Розмовник

uk Числа   »   zh 数(复数)

7 [сім]

Числа

Числа

7[七]

7 [Qī]

数(复数)

[shù (fùshù)]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Я рахую: 我 --- : 我 数 数 : 我 数 数 : ------- 我 数 数 : 0
w- s-ù-s--: w- s-- s--- w- s-ù s-ù- ----------- wǒ shù shù:
один, два, три 一---, 三 一- 二- 三 一- 二- 三 ------- 一, 二, 三 0
Y-,-èr----n Y-- è-- s-- Y-, è-, s-n ----------- Yī, èr, sān
Я рахую до трьох. 我-数 到 --。 我 数 到 三 。 我 数 到 三 。 --------- 我 数 到 三 。 0
w- s-- d-o--ā-. w- s-- d-- s--- w- s-ù d-o s-n- --------------- wǒ shù dào sān.
Я рахую далі: 我--- -数 : 我 继- 数- : 我 继- 数- : --------- 我 继续 数数 : 0
Wǒ j-x--shù-s-ù: W- j--- s-- s--- W- j-x- s-ù s-ù- ---------------- Wǒ jìxù shù shù:
Чотири, п’ять, шість, 四, -, 六 四- 五- 六 四- 五- 六 ------- 四, 五, 六 0
S-, -ǔ--liù S-- w-- l-- S-, w-, l-ù ----------- Sì, wǔ, liù
сім, вісім, дев’ять 七- ---九 七- 八- 九 七- 八- 九 ------- 七, 八, 九 0
q-----,--iǔ q-- b-- j-- q-, b-, j-ǔ ----------- qī, bā, jiǔ
Я рахую. 我 - 数-。 我 数 数 。 我 数 数 。 ------- 我 数 数 。 0
wǒ s-- shù. w- s-- s--- w- s-ù s-ù- ----------- wǒ shù shù.
Ти рахуєш. 你-数 --。 你 数 数 。 你 数 数 。 ------- 你 数 数 。 0
N---hù -h-.. N- s-- s---- N- s-ù s-ù-. ------------ Nǐ shù shù..
Він рахує. 他-数 数 。 他 数 数 。 他 数 数 。 ------- 他 数 数 。 0
Tā --- -h-. T- s-- s--- T- s-ù s-ù- ----------- Tā shù shù.
Один. Перший. 一- 第一 一- 第- 一- 第- ----- 一, 第一 0
Yī- dì yī Y-- d- y- Y-, d- y- --------- Yī, dì yī
Два. Другий. 二--第二 二- 第- 二- 第- ----- 二, 第二 0
è----ì -r è-- d- è- è-, d- è- --------- èr, dì èr
Три. Третій. 三--第三 三- 第- 三- 第- ----- 三, 第三 0
s-n, -- -ān s--- d- s-- s-n- d- s-n ----------- sān, dì sān
Чотири. Четвертий. 四, 第四 四- 第- 四- 第- ----- 四, 第四 0
sì, -ì -ì s-- d- s- s-, d- s- --------- sì, dì sì
П’ять. П’ятий. 五,-第五 五- 第- 五- 第- ----- 五, 第五 0
wǔ, -ì -ǔ w-- d- w- w-, d- w- --------- wǔ, dì wǔ
Шість. Шостий. 六- 第六 六- 第- 六- 第- ----- 六, 第六 0
liù- d- liù l--- d- l-- l-ù- d- l-ù ----------- liù, dì liù
Сім. Сьомий. 七- -七 七- 第- 七- 第- ----- 七, 第七 0
qī, -ì qī q-- d- q- q-, d- q- --------- qī, dì qī
Вісім. Восьмий. 八---八 八- 第- 八- 第- ----- 八, 第八 0
b-, d- -ā b-- d- b- b-, d- b- --------- bā, dì bā
Дев’ять. Дев’ятий. 九- -九 九- 第- 九- 第- ----- 九, 第九 0
ji-,--ì--iǔ j--- d- j-- j-ǔ- d- j-ǔ ----------- jiǔ, dì jiǔ

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!