Розмовник

uk Читати і писати   »   mr वाचणे आणि लिहिणे

6 [шість]

Читати і писати

Читати і писати

६ [सहा]

6 [Sahā]

वाचणे आणि लिहिणे

[vācaṇē āṇi lihiṇē]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська маратхі Відтворити більше
Я читаю. म--व-चत --े. म- व--- आ--- म- व-च- आ-े- ------------ मी वाचत आहे. 0
m- vāca-- ā--. m- v----- ā--- m- v-c-t- ā-ē- -------------- mī vācata āhē.
Я читаю літеру. मी एक मुळाक--- व----आहे. म- ए- म------- व--- आ--- म- ए- म-ळ-क-ष- व-च- आ-े- ------------------------ मी एक मुळाक्षर वाचत आहे. 0
Mī-ē-a-mu-ā-ṣ--a-----t----ē. M- ē-- m-------- v----- ā--- M- ē-a m-ḷ-k-a-a v-c-t- ā-ē- ---------------------------- Mī ēka muḷākṣara vācata āhē.
Я читаю слово. मी-एक--ब्- --च-----. म- ए- श--- व--- आ--- म- ए- श-्- व-च- आ-े- -------------------- मी एक शब्द वाचत आहे. 0
Mī-ēka-śabda--āca---āhē. M- ē-- ś---- v----- ā--- M- ē-a ś-b-a v-c-t- ā-ē- ------------------------ Mī ēka śabda vācata āhē.
Я читаю речення. मी--क-वा-्- वा-त-आ-े. म- ए- व---- व--- आ--- म- ए- व-क-य व-च- आ-े- --------------------- मी एक वाक्य वाचत आहे. 0
Mī --a-vāky---------āh-. M- ē-- v---- v----- ā--- M- ē-a v-k-a v-c-t- ā-ē- ------------------------ Mī ēka vākya vācata āhē.
Я читаю лист. म- ----त्- व--त--ह-. म- ए- प--- व--- आ--- म- ए- प-्- व-च- आ-े- -------------------- मी एक पत्र वाचत आहे. 0
Mī---a--at-- -āca-a --ē. M- ē-- p---- v----- ā--- M- ē-a p-t-a v-c-t- ā-ē- ------------------------ Mī ēka patra vācata āhē.
Я читаю книгу. मी-ए- -ु---- ---- आ--. म- ए- प----- व--- आ--- म- ए- प-स-त- व-च- आ-े- ---------------------- मी एक पुस्तक वाचत आहे. 0
M----a ---ta-a----a-a--hē. M- ē-- p------ v----- ā--- M- ē-a p-s-a-a v-c-t- ā-ē- -------------------------- Mī ēka pustaka vācata āhē.
Я читаю. मी व-चत----. म- व--- आ--- म- व-च- आ-े- ------------ मी वाचत आहे. 0
Mī--ā--t- --ē. M- v----- ā--- M- v-c-t- ā-ē- -------------- Mī vācata āhē.
Ти читаєш. तू--ाचत--ह-स. त- व--- आ---- त- व-च- आ-े-. ------------- तू वाचत आहेस. 0
Tū--ā--t- ā-ē--. T- v----- ā----- T- v-c-t- ā-ē-a- ---------------- Tū vācata āhēsa.
Він читає. तो -ाच- -ह-. त- व--- आ--- त- व-च- आ-े- ------------ तो वाचत आहे. 0
T- -ā-a---ā-ē. T- v----- ā--- T- v-c-t- ā-ē- -------------- Tō vācata āhē.
Я пишу. म--लिह-त-आ--. म- ल---- आ--- म- ल-ह-त आ-े- ------------- मी लिहित आहे. 0
Mī -i-it-----. M- l----- ā--- M- l-h-t- ā-ē- -------------- Mī lihita āhē.
Я пишу літеру. मी--क-म-ळाक्---ल-ह-----े. म- ए- म------- ल---- आ--- म- ए- म-ळ-क-ष- ल-ह-त आ-े- ------------------------- मी एक मुळाक्षर लिहित आहे. 0
M- -----uḷ-k--ra --h-t- ---. M- ē-- m-------- l----- ā--- M- ē-a m-ḷ-k-a-a l-h-t- ā-ē- ---------------------------- Mī ēka muḷākṣara lihita āhē.
Я пишу слово. मी-एक-शब-- -िह---आ-े. म- ए- श--- ल---- आ--- म- ए- श-्- ल-ह-त आ-े- --------------------- मी एक शब्द लिहित आहे. 0
M---k----bda---h--a-āhē. M- ē-- ś---- l----- ā--- M- ē-a ś-b-a l-h-t- ā-ē- ------------------------ Mī ēka śabda lihita āhē.
Я пишу речення. म- -----------ह-त-आ--. म- ए- व---- ल---- आ--- म- ए- व-क-य ल-ह-त आ-े- ---------------------- मी एक वाक्य लिहित आहे. 0
M--ēka---ky- l-h----āh-. M- ē-- v---- l----- ā--- M- ē-a v-k-a l-h-t- ā-ē- ------------------------ Mī ēka vākya lihita āhē.
Я пишу лист. मी ए- प--- --हित-आह-. म- ए- प--- ल---- आ--- म- ए- प-्- ल-ह-त आ-े- --------------------- मी एक पत्र लिहित आहे. 0
M- -k--patra-l-h-ta-ā-ē. M- ē-- p---- l----- ā--- M- ē-a p-t-a l-h-t- ā-ē- ------------------------ Mī ēka patra lihita āhē.
Я пишу книгу. मी ए- पुस्तक लिहि---हे. म- ए- प----- ल---- आ--- म- ए- प-स-त- ल-ह-त आ-े- ----------------------- मी एक पुस्तक लिहित आहे. 0
M- --a-p----------i---ā-ē. M- ē-- p------ l----- ā--- M- ē-a p-s-a-a l-h-t- ā-ē- -------------------------- Mī ēka pustaka lihita āhē.
Я пишу. म---िहित ---. म- ल---- आ--- म- ल-ह-त आ-े- ------------- मी लिहित आहे. 0
Mī----it- ā--. M- l----- ā--- M- l-h-t- ā-ē- -------------- Mī lihita āhē.
Ти пишеш. त----ह---आ---. त- ल---- आ---- त- ल-ह-त आ-े-. -------------- तू लिहित आहेस. 0
T--li-ita ā----. T- l----- ā----- T- l-h-t- ā-ē-a- ---------------- Tū lihita āhēsa.
Він пише. तो -िहि- आ--. त- ल---- आ--- त- ल-ह-त आ-े- ------------- तो लिहित आहे. 0
T-----ita --ē. T- l----- ā--- T- l-h-t- ā-ē- -------------- Tō lihita āhē.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Інтернаціоналізми

Глобалізація не зупиняється також перед мовою. Це стає ясно із зростанням інтернаціоналізмів. Інтернаціоналізми – це такі слова, які присутні у багатьох мовах. При цьому слова мають те саме або подібне значення. Вимова часто така сама. Орфографія слів здебільшого також подібна. Цікавим є поширення інтернаціоналізмів. Воно не звертає уваги на кордони. Ні на географічні. Ні, тим більше, на мовні. Є слова, які зрозумілі на всіх континентах. Слово готель є гарним прикладом такого випадку. Він є майже повсюди у світі. Багато інтернаціоналізмів походять з науки. Технічні поняття також розповсюджуються швидко та на весь світ. Старі інтернаціоналізми мають спільний корінь. Вони виникли від одного й того ж слова. Однак, як правило, інтернаціоналізми базуються на запозичених словах. Це означає, що слова просто запозичуються в інших мовах. Під час запозичення культурне середовище відіграє важливу роль. Кожна цивілізація має свої власні традиції. Через це нові надходження пробивають собі дорогу не всюди. Культурні норми вирішують, які речі переймаються. Деякі речі є лише у певних частинах землі. Інші речі поширюються дуже швидко по всьому світі. Але лише коли поширюються речі, поширюються також їх назви. Саме це робить інтернаціоналізми такими цікавими! Коли ми відкриваємо мови, ми відкриваємо завжди також культури…