Розмовник

uk Числа   »   el Αριθμοί

7 [сім]

Числа

Числа

7 [επτά]

7 [eptá]

Αριθμοί

[Arithmoí]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська грецька Відтворити більше
Я рахую: (Ε-ώ) Μετ---: (---- Μ------ (-γ-) Μ-τ-ά-: ------------- (Εγώ) Μετράω: 0
(-gṓ) ---ráō: (---- M------ (-g-) M-t-á-: ------------- (Egṓ) Metráō:
один, два, три έ----δύο--τρ-α έ--- δ--- τ--- έ-α- δ-ο- τ-ί- -------------- ένα, δύο, τρία 0
é--,-d----tría é--- d--- t--- é-a- d-o- t-í- -------------- éna, dýo, tría
Я рахую до трьох. (--ώ)-Με---ω--- το τ--α. (---- Μ----- ω- τ- τ---- (-γ-) Μ-τ-ά- ω- τ- τ-ί-. ------------------------ (Εγώ) Μετράω ως το τρία. 0
(Egṓ- --trá- -s-to---ía. (---- M----- ō- t- t---- (-g-) M-t-á- ō- t- t-í-. ------------------------ (Egṓ) Metráō ōs to tría.
Я рахую далі: (Ε-ώ---υνεχ--ω-να---τράω: (---- Σ------- ν- μ------ (-γ-) Σ-ν-χ-ζ- ν- μ-τ-ά-: ------------------------- (Εγώ) Συνεχίζω να μετράω: 0
(Egṓ) -yn--hí-ō-na-metráō: (---- S-------- n- m------ (-g-) S-n-c-í-ō n- m-t-á-: -------------------------- (Egṓ) Synechízō na metráō:
Чотири, п’ять, шість, τ-----α, πέντ-- -ξ-, τ------- π----- έ--- τ-σ-ε-α- π-ν-ε- έ-ι- -------------------- τέσσερα, πέντε, έξι, 0
té--e-a---é---, ---, t------- p----- é--- t-s-e-a- p-n-e- é-i- -------------------- téssera, pénte, éxi,
сім, вісім, дев’ять επ--,-ο-τ---ε-νέα ε---- ο---- ε---- ε-τ-, ο-τ-, ε-ν-α ----------------- επτά, οκτώ, εννέα 0
ept-------- e-n-a e---- o---- e---- e-t-, o-t-, e-n-a ----------------- eptá, oktṓ, ennéa
Я рахую. (Ε-ώ) Μ-τ---. (---- Μ------ (-γ-) Μ-τ-ά-. ------------- (Εγώ) Μετράω. 0
(E-ṓ--Me---ō. (---- M------ (-g-) M-t-á-. ------------- (Egṓ) Metráō.
Ти рахуєш. (-σύ--Μετρά-. (---- Μ------ (-σ-) Μ-τ-ά-. ------------- (Εσύ) Μετράς. 0
(Es-)-Met-á-. (---- M------ (-s-) M-t-á-. ------------- (Esý) Metrás.
Він рахує. (Α---ς) Μετρ--ι. (------ Μ------- (-υ-ό-) Μ-τ-ά-ι- ---------------- (Αυτός) Μετράει. 0
(-utós) M----ei. (------ M------- (-u-ó-) M-t-á-i- ---------------- (Autós) Metráei.
Один. Перший. Έν-- Ο---ώ--ς. Έ--- Ο π------ Έ-α- Ο π-ώ-ο-. -------------- Ένα. Ο πρώτος. 0
É--- O-p--to-. É--- O p------ É-a- O p-ṓ-o-. -------------- Éna. O prṓtos.
Два. Другий. Δ--.-Ο δε-τ-ρο-. Δ--- Ο δ-------- Δ-ο- Ο δ-ύ-ε-ο-. ---------------- Δύο. Ο δεύτερος. 0
D--. --deúter-s. D--- O d-------- D-o- O d-ú-e-o-. ---------------- Dýo. O deúteros.
Три. Третій. Τρ----Ο τ-----. Τ---- Ο τ------ Τ-ί-. Ο τ-ί-ο-. --------------- Τρία. Ο τρίτος. 0
T-ía. O tr-t--. T---- O t------ T-í-. O t-í-o-. --------------- Tría. O trítos.
Чотири. Четвертий. Τέ--ερα.-Ο τέ-α-τος. Τ------- Ο τ-------- Τ-σ-ε-α- Ο τ-τ-ρ-ο-. -------------------- Τέσσερα. Ο τέταρτος. 0
T-----a.-O----a---s. T------- O t-------- T-s-e-a- O t-t-r-o-. -------------------- Téssera. O tétartos.
П’ять. П’ятий. Πέ-τε- - -έ-π---. Π----- Ο π------- Π-ν-ε- Ο π-μ-τ-ς- ----------------- Πέντε. Ο πέμπτος. 0
Pé-te------m-tos. P----- O p------- P-n-e- O p-m-t-s- ----------------- Pénte. O pémptos.
Шість. Шостий. Έξι.-Ο --το-. Έ--- Ο έ----- Έ-ι- Ο έ-τ-ς- ------------- Έξι. Ο έκτος. 0
É--- O--k-os. É--- O é----- É-i- O é-t-s- ------------- Éxi. O éktos.
Сім. Сьомий. Ε-τ-- --έβ-ομ--. Ε---- Ο έ------- Ε-τ-. Ο έ-δ-μ-ς- ---------------- Επτά. Ο έβδομος. 0
E--á--O--------. E---- O é------- E-t-. O é-d-m-s- ---------------- Eptá. O ébdomos.
Вісім. Восьмий. Ο-τώ.-- ό-δ--ς. Ο---- Ο ό------ Ο-τ-. Ο ό-δ-ο-. --------------- Οκτώ. Ο όγδοος. 0
O---- O-óg---s. O---- O ó------ O-t-. O ó-d-o-. --------------- Oktṓ. O ógdoos.
Дев’ять. Дев’ятий. Εν-έα. Ο----το-. Ε----- Ο έ------ Ε-ν-α- Ο έ-α-ο-. ---------------- Εννέα. Ο ένατος. 0
En-----O -nat--. E----- O é------ E-n-a- O é-a-o-. ---------------- Ennéa. O énatos.

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!