українська » черкеська   У місті


25 [двадцять п’ять]

У місті

-

25 [тIокIырэ тфырэ]
25 [tIokIyrje tfyrje]

Къалэм
Kaljem

25 [двадцять п’ять]

У місті

-

25 [тIокIырэ тфырэ]
25 [tIokIyrje tfyrje]

Къалэм
Kaljem

Натисніть, щоб подивитись текст:   
українськаадыгабзэ
Я хотів би / хотіла б на вокзал. Сэ в------- с---- с----------.
S-- v------- s---- s---------.
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Сэ а--------- с---- с----------.
S-- a----------- s---- s---------.
Я хотів би / хотіла б в центр міста. Сэ к---- г----- с---- с----------.
S-- k----- g------- s---- s---------.
   
Як дістатися на вокзал? Во------ с-------- с------ с---------?
V------- s------------ s------- s-----------?
Як дістатися до аеропорту? Аэ------- с-------- с------ с---------?
A--------- s------------ s------- s-----------?
Як дістатися до центру міста? Къ--- г----- с-------- с------ с---------?
K----- g------- s------------ s------- s-----------?
   
Мені потрібне таксі. Та--- с--------.
T---- s---------.
Мені потрібна мапа міста. Къ---- и----- с--------.
K----- i------ s---------.
Мені потрібен готель. Сэ х------ с----.
S-- h--------- s----.
   
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Сэ м----- (к-) х-------- с----.
S-- m------- (k-) h--------- s----.
Ось моя кредитна картка. Мы- с------- к---.
M-- s------- k---.
Ось мої права. Мы--- с-------.
M----- s--------.
   
Що можна оглянути в місті? Мы к----- с-- у--------- д----?
M- k----- s-- u---------- d-----?
Ідіть в старе місто. Къ------- ш-----.
K--------- s-----.
Візьміть участь в екскурсії до міста. Къ---- к---------------.
K----- k---------------.
   
Ідіть до порту. Къ----------- ш-----.
K------------- s-----.
Візьміть участь в екскурсії до порту. Къ----------- к-----------.
K------------- k----------.
Які є ще визначні місця? Сы- н------- у------- х----- д----?
S-- n--------- u-------- h----- d-----?
   

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей.

Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!