Розмовник

uk Вчора – сьогодні – завтра   »   kn ನಿನ್ನೆ- ಇಂದು - ನಾಳೆ

10 [десять]

Вчора – сьогодні – завтра

Вчора – сьогодні – завтра

೧೦ [ಹತ್ತು]

10 [Hattu]

ನಿನ್ನೆ- ಇಂದು - ನಾಳೆ

[ninne- indu - nāḷe.]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська каннада Відтворити більше
Вчора була субота. ನಿನ್ನ--ಶನ--ಾ----ಾ---್--) ನ----- ಶ----- (--------- ನ-ನ-ನ- ಶ-ಿ-ಾ- (-ಾ-ಿ-್-ು- ------------------------ ನಿನ್ನೆ ಶನಿವಾರ (ವಾಗಿತ್ತು) 0
N-n----an-v-ra -v--i---) N---- ś------- (-------- N-n-e ś-n-v-r- (-ā-i-t-) ------------------------ Ninne śanivāra (vāgittu)
Вчора я був / була у кіно. ನ-ನು --ನ್ನ- -ಿತ್ರ-ಂದಿ--ಲ-ಲಿ-್ದ-. ನ--- ನ----- ಚ------------------- ನ-ನ- ನ-ನ-ನ- ಚ-ತ-ರ-ಂ-ಿ-ದ-್-ಿ-್-ೆ- -------------------------------- ನಾನು ನಿನ್ನೆ ಚಿತ್ರಮಂದಿರದಲ್ಲಿದ್ದೆ. 0
n-nu n-nne -it-am-ndir--all--de. n--- n---- c-------------------- n-n- n-n-e c-t-a-a-d-r-d-l-i-d-. -------------------------------- nānu ninne citramandiradallidde.
Фільм був цікавий. ಚ--್ರ -್--ರಸ್ಯಕರ--ಗ-ತ್ತ-. ಚ---- ಸ------------------ ಚ-ತ-ರ ಸ-ವ-ರ-್-ಕ-ವ-ಗ-ತ-ತ-. ------------------------- ಚಿತ್ರ ಸ್ವಾರಸ್ಯಕರವಾಗಿತ್ತು. 0
Ci-ra-s-ā-a-ya-arav--ittu. C---- s------------------- C-t-a s-ā-a-y-k-r-v-g-t-u- -------------------------- Citra svārasyakaravāgittu.
Сьогодні неділя. ಇಂ-- ಭ-ನು-ಾ-. ಇ--- ಭ------- ಇ-ದ- ಭ-ನ-ವ-ರ- ------------- ಇಂದು ಭಾನುವಾರ. 0
In-u---ān---r-. I--- b--------- I-d- b-ā-u-ā-a- --------------- Indu bhānuvāra.
Сьогодні я не працюю. ಇಂದು-ನ-ನು-ಕ-ಲಸ--ಾ--ವ-ದ-ಲ-ಲ. ಇ--- ನ--- ಕ--- ಮ----------- ಇ-ದ- ನ-ನ- ಕ-ಲ- ಮ-ಡ-ವ-ದ-ಲ-ಲ- --------------------------- ಇಂದು ನಾನು ಕೆಲಸ ಮಾಡುವುದಿಲ್ಲ. 0
I-d- --nu k--a-- ------d----. I--- n--- k----- m----------- I-d- n-n- k-l-s- m-ḍ-v-d-l-a- ----------------------------- Indu nānu kelasa māḍuvudilla.
Я залишаюся вдома. ನಾನ- ಮನೆ---ಲ- ಇರ-ತ-ತೇ-ೆ. ನ--- ಮ------- ಇ--------- ನ-ನ- ಮ-ೆ-ಲ-ಲ- ಇ-ು-್-ೇ-ೆ- ------------------------ ನಾನು ಮನೆಯಲ್ಲಿ ಇರುತ್ತೇನೆ. 0
Nān- -----a-li iru---n-. N--- m-------- i-------- N-n- m-n-y-l-i i-u-t-n-. ------------------------ Nānu maneyalli iruttēne.
Завтра понеділок. ನಾ-ೆ -ೋ---ರ. ನ--- ಸ------ ನ-ಳ- ಸ-ಮ-ಾ-. ------------ ನಾಳೆ ಸೋಮವಾರ. 0
N-ḷ--s---vāra. N--- s-------- N-ḷ- s-m-v-r-. -------------- Nāḷe sōmavāra.
Завтра я знову працюю. ನಾ-- -ುನ--ಕೆಲ- ಮಾಡ-ತ್ತ-ನೆ. ನ--- ಪ--- ಕ--- ಮ---------- ನ-ಳ- ಪ-ನ- ಕ-ಲ- ಮ-ಡ-ತ-ತ-ನ-. -------------------------- ನಾಳೆ ಪುನಃ ಕೆಲಸ ಮಾಡುತ್ತೇನೆ. 0
Nā-- pu-a- --la-a-māḍu-t--e. N--- p---- k----- m--------- N-ḷ- p-n-ḥ k-l-s- m-ḍ-t-ē-e- ---------------------------- Nāḷe punaḥ kelasa māḍuttēne.
Я працюю в офісі. ನಾನು ಕಛ--ಿ---ಲಿ-ಕ-ಲಸ -ಾ--ತ್ತ-ನ-. ನ--- ಕ--------- ಕ--- ಮ---------- ನ-ನ- ಕ-ೇ-ಿ-ಲ-ಲ- ಕ-ಲ- ಮ-ಡ-ತ-ತ-ನ-. -------------------------------- ನಾನು ಕಛೇರಿಯಲ್ಲಿ ಕೆಲಸ ಮಾಡುತ್ತೇನೆ. 0
N----k--hēriyal------as---āḍ-tt---. N--- k----------- k----- m--------- N-n- k-c-ē-i-a-l- k-l-s- m-ḍ-t-ē-e- ----------------------------------- Nānu kachēriyalli kelasa māḍuttēne.
Хто це? ಅ-ರು-ಯಾರ-? ಅ--- ಯ---- ಅ-ರ- ಯ-ರ-? ---------- ಅವರು ಯಾರು? 0
A-aru---ru? A---- y---- A-a-u y-r-? ----------- Avaru yāru?
Це Петро. ಅವರು ಪ---್. ಅ--- ಪ----- ಅ-ರ- ಪ-ಟ-್- ----------- ಅವರು ಪೀಟರ್. 0
Avar--p-ṭ-r. A---- p----- A-a-u p-ṭ-r- ------------ Avaru pīṭar.
Петро – студент. ಪ-ಟರ್ ---- -ಿದ---ರ್--. ಪ---- ಒ--- ವ---------- ಪ-ಟ-್ ಒ-್- ವ-ದ-ಯ-ರ-ಥ-. ---------------------- ಪೀಟರ್ ಒಬ್ಬ ವಿದ್ಯಾರ್ಥಿ. 0
Pīṭ---o-b------ā-thi. P---- o--- v--------- P-ṭ-r o-b- v-d-ā-t-i- --------------------- Pīṭar obba vidyārthi.
Хто це? ಅ-ರು--ಾರು? ಅ--- ಯ---- ಅ-ರ- ಯ-ರ-? ---------- ಅವರು ಯಾರು? 0
A-a-- y-ru? A---- y---- A-a-u y-r-? ----------- Avaru yāru?
Це Марта. ಅವರು--ಾ-್-. ಅ--- ಮ----- ಅ-ರ- ಮ-ರ-ಥ- ----------- ಅವರು ಮಾರ್ಥ. 0
Ava-u ---tha. A---- m------ A-a-u m-r-h-. ------------- Avaru mārtha.
Марта – секретарка. ಅವ-ು ----ಯ-ರ್ಶಿ. ಅ--- ಕ---------- ಅ-ರ- ಕ-ರ-ಯ-ರ-ಶ-. ---------------- ಅವರು ಕಾರ್ಯದರ್ಶಿ. 0
A-a-u -āry-d-r--. A---- k---------- A-a-u k-r-a-a-ś-. ----------------- Avaru kāryadarśi.
Петро і Марта – друзі. ಪ-ಟ-- -ತ-ತ- ---್ಥ -್----ತರ-. ಪ---- ಮ---- ಮ---- ಸ--------- ಪ-ಟ-್ ಮ-್-ು ಮ-ರ-ಥ ಸ-ನ-ಹ-ತ-ು- ---------------------------- ಪೀಟರ್ ಮತ್ತು ಮಾರ್ಥ ಸ್ನೇಹಿತರು. 0
P-ṭ-----ttu-mā-th- snē-ita-u. P---- m---- m----- s--------- P-ṭ-r m-t-u m-r-h- s-ē-i-a-u- ----------------------------- Pīṭar mattu mārtha snēhitaru.
Петро є другом Марти. ಪ---್ ----ಥ -ವರ ಸ---ಹ-ತ. ಪ---- ಮ---- ಅ-- ಸ------- ಪ-ಟ-್ ಮ-ರ-ಥ ಅ-ರ ಸ-ನ-ಹ-ತ- ------------------------ ಪೀಟರ್ ಮಾರ್ಥ ಅವರ ಸ್ನೇಹಿತ. 0
Pī-ar --r-h----ar--s--hi--. P---- m----- a---- s------- P-ṭ-r m-r-h- a-a-a s-ē-i-a- --------------------------- Pīṭar mārtha avara snēhita.
Марта є подругою Петра. ಮಾರ್--ಪ-ಟರ್ -ವರ-ಸ್ನೇ-ಿತ-. ಮ---- ಪ---- ಅ-- ಸ-------- ಮ-ರ-ಥ ಪ-ಟ-್ ಅ-ರ ಸ-ನ-ಹ-ತ-. ------------------------- ಮಾರ್ಥ ಪೀಟರ್ ಅವರ ಸ್ನೇಹಿತೆ. 0
M-r-ha p--a--a--r--sn---t-. M----- p---- a---- s------- M-r-h- p-ṭ-r a-a-a s-ē-i-e- --------------------------- Mārtha pīṭar avara snēhite.

Вчитися у ві сні

Іноземні мови належать сьогодні до загальної освіти. Якби ще вивчення не було таким клопітним! Для всіх, хто має з цим труднощі, є добра новина! Адже найефективніше ми вчимося у ві сні! До цього висновку дійшли більшість наукових досліджень. І це ми можемо використовувати саме для вивчення мов! Під час сну ми обробляємо досвід, що набули вдень. Наш мозок аналізує нові враження. Все, що з нами сталося, ще раз осмислюється. При цьому нові змісти закріплюються у нашому мозку. Особливо добре запам’ятовується те, що було перед сном. Через це повторення важливих речей ввечері може допомогти. За кожен навчальний зміст відповідають різні фази сну. Під час швидкого сну підтримується психомоторне навчання. До цього належать, наприклад, заняття музикою чи спортом. Навчання чистому знанню відбувається, навпаки, під час глибокого сну. Тут повторюється все те, що ми сприйняли під час навчання. Тобто також слова та граматика! Коли ми вивчаємо мови наш мозок повинен багато працювати. Повинні запам’ятовуватися нові слова та правила. Під час сну все це ще раз відтворюється. Дослідники називають це теорією повторення (Replay-Theory). Але важливо, щоб людина добре спала. Тіло і душа мають себе добре відновлювати. Лише тоді мозок може ефективно працювати. Можна сказати: хороший сон – хороша пам’ять. В той час, коли ми вже відпочиваємо, наш мозок ще активний… Тоді: на добраніч, Gute Nacht, good night, buona notte, dobrou noc!