Frasario

it Fare spese   »   uk Робити покупки

51 [cinquantuno]

Fare spese

Fare spese

51 [п’ятдесят один]

51 [pʺyatdesyat odyn]

Робити покупки

[Robyty pokupky]

Scegli come vuoi vedere la traduzione:   
Italiano Ucraino Suono di più
Voglio andare in biblioteca. Я ---у в бібл-от-ку. Я х--- в б---------- Я х-ч- в б-б-і-т-к-. -------------------- Я хочу в бібліотеку. 0
YA kh-chu-- --------k-. Y- k----- v b---------- Y- k-o-h- v b-b-i-t-k-. ----------------------- YA khochu v biblioteku.
Voglio andare in libreria. Я-х-чу-до к-иж-ов-г- --г---н-. Я х--- д- к--------- м-------- Я х-ч- д- к-и-к-в-г- м-г-з-н-. ------------------------------ Я хочу до книжкового магазину. 0
Y- -hoc----- kn-zh-ovoho-m-hazy--. Y- k----- d- k---------- m-------- Y- k-o-h- d- k-y-h-o-o-o m-h-z-n-. ---------------------------------- YA khochu do knyzhkovoho mahazynu.
Voglio andare all’edicola. Я-хо--------ос--. Я х--- д- к------ Я х-ч- д- к-о-к-. ----------------- Я хочу до кіоску. 0
Y- ----h- do --osku. Y- k----- d- k------ Y- k-o-h- d- k-o-k-. -------------------- YA khochu do kiosku.
Voglio prendere in prestito un libro. Я-хоч- п--и-ити к-и-у. Я х--- п------- к----- Я х-ч- п-з-ч-т- к-и-у- ---------------------- Я хочу позичити книгу. 0
Y--k-oc-u----y---t- k--h-. Y- k----- p-------- k----- Y- k-o-h- p-z-c-y-y k-y-u- -------------------------- YA khochu pozychyty knyhu.
Voglio comprare un libro. Я-х--- ---и-- -ниг-. Я х--- к----- к----- Я х-ч- к-п-т- к-и-у- -------------------- Я хочу купити книгу. 0
Y- k-ochu----yty--n--u. Y- k----- k----- k----- Y- k-o-h- k-p-t- k-y-u- ----------------------- YA khochu kupyty knyhu.
Voglio comprare un giornale. Я----у купи-- газ-т-. Я х--- к----- г------ Я х-ч- к-п-т- г-з-т-. --------------------- Я хочу купити газету. 0
YA --och- -u---y ha-et-. Y- k----- k----- h------ Y- k-o-h- k-p-t- h-z-t-. ------------------------ YA khochu kupyty hazetu.
Voglio andare in biblioteca per prendere in prestito un libro. Я ---у-в--і----т-к-- щ-- в-яти--ни-у. Я х--- в б---------- щ-- в---- к----- Я х-ч- в б-б-і-т-к-, щ-б в-я-и к-и-у- ------------------------------------- Я хочу в бібліотеку, щоб взяти книгу. 0
YA--------v --b-i-tek-- -h-ho---z---y -n---. Y- k----- v b---------- s----- v----- k----- Y- k-o-h- v b-b-i-t-k-, s-c-o- v-y-t- k-y-u- -------------------------------------------- YA khochu v biblioteku, shchob vzyaty knyhu.
Voglio andare in libreria per comprare un libro. Я-хоч- -о к-и-к---г- --г-----, --- ку--т--кн---. Я х--- д- к--------- м-------- щ-- к----- к----- Я х-ч- д- к-и-к-в-г- м-г-з-н-, щ-б к-п-т- к-и-у- ------------------------------------------------ Я хочу до книжкового магазину, щоб купити книгу. 0
Y--kho--u do k-y-hko------aha---u,----h-b--upy-y k--h-. Y- k----- d- k---------- m-------- s----- k----- k----- Y- k-o-h- d- k-y-h-o-o-o m-h-z-n-, s-c-o- k-p-t- k-y-u- ------------------------------------------------------- YA khochu do knyzhkovoho mahazynu, shchob kupyty knyhu.
Voglio andare all’edicola per comprare un giornale. Я х-ч--до к-о-к-, щ---куп-----а--ту. Я х--- д- к------ щ-- к----- г------ Я х-ч- д- к-о-к-, щ-б к-п-т- г-з-т-. ------------------------------------ Я хочу до кіоску, щоб купити газету. 0
Y- -----u-d- ------- --cho- kupy-------t-. Y- k----- d- k------ s----- k----- h------ Y- k-o-h- d- k-o-k-, s-c-o- k-p-t- h-z-t-. ------------------------------------------ YA khochu do kiosku, shchob kupyty hazetu.
Voglio andare dall’ottico. Я -о-у піти --о-т-к-. Я х--- п--- в о------ Я х-ч- п-т- в о-т-к-. --------------------- Я хочу піти в оптику. 0
YA-kho--u-pity v o--y--. Y- k----- p--- v o------ Y- k-o-h- p-t- v o-t-k-. ------------------------ YA khochu pity v optyku.
Voglio andare al supermercato. Я --чу - -у--рма--е-. Я х--- в с----------- Я х-ч- в с-п-р-а-к-т- --------------------- Я хочу в супермаркет. 0
YA-kh---- v --per-a--et. Y- k----- v s----------- Y- k-o-h- v s-p-r-a-k-t- ------------------------ YA khochu v supermarket.
Voglio andare dal fornaio. Я --чу с-од-т--в-б----ну. Я х--- с------ в б------- Я х-ч- с-о-и-и в б-л-ч-у- ------------------------- Я хочу сходити в булочну. 0
Y----oc-u -k-o-yt- v bulo-hnu. Y- k----- s------- v b-------- Y- k-o-h- s-h-d-t- v b-l-c-n-. ------------------------------ YA khochu skhodyty v bulochnu.
Voglio comprare degli occhiali. Я -о-у ------ -к-л---. Я х--- к----- о------- Я х-ч- к-п-т- о-у-я-и- ---------------------- Я хочу купити окуляри. 0
Y- kho----k----y -k--yar-. Y- k----- k----- o-------- Y- k-o-h- k-p-t- o-u-y-r-. -------------------------- YA khochu kupyty okulyary.
Voglio comprare frutta e verdura. Я -о----у-ит- -р-кти------чі. Я х--- к----- ф----- і о----- Я х-ч- к-п-т- ф-у-т- і о-о-і- ----------------------------- Я хочу купити фрукти і овочі. 0
Y--kh-ch- --pyt- --uk-----o--chi. Y- k----- k----- f----- i o------ Y- k-o-h- k-p-t- f-u-t- i o-o-h-. --------------------------------- YA khochu kupyty frukty i ovochi.
Voglio comprare panini e pane. Я -о-- -уп----булоч---- х--б. Я х--- к----- б------ і х---- Я х-ч- к-п-т- б-л-ч-и і х-і-. ----------------------------- Я хочу купити булочки і хліб. 0
YA k-och---u-y---bu-och-- i-k-lib. Y- k----- k----- b------- i k----- Y- k-o-h- k-p-t- b-l-c-k- i k-l-b- ---------------------------------- YA khochu kupyty bulochky i khlib.
Voglio andare dall’ottico per comprare degli occhiali. Я -о----і-и в о-тик-- щоб-----ти о-у-я-и. Я х--- п--- в о------ щ-- к----- о------- Я х-ч- п-т- в о-т-к-, щ-б к-п-т- о-у-я-и- ----------------------------------------- Я хочу піти в оптику, щоб купити окуляри. 0
Y----oc-- --t--v--pty-u- --chob---pyty-ok--y--y. Y- k----- p--- v o------ s----- k----- o-------- Y- k-o-h- p-t- v o-t-k-, s-c-o- k-p-t- o-u-y-r-. ------------------------------------------------ YA khochu pity v optyku, shchob kupyty okulyary.
Voglio andare al supermercato per comprare frutta e verdura. Я --чу в --п--марк-т- щ-б---пит--фрук-и-- о-оч-. Я х--- в с----------- щ-- к----- ф----- і о----- Я х-ч- в с-п-р-а-к-т- щ-б к-п-т- ф-у-т- і о-о-і- ------------------------------------------------ Я хочу в супермаркет, щоб купити фрукти і овочі. 0
YA kh--h- v -up-r---k-t--s--hob---p--y -r-kt----ovoc--. Y- k----- v s----------- s----- k----- f----- i o------ Y- k-o-h- v s-p-r-a-k-t- s-c-o- k-p-t- f-u-t- i o-o-h-. ------------------------------------------------------- YA khochu v supermarket, shchob kupyty frukty i ovochi.
Voglio andare dal fornaio per comprare panini e pane. Я х-ч---о бу--ч-о-, щ---к--и------оч---і х---. Я х--- д- б-------- щ-- к----- б------ і х---- Я х-ч- д- б-л-ч-о-, щ-б к-п-т- б-л-ч-и і х-і-. ---------------------------------------------- Я хочу до булочної, щоб купити булочки і хліб. 0
YA ---c---do b--o--n---, shc--- k-p--y b-lo---y---k--i-. Y- k----- d- b---------- s----- k----- b------- i k----- Y- k-o-h- d- b-l-c-n-i-, s-c-o- k-p-t- b-l-c-k- i k-l-b- -------------------------------------------------------- YA khochu do bulochnoï, shchob kupyty bulochky i khlib.

Scarica MP3 (.zip File)

Le lingue minoritarie

In Europa si parlano diverse lingue, molte di origine indoeuropea. Accanto alle lingue nazionali esistono lingue meno diffuse, le lingue minoritarie. Esse sono diverse dalle lingue ufficiali, ma non sono dialetti, né lingue degli immigrati. Hanno una propria componente etnica e sono parlate da alcune comunità. Quasi in ogni paese d’Europa esiste una lingua minoritaria. Nell’Unione Europea se ne contano circa 40, alcune delle quali vengono parlate solo in un paese. Alcuni esempi sono il sorabo in Germania e la lingua romani in molti paesi europei. Le lingue minoritarie hanno uno status particolare. Parlate da ristrette comunità di persone, non vengono insegnate a scuola e non vi è una letteratura ufficiale in queste lingue. Molte sono, pertanto, a rischio di estinzione. Però, l’Unione Europea intende tutelarle, consapevole che ogni lingua rappresenti una parte essenziale della nostra cultura ed identità. Alcune nazioni non corrispondono ad uno stato ed i rispettivi parlanti assumono l’identità tipica di una minoranza. Diversi programmi e progetti possono promuovere queste lingue e tutelare la cultura di piccoli gruppi etnici. Nonostante i tentativi, le lingue minoritarie potrebbero presto scomparire; tra queste, anche la lingua livone, parlata da solo 20 persone in una regione della Lettonia. Si tratta quindi della lingua meno diffusa d’Europa.                        
Lo sapevate?
L'urdu appartiene alla famiglia delle lingue indoiraniche. Si parla in Pakistan e in alcuni stati federali dell'India. L'urdu è la lingua madre di circa 60 milioni di persone. In Pakistan è la lingua nazionale. Anche in India è una delle 22 lingue ufficialmente riconosciute. L'urdu è strettamente imparentato con l'hindi. In sostanza, le due lingue rappresentano semplicemente 2 socioletti dell'indostano, il quale si afferma nell'India del nord a partire dal XIII secolo dall'evoluzione di diverse lingue. Oggi, l'urdu e l'hindi sono due lingue diverse tra loro. Nonostante ciò, i parlanti riescono a comunicare tra loro senza problemi. Molto diversi sono invece i sistemi di scrittura. Nella forma scritta, l'urdu è una variante dell'alfabeto arabo-persiano. Non è così per l'hindi. La letteratura in lingua urdu riveste un'importanza particolare. Anche la grande produzione cinematografica avviene spesso in questa lingua. Imparate l'urdu! E' la chiave per entrare nella cultura dell'Asia del sud.