-bulo -̈-ty-ts--e-ok. Y-omu ne mozhna bulo i-sty tsukerok. Y-o-u n- m-z-n- b-l- i-s-y t-u-e-o-. ------------------------------------ Y̆omu ne mozhna bulo ïsty tsukerok.
Smio / smjela sam nešto zaželjeti. Я -і- ---ог-а --с- з-б--ати. Я міг / могла щось забажати. Я м-г / м-г-а щ-с- з-б-ж-т-. ---------------------------- Я міг / могла щось забажати. 0
Y--mih-- m-h-a-s---o-- zabazh-ty. YA mih / mohla shchosʹ zabazhaty. Y- m-h / m-h-a s-c-o-ʹ z-b-z-a-y- --------------------------------- YA mih / mohla shchosʹ zabazhaty.
Smjela sam si kupiti haljinu. Я-мі- - --г-----п-т- --бі-одя-. Я міг / могла купити собі одяг. Я м-г / м-г-а к-п-т- с-б- о-я-. ------------------------------- Я міг / могла купити собі одяг. 0
YA --h - -o-l---u-y-y-so-i odyah. YA mih / mohla kupyty sobi odyah. Y- m-h / m-h-a k-p-t- s-b- o-y-h- --------------------------------- YA mih / mohla kupyty sobi odyah.
Smio / smjela sam uzeti jednu pralinu. Я-мі- - м-г-а-узя-и собі--уке-к-. Я міг / могла узяти собі цукерку. Я м-г / м-г-а у-я-и с-б- ц-к-р-у- --------------------------------- Я міг / могла узяти собі цукерку. 0
Y- m-h -----l- -zyaty ---i --uk-r-u. YA mih / mohla uzyaty sobi tsukerku. Y- m-h / m-h-a u-y-t- s-b- t-u-e-k-. ------------------------------------ YA mih / mohla uzyaty sobi tsukerku.
Jesi li smio / smjela pušiti u zrakoplovu? Т--і -ож-а було к-рит--- ---а--? Тобі можна було курити в літаку? Т-б- м-ж-а б-л- к-р-т- в л-т-к-? -------------------------------- Тобі можна було курити в літаку? 0
T-----oz-na-b--- --r-t- v li-ak-? Tobi mozhna bulo kuryty v litaku? T-b- m-z-n- b-l- k-r-t- v l-t-k-? --------------------------------- Tobi mozhna bulo kuryty v litaku?
Jesi li smio / smjela piti pivo u bolnici? Т-б-----на б-ло --ти - --ка-ні-п---? Тобі можна було пити в лікарні пиво? Т-б- м-ж-а б-л- п-т- в л-к-р-і п-в-? ------------------------------------ Тобі можна було пити в лікарні пиво? 0
T--i -o-------l---yty-- -ik--ni-----? Tobi mozhna bulo pyty v likarni pyvo? T-b- m-z-n- b-l- p-t- v l-k-r-i p-v-? ------------------------------------- Tobi mozhna bulo pyty v likarni pyvo?
Jesi li smio / smjela povesti psa u hotel? Т-б- -ож-- бул--вз--и---бак--в--о----? Тобі можна було взяти собаку в готель? Т-б- м-ж-а б-л- в-я-и с-б-к- в г-т-л-? -------------------------------------- Тобі можна було взяти собаку в готель? 0
To-- m----a -ul--v-ya---sobak----hotel-? Tobi mozhna bulo vzyaty sobaku v hotelʹ? T-b- m-z-n- b-l- v-y-t- s-b-k- v h-t-l-? ---------------------------------------- Tobi mozhna bulo vzyaty sobaku v hotelʹ?
Djeca su za vrijeme praznika smjela dugo ostati vani. Н- -аніку-а- д--- --------вг---а-ишати-я н----рі. На канікулах діти могли довго залишатися надворі. Н- к-н-к-л-х д-т- м-г-и д-в-о з-л-ш-т-с- н-д-о-і- ------------------------------------------------- На канікулах діти могли довго залишатися надворі. 0
N---a----lakh -it--mo----------za---hatysya ---vori. Na kanikulakh dity mohly dovho zalyshatysya nadvori. N- k-n-k-l-k- d-t- m-h-y d-v-o z-l-s-a-y-y- n-d-o-i- ---------------------------------------------------- Na kanikulakh dity mohly dovho zalyshatysya nadvori.
Smjela su se dugo igrati u dvorištu. В----мо--и д-в-о г-ати-- ----і. Вони могли довго грати у дворі. В-н- м-г-и д-в-о г-а-и у д-о-і- ------------------------------- Вони могли довго грати у дворі. 0
V-n- moh-y -o-----ra-- --d-ori. Vony mohly dovho hraty u dvori. V-n- m-h-y d-v-o h-a-y u d-o-i- ------------------------------- Vony mohly dovho hraty u dvori.
Smjela su dugo ostati budna. В--- ----и д---о н- с--т-. Вони могли довго не спати. В-н- м-г-и д-в-о н- с-а-и- -------------------------- Вони могли довго не спати. 0
V--- -ohly --v-o-n---p-t-. Vony mohly dovho ne spaty. V-n- m-h-y d-v-o n- s-a-y- -------------------------- Vony mohly dovho ne spaty.

Savjeti protiv zaboravljanja

Učenje nije uvijek jednostavno. Također i kad je zabavno može biti naporno. No veselimo se ukoliko smo nešto naučili. Ponosni smo na sebe i svoj napredak. Nažalost, to što smo naučili možemo opet zaboraviti. To je često problem posebno kod jezika. Većina nas u školi uči jedan ili više jezika. Nakon školovanja to znanje se izgubi. Jedva da više govorimo taj jezik. U svakodnevici prevladava naš materinji jezik. Mnogo stranih jezika se koristi samo za vrijeme odmora. Znanje se izgubi ako se redovito ne obnavlja. Našem mozgu potrebna je vježba. Moglo bi se reći da funkcionira poput mišića. Taj mišić se mora vježbati kako ne bi oslabio. No postoje načini da se spriječi zaboravljanje. Najvažnije je naučeno uvijek nanovo primjenjivati. Pritom pomažu dosljedni rituali. Moguće je napraviti mali program za razne dane u tjednu. U ponedjeljak se, na primjer, čita knjiga na stranom jeziku. U srijedu se sluša inozemni radio program. U petak se piše dnevnik na stranom jeziku. Na taj način se izmjenjuje čitanje, slušanje i pisanje. Time se znanje aktivira na različite načine. Sve te vježbe ne moraju trajati dugo, dovoljno je svega pola sata. No važno je da se redovito vježba! Istraživanja pokazuju da ono što je jednom naučeno ostaje u mozgu desetljećima. Dakle, mora se samo izvaditi iz ladice...