Розмовник

uk Години доби   »   lv Pulksteņa laiki

8 [вісім]

Години доби

Години доби

8 [astoņi]

Pulksteņa laiki

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська латиська Відтворити більше
Вибачте! Atva-nojie-- ---z-! A----------- l----- A-v-i-o-i-t- l-d-u- ------------------- Atvainojiet, lūdzu! 0
Скажіть будь-ласка, котра година? Ci-, --dz-- -r ----st--i-? C--- l----- i- p---------- C-k- l-d-u- i- p-l-s-e-i-? -------------------------- Cik, lūdzu, ir pulkstenis? 0
Щиро дякую. Liels --l-ie-. L---- p------- L-e-s p-l-i-s- -------------- Liels paldies. 0
Перша година. Pulkst-n-s-i- v-e-s. P--------- i- v----- P-l-s-e-i- i- v-e-s- -------------------- Pulkstenis ir viens. 0
Друга година. Pu-k-t--is--------. P--------- i- d---- P-l-s-e-i- i- d-v-. ------------------- Pulkstenis ir divi. 0
Третя година. P--k--en-- i--trī-. P--------- i- t---- P-l-s-e-i- i- t-ī-. ------------------- Pulkstenis ir trīs. 0
Четверта година. P-l-st-nis i--č--r-. P--------- i- č----- P-l-s-e-i- i- č-t-i- -------------------- Pulkstenis ir četri. 0
П’ята година. P-l-st-----i---i--i. P--------- i- p----- P-l-s-e-i- i- p-e-i- -------------------- Pulkstenis ir pieci. 0
Шоста година. Pul--------i- s-ši. P--------- i- s---- P-l-s-e-i- i- s-š-. ------------------- Pulkstenis ir seši. 0
Сьома година. Pulkstenis -r s---i--. P--------- i- s------- P-l-s-e-i- i- s-p-i-i- ---------------------- Pulkstenis ir septiņi. 0
Восьма година. P-----eni---r asto-i. P--------- i- a------ P-l-s-e-i- i- a-t-ņ-. --------------------- Pulkstenis ir astoņi. 0
Дев’ята година. Pu-ks-e-is--- de-i-i. P--------- i- d------ P-l-s-e-i- i- d-v-ņ-. --------------------- Pulkstenis ir deviņi. 0
Десята година. P--------s -r -esm-t. P--------- i- d------ P-l-s-e-i- i- d-s-i-. --------------------- Pulkstenis ir desmit. 0
Одинадцята година. Pu-kst--is i--vienpad-m-t. P--------- i- v----------- P-l-s-e-i- i- v-e-p-d-m-t- -------------------------- Pulkstenis ir vienpadsmit. 0
Дванадцята година. Pu----en-- -r d--pa-sm--. P--------- i- d---------- P-l-s-e-i- i- d-v-a-s-i-. ------------------------- Pulkstenis ir divpadsmit. 0
Хвилина має шістдесят секунд. Minūtē ----ešdesm-t -ek---es. M----- i- s-------- s-------- M-n-t- i- s-š-e-m-t s-k-n-e-. ----------------------------- Minūtē ir sešdesmit sekundes. 0
Година має шістдесят хвилин. Stu-----r-seš-e-mit --nūtes. S----- i- s-------- m------- S-u-d- i- s-š-e-m-t m-n-t-s- ---------------------------- Stundā ir sešdesmit minūtes. 0
День має двадцять чотири години. Dien-a-tī -- di-d-s--t-če---s -t-nd--. D-------- i- d-------- č----- s------- D-e-n-k-ī i- d-v-e-m-t č-t-a- s-u-d-s- -------------------------------------- Diennaktī ir divdesmit četras stundas. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мовні сім’ї

На землі живе близько 7000 мільйонів людей. І вони розмовляють приблизно 7000 різних мов! Як і люди, мови також можуть бути між собою у родинних стосунках. Це означає, що вони походять від однієї спільної прамови. Але є також мови цілком ізольовані. Вони не мають генетичного зв’язку з іншими мовами. У Європі, наприклад, ізольованою мовою вважають баскську. Але більшість мов мають батьків, дітей та сестер. Вони, таким чином, належать до певної мовної сім’ї. В якій мірі мови подібні – вивчають за допомогою порівняння. Мовознавці налічують сьогодні близько 300 генетичних одиниць. До цього належать 180 сімей, які складаються більш ніж з однієї мови. Решту складають 120 ізольованих мов. Найбільшою мовною сім’єю є індоєвропейська. Вона охоплює близько 280 мов. До неї належать романські, германські та слов’янські мови. Це складає понад 3000 мільйони розмовляючи на всіх континентах. Сино-тібетська мовна сім’я домінує в Азії. Вона налічує понад 1300 мільйонів розмовляючи. Найважливішою сино-тібетською мовою є китайська. В Африці знаходиться третя за розміром мовна сім’я. За регіоном вживання її називають Нігеро-Конголезька. До неї належать «лише» близько 350 мільйонів носіїв мови. В цій мовній сім’ї найважливішою мовою являється суахілі. Зазвичай вважається: тісніша спорідненість – краще порозуміння. Люди, що говорять спорідненими мовами, розуміють один одного добре. Вони можуть порівняно швидко вивчати інші мови. Отож – вивчайте мови! Сімейні зустрічі – це завжди добре!