Розмовник

uk Читати і писати   »   am ማንበብ እና መጻፍ

6 [шість]

Читати і писати

Читати і писати

6 [ስድስት]

6 [sidisiti]

ማንበብ እና መጻፍ

[manibebi ina mets’afi]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська амхарська Відтворити більше
Я читаю. እኔ----ለ-። እ- አ----- እ- አ-ባ-ው- --------- እኔ አነባለው። 0
i-ē-ān-b--e--. i-- ā--------- i-ē ā-e-a-e-i- -------------- inē ānebalewi.
Я читаю літеру. እ- --ል አነ--ው። እ- ፊ-- አ----- እ- ፊ-ል አ-ባ-ው- ------------- እኔ ፊደል አነባለው። 0
in---ī--l---neb-----. i-- f----- ā--------- i-ē f-d-l- ā-e-a-e-i- --------------------- inē fīdeli ānebalewi.
Я читаю слово. እ- ---አነ-ለው። እ- ቃ- አ----- እ- ቃ- አ-ባ-ው- ------------ እኔ ቃል አነባለው። 0
in--k’a-- ān-b-----. i-- k---- ā--------- i-ē k-a-i ā-e-a-e-i- -------------------- inē k’ali ānebalewi.
Я читаю речення. እ--አ-ፍ- -ገር----ለው። እ- አ--- ነ-- አ----- እ- አ-ፍ- ነ-ር አ-ባ-ው- ------------------ እኔ አረፍተ ነገር አነባለው። 0
i---ā-efi-e--eger---n----e--. i-- ā------ n----- ā--------- i-ē ā-e-i-e n-g-r- ā-e-a-e-i- ----------------------------- inē ārefite negeri ānebalewi.
Я читаю лист. እኔ--ብዳቤ-አነ---። እ- ደ--- አ----- እ- ደ-ዳ- አ-ባ-ው- -------------- እኔ ደብዳቤ አነባለው። 0
inē d--i--b--āne-a-e--. i-- d------- ā--------- i-ē d-b-d-b- ā-e-a-e-i- ----------------------- inē debidabē ānebalewi.
Я читаю книгу. እኔ መጽሐ- -ነ---። እ- መ--- አ----- እ- መ-ሐ- አ-ባ-ው- -------------- እኔ መጽሐፍ አነባለው። 0
inē m-ts-i-̣āfi----b-l--i. i-- m---------- ā--------- i-ē m-t-’-h-ā-i ā-e-a-e-i- -------------------------- inē mets’iḥāfi ānebalewi.
Я читаю. እኔ -ነባ-ው። እ- አ----- እ- አ-ባ-ው- --------- እኔ አነባለው። 0
i---āneba--wi. i-- ā--------- i-ē ā-e-a-e-i- -------------- inē ānebalewi.
Ти читаєш. አንተ/-ን---ነ-ለህ/-ታ-ቢያለ-። አ------ ታ----- ታ------ አ-ተ-አ-ቺ ታ-ባ-ህ- ታ-ቢ-ለ-። ---------------------- አንተ/አንቺ ታነባለህ/ ታነቢያለሽ። 0
ā-i-e--nich--t-n-ba---i--t----īy-l--hi. ā----------- t---------- t------------- ā-i-e-ā-i-h- t-n-b-l-h-/ t-n-b-y-l-s-i- --------------------------------------- ānite/ānichī tanebalehi/ tanebīyaleshi.
Він читає. እሱ ያ---። እ- ያ---- እ- ያ-ባ-። -------- እሱ ያነባል። 0
is--y-------. i-- y-------- i-u y-n-b-l-. ------------- isu yanebali.
Я пишу. እ--እ--ለ-። እ- እ----- እ- እ-ፋ-ው- --------- እኔ እጽፋለው። 0
inē ----i-a-e-i. i-- i----------- i-ē i-s-i-a-e-i- ---------------- inē its’ifalewi.
Я пишу літеру. እ- ፊ-ል----ለው። እ- ፊ-- እ----- እ- ፊ-ል እ-ፋ-ው- ------------- እኔ ፊደል እጽፋለው። 0
in- fī-el- --s---ale-i. i-- f----- i----------- i-ē f-d-l- i-s-i-a-e-i- ----------------------- inē fīdeli its’ifalewi.
Я пишу слово. እ- -ል -ጽ-ለው። እ- ቃ- እ----- እ- ቃ- እ-ፋ-ው- ------------ እኔ ቃል እጽፋለው። 0
i-ē--’a------’i----w-. i-- k---- i----------- i-ē k-a-i i-s-i-a-e-i- ---------------------- inē k’ali its’ifalewi.
Я пишу речення. እ-----ተ ----እጽፋለ-። እ- አ--- ነ-- እ----- እ- አ-ፍ- ነ-ር እ-ፋ-ው- ------------------ እኔ አረፍተ ነገር እጽፋለው። 0
i-ē -r-fi-- -----i its-----e-i. i-- ā------ n----- i----------- i-ē ā-e-i-e n-g-r- i-s-i-a-e-i- ------------------------------- inē ārefite negeri its’ifalewi.
Я пишу лист. እኔ -ብዳቤ --ፋ--። እ- ደ--- እ----- እ- ደ-ዳ- እ-ፋ-ው- -------------- እኔ ደብዳቤ እጽፋለው። 0
inē debidab- --s----l--i. i-- d------- i----------- i-ē d-b-d-b- i-s-i-a-e-i- ------------------------- inē debidabē its’ifalewi.
Я пишу книгу. እ- -ጽሐፍ-እጽ---። እ- መ--- እ----- እ- መ-ሐ- እ-ፋ-ው- -------------- እኔ መጽሐፍ እጽፋለው። 0
in--m-t--i--ā-------if----i. i-- m---------- i----------- i-ē m-t-’-h-ā-i i-s-i-a-e-i- ---------------------------- inē mets’iḥāfi its’ifalewi.
Я пишу. እኔ---ፋለ-። እ- እ----- እ- እ-ፋ-ው- --------- እኔ እጽፋለው። 0
i-ē-i--’---l-wi. i-- i----------- i-ē i-s-i-a-e-i- ---------------- inē its’ifalewi.
Ти пишеш. አ---አ-- ---ለህ/ትጽፊ--ሽ። አ------ ት------------ አ-ተ-አ-ቺ ት-ፋ-ህ-ት-ፊ-ለ-። --------------------- አንተ/አንቺ ትጽፋለህ/ትጽፊያለሽ። 0
āni-----ic-ī ti---i--leh--ti-s-i-----es--. ā----------- t---------------------------- ā-i-e-ā-i-h- t-t-’-f-l-h-/-i-s-i-ī-a-e-h-. ------------------------------------------ ānite/ānichī tits’ifalehi/tits’ifīyaleshi.
Він пише. እ- ይጽ-ል። እ- ይ---- እ- ይ-ፋ-። -------- እሱ ይጽፋል። 0
isu---t-’-fali. i-- y---------- i-u y-t-’-f-l-. --------------- isu yits’ifali.

Інтернаціоналізми

Глобалізація не зупиняється також перед мовою. Це стає ясно із зростанням інтернаціоналізмів. Інтернаціоналізми – це такі слова, які присутні у багатьох мовах. При цьому слова мають те саме або подібне значення. Вимова часто така сама. Орфографія слів здебільшого також подібна. Цікавим є поширення інтернаціоналізмів. Воно не звертає уваги на кордони. Ні на географічні. Ні, тим більше, на мовні. Є слова, які зрозумілі на всіх континентах. Слово готель є гарним прикладом такого випадку. Він є майже повсюди у світі. Багато інтернаціоналізмів походять з науки. Технічні поняття також розповсюджуються швидко та на весь світ. Старі інтернаціоналізми мають спільний корінь. Вони виникли від одного й того ж слова. Однак, як правило, інтернаціоналізми базуються на запозичених словах. Це означає, що слова просто запозичуються в інших мовах. Під час запозичення культурне середовище відіграє важливу роль. Кожна цивілізація має свої власні традиції. Через це нові надходження пробивають собі дорогу не всюди. Культурні норми вирішують, які речі переймаються. Деякі речі є лише у певних частинах землі. Інші речі поширюються дуже швидко по всьому світі. Але лише коли поширюються речі, поширюються також їх назви. Саме це робить інтернаціоналізми такими цікавими! Коли ми відкриваємо мови, ми відкриваємо завжди також культури…