Rozmówki

pl U lekarza   »   bg При лекаря

57 [pięćdziesiąt siedem]

U lekarza

U lekarza

57 [петдесет и седем]

57 [petdeset i sedem]

При лекаря

[Pri lekarya]

Wybierz, jak chcesz zobaczyć tłumaczenie:   
polski bułgarski Bawić się Więcej
Jestem umówiony do lekarza. А--има--ча- при л--а--. А- и--- ч-- п-- л------ А- и-а- ч-с п-и л-к-р-. ----------------------- Аз имам час при лекаря. 0
Az ---m-ch-s--r---eka---. A- i--- c--- p-- l------- A- i-a- c-a- p-i l-k-r-a- ------------------------- Az imam chas pri lekarya.
Mam wizytę o (godzinie) dziesiątej. Им-м --с ---10. И--- ч-- з- 1-- И-а- ч-с з- 1-. --------------- Имам час за 10. 0
Im-m--ha--z- 10. I--- c--- z- 1-- I-a- c-a- z- 1-. ---------------- Imam chas za 10.
Jak się pan / pani nazywa? К-к -- ---в---? К-- с- к------- К-к с- к-з-а-е- --------------- Как се казвате? 0
Ka---e----v-t-? K-- s- k------- K-k s- k-z-a-e- --------------- Kak se kazvate?
Proszę usiąść w poczekalni. Мо--, --дн--- в--а-ал---а. М---- с------ в ч--------- М-л-, с-д-е-е в ч-к-л-я-а- -------------------------- Моля, седнете в чакалнята. 0
Mol--,--e---te-- --a-al-y-ta. M----- s------ v c----------- M-l-a- s-d-e-e v c-a-a-n-a-a- ----------------------------- Molya, sednete v chakalnyata.
Lekarz zaraz przyjdzie. Лек-рят----до-де ---нага. Л------ щ- д---- в------- Л-к-р-т щ- д-й-е в-д-а-а- ------------------------- Лекарят ще дойде веднага. 0
L-k-r-a- s-c-e --y-- ved-ag-. L------- s---- d---- v------- L-k-r-a- s-c-e d-y-e v-d-a-a- ----------------------------- Lekaryat shche doyde vednaga.
Gdzie jest pan / pani ubezpieczony / ubezpieczona? Къде ст---аст----в---/ -астра--в---? К--- с-- з---------- / з------------ К-д- с-е з-с-р-х-в-н / з-с-р-х-в-н-? ------------------------------------ Къде сте застрахован / застрахована? 0
K-d- st--zast--kh---- --za---ak--va--? K--- s-- z----------- / z------------- K-d- s-e z-s-r-k-o-a- / z-s-r-k-o-a-a- -------------------------------------- Kyde ste zastrakhovan / zastrakhovana?
Co mogę dla pana / pani zrobić? К-к-о-мо-- ---на---в- з----с? К---- м--- д- н------ з- В--- К-к-о м-г- д- н-п-а-я з- В-с- ----------------------------- Какво мога да направя за Вас? 0
K-----moga ----apr-vya--a V--? K---- m--- d- n------- z- V--- K-k-o m-g- d- n-p-a-y- z- V-s- ------------------------------ Kakvo moga da napravya za Vas?
Ma pan / pani bóle? Има---л- б-лки? И---- л- б----- И-а-е л- б-л-и- --------------- Имате ли болки? 0
I-a-- -i -----? I---- l- b----- I-a-e l- b-l-i- --------------- Imate li bolki?
Gdzie boli? К--е В--б-л-? К--- В- б---- К-д- В- б-л-? ------------- Къде Ви боли? 0
Kyde-V---o-i? K--- V- b---- K-d- V- b-l-? ------------- Kyde Vi boli?
Ciągle bolą mnie plecy. Пос-оянно--е--оли--ърбът. П-------- м- б--- г------ П-с-о-н-о м- б-л- г-р-ъ-. ------------------------- Постоянно ме боли гърбът. 0
Post-ya-n- -e --li---rb--. P--------- m- b--- g------ P-s-o-a-n- m- b-l- g-r-y-. -------------------------- Postoyanno me boli gyrbyt.
Często boli mnie głowa. Често-и-а- г---о---ие. Ч---- и--- г---------- Ч-с-о и-а- г-а-о-о-и-. ---------------------- Често имам главоболие. 0
Chest--i-am gla--b-l--. C----- i--- g---------- C-e-t- i-a- g-a-o-o-i-. ----------------------- Chesto imam glavobolie.
Czasem boli mnie brzuch. Поня-о---м--б-ли -ор-м-т. П------- м- б--- к------- П-н-к-г- м- б-л- к-р-м-т- ------------------------- Понякога ме боли коремът. 0
P--yak-ga--- -o-i --rem--. P-------- m- b--- k------- P-n-a-o-a m- b-l- k-r-m-t- -------------------------- Ponyakoga me boli koremyt.
Proszę rozebrać się do połowy! С-б--ч-те-с---- -р-ста, -оля! С-------- с- д- к------ м---- С-б-е-е-е с- д- к-ъ-т-, м-л-! ----------------------------- Съблечете се до кръста, моля! 0
S-b-ech--e -- ---k--s--,-m-l--! S--------- s- d- k------ m----- S-b-e-h-t- s- d- k-y-t-, m-l-a- ------------------------------- Syblechete se do krysta, molya!
Proszę położyć się na kozetce! Л-гн-т- на --ш--ка--, мо--! Л------ н- к--------- м---- Л-г-е-е н- к-ш-т-а-а- м-л-! --------------------------- Легнете на кушетката, моля! 0
L--n-t- n- k-s--tk-t-,-mo-ya! L------ n- k---------- m----- L-g-e-e n- k-s-e-k-t-, m-l-a- ----------------------------- Legnete na kushetkata, molya!
Ciśnienie krwi jest w porządku. К--вн-------яг--е е нор--л--. К------- н------- е н-------- К-ъ-н-т- н-л-г-н- е н-р-а-н-. ----------------------------- Кръвното налягане е нормално. 0
K-yv---o--alya--n- y---orm--no. K------- n-------- y- n-------- K-y-n-t- n-l-a-a-e y- n-r-a-n-. ------------------------------- Kryvnoto nalyagane ye normalno.
Dam panu / pani zastrzyk. Щ- В--н-правя ---екци-. Щ- В- н------ и-------- Щ- В- н-п-а-я и-ж-к-и-. ----------------------- Ще Ви направя инжекция. 0
Sh-he Vi-na----y-----h-kt-iy-. S---- V- n------- i----------- S-c-e V- n-p-a-y- i-z-e-t-i-a- ------------------------------ Shche Vi napravya inzhektsiya.
Dam panu / pani tabletki. Ще--- д-м -аб-е--и. Щ- В- д-- т-------- Щ- В- д-м т-б-е-к-. ------------------- Ще Ви дам таблетки. 0
S------i --m---ble--i. S---- V- d-- t-------- S-c-e V- d-m t-b-e-k-. ---------------------- Shche Vi dam tabletki.
Dam panu / pani receptę do zrealizowania w aptece. Щ---- на---а-рец---а. Щ- В- н----- р------- Щ- В- н-п-ш- р-ц-п-а- --------------------- Ще Ви напиша рецепта. 0
S-che -i-n-pish--r-tse-t-. S---- V- n------ r-------- S-c-e V- n-p-s-a r-t-e-t-. -------------------------- Shche Vi napisha retsepta.

Ściągnij MP3 (.zip akta)

Nie znaleziono filmu!

Słowa długie, słowa krótkie

Długość słowa zależy od jego zawartości informacyjnej. Pokazały to amerykańskie badania. Naukowcy badali słowa z dziesięciu europejskich języków. Odbywało się to za pomocą komputera. Komputer analizował za pomocą programu różne słowa. Jedna formuła obliczała przy tym zawartość informacji. Wynik był jednoznaczny. Im krótsze słowo, tym mniej informacji było przekazane. Interesujące jest, że częściej używamy krótkich słów niż długich. Powód tego może znajdować się w efektywności języka. Kiedy mówimy, koncentrujemy się na najważniejszym. Słowa bez wielu informacji nie mogą być więc zbyt długie. To sprawia, że nie tracimy zbyt dużo czasu na coś nieistotnego. Zależność między długością a treścią ma jeszcze jedną korzyść. Zapewnia, że zawartość informacji jest zawsze stała. Oznacza to, że w określonym czasie mówimy zawsze tyle samo. Możemy na przykład powiedzieć kilka długich słów. Ale możemy również użyć wiele krótkich. Obojętne jest, na co się zdecydujemy - zawartość informacji będzie taka sama. Nasza mowa ma przez to regularny rytm. Ułatwia to słuchaczom podążanie za słowami. Jeśli ilość informacji ciągle by się zmieniała, byłoby źle. Nasi słuchacze nie mogliby dobrze odbierać naszego języka. Rozumienie byłoby przez to utrudnione. Kto chce być dobrze rozumiany, powinien wybierać krótsze słowa. Ponieważ krótkie słowa są rozumiane lepiej niż długie. Dlatego ważna jest zasada: Keep It Short and Simple! Mówiąc krótko: KISS!