Розмовник

uk Числа   »   kn ಸಂಖ್ಯೆಗಳು

7 [сім]

Числа

Числа

೭ [ಏಳು]

7 [Ēḷu]

ಸಂಖ್ಯೆಗಳು

[saṅkhyegaḷu]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська каннада Відтворити більше
Я рахую: ನಾ----ಣ----್--ನ-. ನ--- ಎ----------- ನ-ನ- ಎ-ಿ-ು-್-ೇ-ೆ- ----------------- ನಾನು ಎಣಿಸುತ್ತೇನೆ. 0
n----eṇisu-tē-e. n--- e---------- n-n- e-i-u-t-n-. ---------------- nānu eṇisuttēne.
один, два, три ಒ-ದ-, ಎ--ು,---ರ-. ಒ---- ಎ---- ಮ---- ಒ-ದ-, ಎ-ಡ-, ಮ-ರ-. ----------------- ಒಂದು, ಎರಡು, ಮೂರು. 0
O-du--er--u------. O---- e----- m---- O-d-, e-a-u- m-r-. ------------------ Ondu, eraḍu, mūru.
Я рахую до трьох. ನಾನ- ---ರವ-ೆ-ೆ-ಎಣಿ-ು-್ತ-ನೆ. ನ--- ಮ-------- ಎ----------- ನ-ನ- ಮ-ರ-ವ-ೆ-ೆ ಎ-ಿ-ು-್-ೇ-ೆ- --------------------------- ನಾನು ಮೂರರವರೆಗೆ ಎಣಿಸುತ್ತೇನೆ. 0
N-nu---r-------ge -ṇi-u--ēn-. N--- m----------- e---------- N-n- m-r-r-v-r-g- e-i-u-t-n-. ----------------------------- Nānu mūraravarege eṇisuttēne.
Я рахую далі: ನ--ು -ಣಿಕೆ ಮುಂದ-ವ--ಸುತ್ತೇ-ೆ. ನ--- ಎ---- ಮ---------------- ನ-ನ- ಎ-ಿ-ೆ ಮ-ಂ-ು-ರ-ಸ-ತ-ತ-ನ-. ---------------------------- ನಾನು ಎಣಿಕೆ ಮುಂದುವರಿಸುತ್ತೇನೆ. 0
N-nu e---e-m-n-uva-is-tt---. N--- e---- m---------------- N-n- e-i-e m-n-u-a-i-u-t-n-. ---------------------------- Nānu eṇike munduvarisuttēne.
Чотири, п’ять, шість, ನಾಲ್-ು----ು, -ರು. ನ------ ಐ--- ಆ--- ನ-ಲ-ಕ-, ಐ-ು- ಆ-ು- ----------------- ನಾಲ್ಕು, ಐದು, ಆರು. 0
N-l----ai--, ār-. N----- a---- ā--- N-l-u- a-d-, ā-u- ----------------- Nālku, aidu, āru.
сім, вісім, дев’ять ಏ--- ಎ-ಟು--ಒಂ-ತ್ತು ಏ--- ಎ---- ಒ------ ಏ-ು- ಎ-ಟ-, ಒ-ಬ-್-ು ------------------ ಏಳು, ಎಂಟು, ಒಂಬತ್ತು 0
Ēḷ---e---,--mb--tu Ē--- e---- o------ Ē-u- e-ṭ-, o-b-t-u ------------------ Ēḷu, eṇṭu, ombattu
Я рахую. ನಾ---ಎ--ಸು-್ತ--ೆ. ನ--- ಎ----------- ನ-ನ- ಎ-ಿ-ು-್-ೇ-ೆ- ----------------- ನಾನು ಎಣಿಸುತ್ತೇನೆ. 0
n-nu e---u--ē-e. n--- e---------- n-n- e-i-u-t-n-. ---------------- nānu eṇisuttēne.
Ти рахуєш. ನೀ---------್-ೀ-. ನ--- ಎ---------- ನ-ನ- ಎ-ಿ-ು-್-ೀ-. ---------------- ನೀನು ಎಣಿಸುತ್ತೀಯ. 0
Nī-u e---u-t---. N--- e---------- N-n- e-i-u-t-y-. ---------------- Nīnu eṇisuttīya.
Він рахує. ಅ--- --ಿ-ುತ---ನ-. ಅ--- ಎ----------- ಅ-ನ- ಎ-ಿ-ು-್-ಾ-ೆ- ----------------- ಅವನು ಎಣಿಸುತ್ತಾನೆ. 0
Avanu e--s---ā--. A---- e---------- A-a-u e-i-u-t-n-. ----------------- Avanu eṇisuttāne.
Один. Перший. ಒಂ--. ಮೊದಲನ-ಯ-ು ಒ---- ಮ-------- ಒ-ದ-. ಮ-ದ-ನ-ಯ-ು --------------- ಒಂದು. ಮೊದಲನೆಯದು 0
Ond-- Modala--ya-u O---- M----------- O-d-. M-d-l-n-y-d- ------------------ Ondu. Modalaneyadu
Два. Другий. ಎರಡ-.--ರಡ-ೆ-ದ-. ಎ---- ಎ-------- ಎ-ಡ-. ಎ-ಡ-ೆ-ದ-. --------------- ಎರಡು. ಎರಡನೆಯದು. 0
er-ḍu. Eraḍan--adu. e----- E----------- e-a-u- E-a-a-e-a-u- ------------------- eraḍu. Eraḍaneyadu.
Три. Третій. ಮ-ರು- ಮೂ-ನೆಯದು. ಮ---- ಮ-------- ಮ-ರ-, ಮ-ರ-ೆ-ದ-. --------------- ಮೂರು, ಮೂರನೆಯದು. 0
M-r-, m--an--ad-. M---- m---------- M-r-, m-r-n-y-d-. ----------------- Mūru, mūraneyadu.
Чотири. Четвертий. ನಾ-್ಕ-- --ಲ------ು. ನ------ ನ---------- ನ-ಲ-ಕ-, ನ-ಲ-ಕ-ೆ-ದ-. ------------------- ನಾಲ್ಕು, ನಾಲ್ಕನೆಯದು. 0
Nā---, -āl-aneya-u. N----- n----------- N-l-u- n-l-a-e-a-u- ------------------- Nālku, nālkaneyadu.
П’ять. П’ятий. ಐದ---ಐ--ೆ---. ಐ--- ಐ------- ಐ-ು- ಐ-ನ-ಯ-ು- ------------- ಐದು, ಐದನೆಯದು. 0
Ai-u,-ai-------u. A---- a---------- A-d-, a-d-n-y-d-. ----------------- Aidu, aidaneyadu.
Шість. Шостий. ಆ-------ೆ--ು. ಆ--- ಆ------- ಆ-ು- ಆ-ನ-ಯ-ು- ------------- ಆರು, ಆರನೆಯದು. 0
Āru, ār-ne-a-u. Ā--- ā--------- Ā-u- ā-a-e-a-u- --------------- Āru, āraneyadu.
Сім. Сьомий. ಏಳ---ಏ---ಯದ-. ಏ--- ಏ------- ಏ-ು- ಏ-ನ-ಯ-ು- ------------- ಏಳು, ಏಳನೆಯದು. 0
Ē--,-ēḷane---u. Ē--- ē--------- Ē-u- ē-a-e-a-u- --------------- Ēḷu, ēḷaneyadu.
Вісім. Восьмий. ಎಂಟು- -ಂಟನ-ಯ--. ಎ---- ಎ-------- ಎ-ಟ-, ಎ-ಟ-ೆ-ದ-. --------------- ಎಂಟು, ಎಂಟನೆಯದು. 0
Eṇ-u-----an----u. E---- e---------- E-ṭ-, e-ṭ-n-y-d-. ----------------- Eṇṭu, eṇṭaneyadu.
Дев’ять. Дев’ятий. ಒಂಬ---ು, ಒಂ-ತ--ನೆ---. ಒ------- ಒ----------- ಒ-ಬ-್-ು- ಒ-ಬ-್-ನ-ಯ-ು- --------------------- ಒಂಬತ್ತು, ಒಂಬತ್ತನೆಯದು. 0
Omb-ttu- o-b-tta-ey--u. O------- o------------- O-b-t-u- o-b-t-a-e-a-u- ----------------------- Ombattu, ombattaneyadu.

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!