Разговорник

ru Можно (разрешается) (что-то делать)   »   mr परवानगी असणे

73 [семьдесят три]

Можно (разрешается) (что-то делать)

Можно (разрешается) (что-то делать)

७३ [त्र्याहत्तर]

73 [Tryāhattara]

परवानगी असणे

[paravānagī asaṇē]

русский маратхи Играть Больше
Тебе уже можно водить машину? तु-- ग--- च--------- प------ आ-- क-? तुला गाडी चालवण्याची परवानगी आहे का? 0
t--- g--- c---------- p--------- ā-- k-? tu-- g--- c---------- p--------- ā-- k-? tulā gāḍī cālavaṇyācī paravānagī āhē kā? t-l- g-ḍ- c-l-v-ṇ-ā-ī p-r-v-n-g- ā-ē k-? ---------------------------------------?
Тебе уже можно пить алкоголь? तु-- द--- प------- प------ आ-- क-? तुला दारू पिण्याची परवानगी आहे का? 0
T--- d--- p------ p--------- ā-- k-? Tu-- d--- p------ p--------- ā-- k-? Tulā dārū piṇyācī paravānagī āhē kā? T-l- d-r- p-ṇ-ā-ī p-r-v-n-g- ā-ē k-? -----------------------------------?
Тебе уже можно одному за границу? तु-- ए------- प----- प-------- प------ आ-- क-? तुला एकट्याने परदेशी प्रवासाची परवानगी आहे का? 0
T--- ē------- p------- p-------- p--------- ā-- k-? Tu-- ē------- p------- p-------- p--------- ā-- k-? Tulā ēkaṭyānē paradēśī pravāsācī paravānagī āhē kā? T-l- ē-a-y-n- p-r-d-ś- p-a-ā-ā-ī p-r-v-n-g- ā-ē k-? --------------------------------------------------?
Можно (разрешается) (что-то делать) पर----- द--े परवानगी देणे 0
P--------- d--- Pa-------- d--ē Paravānagī dēṇē P-r-v-n-g- d-ṇ- ---------------
Нам можно здесь курить? आम--- इ-- ध------- क-- श--- क-? आम्ही इथे धुम्रपान करू शकतो का? 0
ā--- i--- d--------- k--- ś----- k-? ām-- i--- d--------- k--- ś----- k-? āmhī ithē dhumrapāna karū śakatō kā? ā-h- i-h- d-u-r-p-n- k-r- ś-k-t- k-? -----------------------------------?
Здесь можно курить? इथ- ध------- क------- प------ आ-- क-? इथे धुम्रपान करण्याची परवानगी आहे का? 0
I--- d--------- k-------- p--------- ā-- k-? It-- d--------- k-------- p--------- ā-- k-? Ithē dhumrapāna karaṇyācī paravānagī āhē kā? I-h- d-u-r-p-n- k-r-ṇ-ā-ī p-r-v-n-g- ā-ē k-? -------------------------------------------?
Можно заплатить кредитной карточкой? एख--- क--- क------ क------ प--- द-- श--- क-? एखादा कोणी क्रेडीट कार्डने पैसे देऊ शकतो का? 0
Ē----- k--- k------ k------ p---- d-'ū ś----- k-? Ēk---- k--- k------ k------ p---- d--- ś----- k-? Ēkhādā kōṇī krēḍīṭa kārḍanē paisē dē'ū śakatō kā? Ē-h-d- k-ṇ- k-ē-ī-a k-r-a-ē p-i-ē d-'ū ś-k-t- k-? ------------------------------------'-----------?
Можно заплатить чеком? एख--- क--- ध-------- प--- द-- श--- क-? एखादा कोणी धनादेशाने पैसे देऊ शकतो का? 0
Ē----- k--- d---------- p---- d-'ū ś----- k-? Ēk---- k--- d---------- p---- d--- ś----- k-? Ēkhādā kōṇī dhanādēśānē paisē dē'ū śakatō kā? Ē-h-d- k-ṇ- d-a-ā-ē-ā-ē p-i-ē d-'ū ś-k-t- k-? --------------------------------'-----------?
Можно заплатить только наличными? एख--- क--- फ--- र--- प--- द-- श--- क-? एखादा कोणी फक्त रोखच पैसे देऊ शकतो का? 0
Ē----- k--- p----- r------ p---- d-'ū ś----- k-? Ēk---- k--- p----- r------ p---- d--- ś----- k-? Ēkhādā kōṇī phakta rōkhaca paisē dē'ū śakatō kā? Ē-h-d- k-ṇ- p-a-t- r-k-a-a p-i-ē d-'ū ś-k-t- k-? -----------------------------------'-----------?
Можно быстренько позвонить? मी फ-- क-- क-? मी फोन करू का? 0
M- p---- k--- k-? Mī p---- k--- k-? Mī phōna karū kā? M- p-ō-a k-r- k-? ----------------?
Можно быстренько кое-что спросить? मी क--- व----- क-? मी काही विचारू का? 0
M- k--- v----- k-? Mī k--- v----- k-? Mī kāhī vicārū kā? M- k-h- v-c-r- k-? -----------------?
Можно мне что-то сказать? मी क--- ब--- क-? मी काही बोलू का? 0
M- k--- b--- k-? Mī k--- b--- k-? Mī kāhī bōlū kā? M- k-h- b-l- k-? ---------------?
Ему нельзя спать в парке. त्---- उ------- झ-------- प------ न---. त्याला उद्यानात झोपण्याची परवानगी नाही. 0
T---- u------- j--------- p--------- n---. Ty--- u------- j--------- p--------- n---. Tyālā udyānāta jhōpaṇyācī paravānagī nāhī. T-ā-ā u-y-n-t- j-ō-a-y-c- p-r-v-n-g- n-h-. -----------------------------------------.
Ему нельзя спать в машине. त्---- ग---- झ-------- प------ न---. त्याला गाडीत झोपण्याची परवानगी नाही. 0
T---- g----- j--------- p--------- n---. Ty--- g----- j--------- p--------- n---. Tyālā gāḍīta jhōpaṇyācī paravānagī nāhī. T-ā-ā g-ḍ-t- j-ō-a-y-c- p-r-v-n-g- n-h-. ---------------------------------------.
Ему нельзя спать на вокзале. त्---- र----- स------- झ-------- प------ न---. त्याला रेल्वे स्टेशनवर झोपण्याची परवानगी नाही. 0
T---- r---- s---------- j--------- p--------- n---. Ty--- r---- s---------- j--------- p--------- n---. Tyālā rēlvē sṭēśanavara jhōpaṇyācī paravānagī nāhī. T-ā-ā r-l-ē s-ē-a-a-a-a j-ō-a-y-c- p-r-v-n-g- n-h-. --------------------------------------------------.
Нам можно присесть? आम--- ब-- श--- क-? आम्ही बसू शकतो का? 0
Ā--- b--- ś----- k-? Ām-- b--- ś----- k-? Āmhī basū śakatō kā? Ā-h- b-s- ś-k-t- k-? -------------------?
Можно нам посмотреть меню? आम------ म----- म--- श--- क-? आम्हांला मेन्यू मिळू शकेल का? 0
Ā------ m--'y- m--- ś----- k-? Ām----- m----- m--- ś----- k-? Āmhānlā mēn'yū miḷū śakēla kā? Ā-h-n-ā m-n'y- m-ḷ- ś-k-l- k-? -----------'-----------------?
Можно нам заплатить раздельно? आम--- व---- व---- प--- द-- श--- क-? आम्ही वेगळे वेगळे पैसे देऊ शकतो का? 0
Ā--- v----- v----- p---- d-'ū ś----- k-? Ām-- v----- v----- p---- d--- ś----- k-? Āmhī vēgaḷē vēgaḷē paisē dē'ū śakatō kā? Ā-h- v-g-ḷ- v-g-ḷ- p-i-ē d-'ū ś-k-t- k-? ---------------------------'-----------?

Как мозг учит новые слова

Когда мы учим слова, наш мозг сохраняет новое содержание. Обучение работает только засчёт постоянного повторения. Как хорошо наш мозг сохраняет слова, зависит от многих факторов. Но самое важное то, что мы регулярно повторяем слова. Только слова, которые мы часто читаем или пишем, запоминаются. Можно было бы сказать, что слова архивируются как изображение. Этот принцип обучение действуют также у обезьян. Обезьяны могут научиться читать слова, когда они их достаточно частовидят. Хотя они не понимают слов, они распознают их по форме. Чтобы бегло говорить на языке, нам нужно много слов. Для этого слова должны быть хорошо организованы. Потому что наша память работает как архив. Чтобы быстро найти слово, нужно знать, где искать. Поэтому лучше учить слова в определённом контексте. Так наша память может всегда открывать правильную папку. Но и то, что мы хорошо выучили, мы можем снова забыть. Тогда знание переходит из активного хранилища в пассивное. Благодаря тому, что мы забываем, мы освобождаемся от знания, которое нам не нужно. Так наш мозг создаёт место для новых и более важных вещей. Поэтому очень важно, чтобы мы регулярно активизировали наши знания. Но то, что находится в пассивном хранилище, потеряно не навсегда. Когда мы видим забытое слово, мы вновь его вспоминаем. То, что один раз выучили, во второй раз учиться быстрее. Кто хочет расширить свой словарный запас, должен также найти дополнительное хобби. Потому что у каждого из нас есть определённые интересы. Мы занимаемся часто теми же вещами. Но язык состоит из многих различных лексических полей. Кто интересуется политикой, должен также почитать газеты о спорте!