Разговорник

ru В городе   »   uk У місті

25 [двадцать пять]

В городе

В городе

25 [двадцять п’ять]

25 [dvadtsyatʹ pʺyatʹ]

У місті

[U misti]

русский украинский Играть Больше
Мне нужно на вокзал. Я х---- б- / х----- б н- в-----. Я хотів би / хотіла б на вокзал. 0
Y- k----- b- / k------ b n- v-----. YA k----- b- / k------ b n- v-----. YA khotiv by / khotila b na vokzal. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b n- v-k-a-. -------------/--------------------.
Мне нужно в аэропорт. Я х---- б- / х----- б д- а--------. Я хотів би / хотіла б до аеропорту. 0
Y- k----- b- / k------ b d- a--------. YA k----- b- / k------ b d- a--------. YA khotiv by / khotila b do aeroportu. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b d- a-r-p-r-u. -------------/-----------------------.
Мне нужно в центр города. Я х---- б- / х----- б в ц---- м----. Я хотів би / хотіла б в центр міста. 0
Y- k----- b- / k------ b v t----- m----. YA k----- b- / k------ b v t----- m----. YA khotiv by / khotila b v tsentr mista. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b v t-e-t- m-s-a. -------------/-------------------------.
Как мне попасть на вокзал? Як д-------- н- в-----? Як дістатися на вокзал? 0
Y-- d--------- n- v-----? Ya- d--------- n- v-----? Yak distatysya na vokzal? Y-k d-s-a-y-y- n- v-k-a-? ------------------------?
Как мне попасть в аэропорт? Як д-------- д- а--------? Як дістатися до аеропорту? 0
Y-- d--------- d- a--------? Ya- d--------- d- a--------? Yak distatysya do aeroportu? Y-k d-s-a-y-y- d- a-r-p-r-u? ---------------------------?
Как мне попасть в центр города? Як д-------- д- ц----- м----? Як дістатися до центру міста? 0
Y-- d--------- d- t------ m----? Ya- d--------- d- t------ m----? Yak distatysya do tsentru mista? Y-k d-s-a-y-y- d- t-e-t-u m-s-a? -------------------------------?
Мне нужно такси. Ме-- п------- т----. Мені потрібне таксі. 0
M--- p------- t----. Me-- p------- t----. Meni potribne taksi. M-n- p-t-i-n- t-k-i. -------------------.
Мне нужна карта города. Ме-- п------- м--- м----. Мені потрібна мапа міста. 0
M--- p------- m--- m----. Me-- p------- m--- m----. Meni potribna mapa mista. M-n- p-t-i-n- m-p- m-s-a. ------------------------.
Мне нужна гостиница. Ме-- п------- г-----. Мені потрібен готель. 0
M--- p------- h-----. Me-- p------- h-----. Meni potriben hotelʹ. M-n- p-t-i-e- h-t-l-. --------------------.
Я хотел бы / хотела бы взять машину на прокат. Я х---- б- / х----- б н------ а---------. Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. 0
Y- k----- b- / k------ b n--̆n---- a---------. YA k----- b- / k------ b n-------- a---------. YA khotiv by / khotila b nay̆nyaty avtomobilʹ. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b n-y̆n-a-y a-t-m-b-l-. -------------/--------------̆----------------.
Вот моя кредитная карточка. Ос- м-- к------- к-----. Ось моя кредитна картка. 0
O-- m--- k------- k-----. Os- m--- k------- k-----. Osʹ moya kredytna kartka. O-ʹ m-y- k-e-y-n- k-r-k-. ------------------------.
Вот мои водительские права. Ос- м-- п----. Ось мої права. 0
O-- m--̈ p----. Os- m--- p----. Osʹ moï prava. O-ʹ m-ï p-a-a. -------̈------.
Что можно увидеть в городе? Що м---- о------- в м----? Що можна оглянути в місті? 0
S---- m----- o-------- v m----? Sh--- m----- o-------- v m----? Shcho mozhna ohlyanuty v misti? S-c-o m-z-n- o-l-a-u-y v m-s-i? ------------------------------?
Идите в старый город. Ід--- в с---- м----. Ідіть в старе місто. 0
I---- v s---- m----. Id--- v s---- m----. Iditʹ v stare misto. I-i-ʹ v s-a-e m-s-o. -------------------.
Совершите обзорную экскурсию по городу. Ві------ у----- в е-------- д- м----. Візьміть участь в екскурсії до міста. 0
V------- u------ v e--------̈ d- m----. Vi------ u------ v e--------- d- m----. Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursiï do mista. V-z-m-t- u-h-s-ʹ v e-s-u-s-ï d- m-s-a. ----------------------------̈---------.
Сходите в порт. Ід--- д- п----. Ідіть до порту. 0
I---- d- p----. Id--- d- p----. Iditʹ do portu. I-i-ʹ d- p-r-u. --------------.
Съездите на экскурсию по порту. Ві------ у----- в е-------- д- п----. Візьміть участь в екскурсії до порту. 0
V------- u------ v e--------̈ d- p----. Vi------ u------ v e--------- d- p----. Vizʹmitʹ uchastʹ v ekskursiï do portu. V-z-m-t- u-h-s-ʹ v e-s-u-s-ï d- p-r-u. ----------------------------̈---------.
Какие достопримечательности есть кроме того? Як- є щ- в------- м----? Які є ще визначні місця? 0
Y--- y- s---- v-------- m------? Ya-- y- s---- v-------- m------? Yaki ye shche vyznachni mistsya? Y-k- y- s-c-e v-z-a-h-i m-s-s-a? -------------------------------?

Славянские языки

Для 300 миллионов человек славянский язык является родным языком. Славянские языки относятся к индоевропейским языкам. Существуют около 20 славянских языков. Самым значительным из них является русский язык. Более чем 150 миллионов говорят на русском языке, который является для них родным. Затем следуют польский и украинский, на которых говорят по 50 миллионов человек. В языкознании славянские языки подразделяются. Существуют западнославянские, восточнославянские и южнославянские языки. Западнославянские языки - это польский, чешский и словацкий. Русский, украинский и белорусский - это восточнославянские языки. Южнославянскими языками являются сербский, хорватский и болгарский. При этом есть много других славянских языков. Но на них разговаривают относительно немного людей. Славянские языки происходят от общего праязыка. Отдельные языки начали развиваться из него довольно поздно. Тем самым они моложе, чем германские и романские языки. Большая часть лексики славянских языков повторяется. Это объясняется тем, что они отделились друг от друга относительно поздно. С научной точки зрения славянские языки консервативны. Это означает, что у них есть еще много древних структур. Другие индоевропейские языки потеряли эти старые формы. Поэтому славянские языки очень интересны для исследований. На основании их можно судить о прежних языках. Индоевропейский язык должен так реконструироваться исследователями. Для славянских языков характерно то, что у них мало гласных звуков. Кроме того, есть много звуков, которые не встречаются в других языках. Особенно у западноевропейцев часто бывает поэтому проблемы с произношением. Но не стоит бояться - все будет хорошо! На польском языке это звучит так: Wszystkobędzie dobrze!
Вы знали?
Хорватский язык - это южнославянский язык. Он очень тесно связан с сербским, боснийским и черногорским языками. Носители этих языков могут легко общаться друг с другом. Таким образом, многие лингвисты считают, что хорватский не является самостоятельным языком. Они рассматривают его как один из многих разновидностей сербскохорватского языка. Около 7 миллионов человек по всему миру говорят на хорватском языке. Письменный язык состоит из латинских букв. Включая некоторые специальные символы у хорватского алфавита 30 букв. Правописание строго зависит от произношения слов. Это также относится и к словам, которые были заимствованы из других языков. Словесное ударение в хорватском мелодическое. Это означает, что при ударении решающее значение имеет высота слогов. В грамматике есть семь падежей, она не всегда легко даётся для изучения. Однако выучить хорватский язык стоит. Хорватия - это действительно чудесное место для отпуска!