українська » маратхі   У місті


25 [двадцять п’ять]

У місті

-

२५ [पंचवीस]
25 [Pan̄cavīsa]

शहरात
śaharāta

25 [двадцять п’ять]

У місті

-

२५ [पंचवीस]
25 [Pan̄cavīsa]

शहरात
śaharāta

Натисніть, щоб подивитись текст:   
українськаमराठी
Я хотів би / хотіла б на вокзал. मल- स------- ज---- आ--.
m--- s-------- j----- ā--.
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. मल- व--------- ज---- आ--.
M--- v------------- j----- ā--.
Я хотів би / хотіла б в центр міста. मल- श------- म-------- ठ----- ज---- आ--.
M--- ś-------- m---------- ṭ------ j----- ā--.
   
Як дістатися на вокзал? मी स------- क-- / क-- ज--?
M- s-------- k---/ k--- j---?
Як дістатися до аеропорту? मी व--------- क-- / क-- ज--?
M- v------------- k---/ k--- j---?
Як дістатися до центру міста? मी श------- म-------- ठ----- क-- / क-- ज--?
M- ś-------- m---------- ṭ------ k---/ k--- j---?
   
Мені потрібне таксі. मल- ए- ट----- प-----.
M--- ē-- ṭ---- p-----.
Мені потрібна мапа міста. मल- श----- न---- प-----.
M--- ś------- n----- p-----.
Мені потрібен готель. मल- ए- ह---- प-----.
M--- ē-- h----- p-----.
   
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. मल- ए- ग--- भ------- घ------ आ--.
M--- ē-- g--- b------- g------- ā--.
Ось моя кредитна картка. हे म--- क------ क---- आ--.
H- m---- k------ k---- ā--.
Ось мої права. हा म--- प----- आ--.
H- m---- p------- ā--.
   
Що можна оглянути в місті? शह--- ब---------- क-- आ--?
Ś------- b-------------- k--- ā--?
Ідіть в старе місто. आप- श------- ज----- भ----- भ-- द---.
Ā---- ś-------- j----- b------ b---- d--.
Візьміть участь в екскурсії до міста. आप- श---------- ज-.
Ā---- ś-------------- j-.
   
Ідіть до порту. आप- ब------ ज-.
Ā---- b---------- j-.
Візьміть участь в екскурсії до порту. आप- ब-------- क--.
Ā---- b------------- k---.
Які є ще визначні місця? या----- व--------- ब------------ आ--- ज--- आ--- क-?
Y------ v--------- b--------------- ā----- j--- ā---- k-?
   

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей.

Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!