Frasario

it Avverbi   »   uk Прислівники

100 [cento]

Avverbi

Avverbi

100 [сто]

100 [sto]

Прислівники

[Pryslivnyky]

Scegli come vuoi vedere la traduzione:   
Italiano Ucraino Suono di più
già una volta – non ... mai в-- од-н-----–--- ---оли в-- о--- р-- – щ- н----- в-е о-и- р-з – щ- н-к-л- ------------------------ вже один раз – ще ніколи 0
vz-e -d-n-------------n-k-ly v--- o--- r-- – s---- n----- v-h- o-y- r-z – s-c-e n-k-l- ---------------------------- vzhe odyn raz – shche nikoly
È già stato a Berlino una volta? Ви --е--ул--- Б-р--ні? В- в-- б--- в Б------- В- в-е б-л- в Б-р-і-і- ---------------------- Ви вже були в Берліні? 0
V- --h- -u---v----lini? V- v--- b--- v B------- V- v-h- b-l- v B-r-i-i- ----------------------- Vy vzhe buly v Berlini?
No, non ci sono mai stato. Н-,-щ------ли. Н-- щ- н------ Н-, щ- н-к-л-. -------------- Ні, ще ніколи. 0
Ni- s-che ni-o--. N-- s---- n------ N-, s-c-e n-k-l-. ----------------- Ni, shche nikoly.
qualcuno – nessuno Хто-не---- ----х-о Х--------- – н---- Х-о-н-б-д- – н-х-о ------------------ Хто-небудь – ніхто 0
Kh-o--ebu-- - --k--o K---------- – n----- K-t---e-u-ʹ – n-k-t- -------------------- Khto-nebudʹ – nikhto
Conosce qualcuno qui? Ви-зн--те-т-т-к-г--не-у-ь? В- з----- т-- к----------- В- з-а-т- т-т к-г---е-у-ь- -------------------------- Ви знаєте тут кого-небудь? 0
V----a---e-t-- -o-o-n-----? V- z------ t-- k----------- V- z-a-e-e t-t k-h---e-u-ʹ- --------------------------- Vy znayete tut koho-nebudʹ?
No, non conosco nessuno. Ні- я-н--зн-- -у- нік-го. Н-- я н- з--- т-- н------ Н-, я н- з-а- т-т н-к-г-. ------------------------- Ні, я не знаю тут нікого. 0
N-- -a ne-z-a-----t --k--o. N-- y- n- z---- t-- n------ N-, y- n- z-a-u t-t n-k-h-. --------------------------- Ni, ya ne znayu tut nikoho.
ancora – non più ще-–-б--ь-е ні щ- – б----- н- щ- – б-л-ш- н- -------------- ще – більше ні 0
s-ch------l-s-e-ni s---- – b------ n- s-c-e – b-l-s-e n- ------------------ shche – bilʹshe ni
Resta ancora tanto qui? В--т-- -е ---ов-- за-иша--е--? В- т-- щ- н------ з----------- В- т-т щ- н-д-в-о з-л-ш-є-е-я- ------------------------------ Ви тут ще надовго залишаєтеся? 0
V- -u- sh-h----do-h- za----a-e---y-? V- t-- s---- n------ z-------------- V- t-t s-c-e n-d-v-o z-l-s-a-e-e-y-? ------------------------------------ Vy tut shche nadovho zalyshayetesya?
No, non ci resto più tanto. Н-- - залишаю-я-н---д---о. Н-- я з-------- н--------- Н-, я з-л-ш-ю-я н-н-д-в-о- -------------------------- Ні, я залишаюся ненадовго. 0
N------zalysh---s---n-n--ov--. N-- y- z----------- n--------- N-, y- z-l-s-a-u-y- n-n-d-v-o- ------------------------------ Ni, ya zalyshayusya nenadovho.
ancora qualcosa – più niente ще -ось –-біл-ш---ічо-о щ- щ--- – б----- н----- щ- щ-с- – б-л-ш- н-ч-г- ----------------------- ще щось – більше нічого 0
shche sh---sʹ – b--ʹs-e----hoho s---- s------ – b------ n------ s-c-e s-c-o-ʹ – b-l-s-e n-c-o-o ------------------------------- shche shchosʹ – bilʹshe nichoho
Vuole bere ancora qualcosa? Хо---- ---щ--- -и-ит-? Х----- щ- щ--- в------ Х-ч-т- щ- щ-с- в-п-т-? ---------------------- Хочете ще щось випити? 0
K-oc-e-e--hche ----osʹ--y-y--? K------- s---- s------ v------ K-o-h-t- s-c-e s-c-o-ʹ v-p-t-? ------------------------------ Khochete shche shchosʹ vypyty?
No, non voglio più niente. Ні--- н- -о-у--ільш---і-ого. Н-- я н- х--- б----- н------ Н-, я н- х-ч- б-л-ш- н-ч-г-. ---------------------------- Ні, я не хочу більше нічого. 0
N---ya ----ho-hu b-lʹsh- -ich-h-. N-- y- n- k----- b------ n------- N-, y- n- k-o-h- b-l-s-e n-c-o-o- --------------------------------- Ni, ya ne khochu bilʹshe nichoho.
già qualcosa – ancora niente в----ос- – ще---чо-о в-- щ--- – щ- н----- в-е щ-с- – щ- н-ч-г- -------------------- вже щось – ще нічого 0
vzh-----hosʹ-- --che n--h-ho v--- s------ – s---- n------ v-h- s-c-o-ʹ – s-c-e n-c-o-o ---------------------------- vzhe shchosʹ – shche nichoho
Ha mangiato già qualcosa? Ви--ж- щос- -----? В- в-- щ--- з----- В- в-е щ-с- з-ї-и- ------------------ Ви вже щось з’їли? 0
V- vz-- ------------ly? V- v--- s------ z------ V- v-h- s-c-o-ʹ z-i-l-? ----------------------- Vy vzhe shchosʹ zʺïly?
No, non ho mangiato ancora niente. Н-, - ще ---о----е ї- / ї--. Н-- я щ- н----- н- ї- / ї--- Н-, я щ- н-ч-г- н- ї- / ї-а- ---------------------------- Ні, я ще нічого не їв / їла. 0
N-- -- shch- ni-ho-o ne-ïv - ïl-. N-- y- s---- n------ n- i-- / i---- N-, y- s-c-e n-c-o-o n- i-v / i-l-. ----------------------------------- Ni, ya shche nichoho ne ïv / ïla.
ancora qualcuno – nessuno щ- -то---б--- --більше--і--о щ- х--------- – б----- н---- щ- х-о-н-б-д- – б-л-ш- н-х-о ---------------------------- ще хто-небудь – більше ніхто 0
s-ch- ------ebu-- - -i-ʹ-he-n-k-to s---- k---------- – b------ n----- s-c-e k-t---e-u-ʹ – b-l-s-e n-k-t- ---------------------------------- shche khto-nebudʹ – bilʹshe nikhto
Qualcuno vuole ancora un caffè? Б-ж-є щ- -т--небу-- к---? Б---- щ- х--------- к---- Б-ж-є щ- х-о-н-б-д- к-в-? ------------------------- Бажає ще хто-небудь кави? 0
B--h-ye sh-h--k--o--ebudʹ -a-y? B------ s---- k---------- k---- B-z-a-e s-c-e k-t---e-u-ʹ k-v-? ------------------------------- Bazhaye shche khto-nebudʹ kavy?
No, nessuno. Н-,-біль-- -і---. Н-- б----- н----- Н-, б-л-ш- н-х-о- ----------------- Ні, більше ніхто. 0
Ni--b----h- n---to. N-- b------ n------ N-, b-l-s-e n-k-t-. ------------------- Ni, bilʹshe nikhto.

Scarica MP3 (.zip File)

L’arabo

L’arabo è una delle lingue internazionali più importanti. Oltre 300 milioni di persone in 20 paesi parlano questa lingua. L’arabo appartiene alla famiglia delle lingue afroasiatiche e la sua origine risale a migliaia di anni fa. Inizialmente l’arabo si parlava nella penisola arabica, per poi diffondersi anche altrove. L’arabo parlato è molto diverso dalla lingua standard. In più, esistono diversi dialetti dell’arabo, parlati in tutte le regioni. Spesso la diversità linguistica fa sì che non ci si comprenda. I film provenienti dai paesi arabi vengono quasi tutti doppiati, per facilitare la loro comprensione in tutto il mondo arabo. La lingua standard classica è oggi poco usata e si limita principalmente alla comunicazione scritta. I libri e i giornali utilizzano l’arabo classico scritto. Fino ad oggi non si registrano linguaggi specialistici propri dell’arabo. Provengono solitamente da altre lingue, il francese e l’inglese in testa. L’interesse per la lingua araba è aumentato considerevolmente negli ultimi anni. Sempre più gente vuole imparare l’arabo. Le scuole e le università offrono corsi di lingua. Molti trovano affascinante la scrittura araba, che procede da destra verso sinistra. Invece, la pronuncia e la grammatica non sono semplicissime. Ci sono tanti suoni e tante regole, ignote alle altre lingue. Per imparare l’arabo, bisognerebbe seguire un ordine ben preciso. Prima la pronuncia, poi la grammatica e, infine, la scrittura …