Розмовник

uk Коротка розмова 3   »   he ‫שיחת חולין 3‬

22 [двадцять два]

Коротка розмова 3

Коротка розмова 3

‫22 [עשרים ושתיים]‬

22 [essrim ushtaim]

‫שיחת חולין 3‬

[ssixat xulin 3]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська іврит Відтворити більше
Ви палите? ‫-- --ה-מ-ש- /---‬ ‫-- / ה מ--- / ת-- ‫-ת / ה מ-ש- / ת-‬ ------------------ ‫את / ה מעשן / ת?‬ 0
at-h----me'-----/-e-a---ne-? a------ m------------------- a-a-/-t m-'-s-e-/-e-a-h-n-t- ---------------------------- atah/at me'ashen/me'ashenet?
Раніше так. ‫--בר---שנ-י-‬ ‫---- ע------- ‫-ע-ר ע-ש-ת-.- -------------- ‫בעבר עישנתי.‬ 0
b'a--r-i-han-i. b----- i------- b-a-a- i-h-n-i- --------------- b'avar ishanti.
Але тепер я більше не палю. ‫אבל --שי- א------ לא -עשן-- --‬ ‫--- ע---- א-- כ-- ל- מ--- / ת-- ‫-ב- ע-ש-ו א-י כ-ר ל- מ-ש- / ת-‬ -------------------------------- ‫אבל עכשיו אני כבר לא מעשן / ת.‬ 0
a--- a--s--y- -n-----------e'-s-e-----a--e---. a--- a------- a-- k--- l- m------------------- a-a- a-h-h-y- a-i k-a- l- m-'-s-e-/-e-a-h-n-t- ---------------------------------------------- aval akhshayw ani kvar lo me'ashen/me'ashenet.
Чи заважає Вам, коли я палю? ‫--רי---- אם-אעשן-‬ ‫----- ל- א- א----- ‫-פ-י- ל- א- א-ש-?- ------------------- ‫יפריע לך אם אעשן?‬ 0
y--r--a-l---a/la----m -'--he-? y------ l--------- i- a------- y-f-i-a l-k-a-l-k- i- a-a-h-n- ------------------------------ yafri'a lekha/lakh im a'ashen?
Ні, зовсім ні. ‫-א,---- ---‬ ‫--- כ-- ל--- ‫-א- כ-ל ל-.- ------------- ‫לא, כלל לא.‬ 0
l---klal l-. l-- k--- l-- l-, k-a- l-. ------------ lo, klal lo.
Це мені не заважає. ‫-ה--- -פ--ע--י.‬ ‫-- ל- י---- ל--- ‫-ה ל- י-ר-ע ל-.- ----------------- ‫זה לא יפריע לי.‬ 0
ze- ---yaf--'- l-. z-- l- y------ l-- z-h l- y-f-i-a l-. ------------------ zeh lo yafri'a li.
Ви щось п’єте? ‫תרצ- / - לש-ו---שה-?‬ ‫---- / י ל---- מ----- ‫-ר-ה / י ל-ת-ת מ-ה-?- ---------------------- ‫תרצה / י לשתות משהו?‬ 0
tir----/-i--s- --s-t-t --sh---? t------------- l------ m------- t-r-s-h-t-r-s- l-s-t-t m-s-e-u- ------------------------------- tirtseh/tirtsi lishtot mashehu?
Коньяк? ‫--ס-ת -וניאק-‬ ‫----- ק------- ‫-ו-י- ק-נ-א-?- --------------- ‫כוסית קוניאק?‬ 0
k--it -onya'-? k---- q------- k-s-t q-n-a-q- -------------- kosit qonya'q?
Ні, краще пиво. ‫----א----עדיף - פה-----.‬ ‫--- א-- מ---- / פ- ב----- ‫-א- א-י מ-ד-ף / פ- ב-ר-.- -------------------------- ‫לא, אני מעדיף / פה בירה.‬ 0
lo,--ni-ma'---f-ma'adi--h-birah. l-- a-- m---------------- b----- l-, a-i m-'-d-f-m-'-d-f-h b-r-h- -------------------------------- lo, ani ma'adif/ma'adifah birah.
Ви багато подорожуєте? ‫א- / --נ--ע-- ת הר-ה-‬ ‫-- / ה נ--- / ת ה----- ‫-ת / ה נ-ס- / ת ה-ב-?- ----------------------- ‫את / ה נוסע / ת הרבה?‬ 0
at----t--os-'-/no--t ha-u--h? a------ n----------- h------- a-a-/-t n-s-'-/-o-a- h-r-b-h- ----------------------------- atah/at nose'a/nosat harubeh?
Так, переважно це ділові поїздки. ‫כן,--ר-ב א-- --י--ת-ע--י-.‬ ‫--- ל--- א-- נ----- ע------ ‫-ן- ל-ו- א-ה נ-י-ו- ע-ק-ם-‬ ---------------------------- ‫כן, לרוב אלה נסיעות עסקים.‬ 0
k--- la--v-e--h-n-s--o--a-a---. k--- l---- e--- n------ a------ k-n- l-r-v e-e- n-s-'-t a-a-i-. ------------------------------- ken, larov eleh nesi'ot asaqim.
Але тепер ми тут у відпустці ‫-ב--כעת----נו---צאי- --ן בחו-שה-‬ ‫--- כ-- א---- נ----- כ-- ב------- ‫-ב- כ-ת א-ח-ו נ-צ-י- כ-ן ב-ו-ש-.- ---------------------------------- ‫אבל כעת אנחנו נמצאים כאן בחופשה.‬ 0
a-a- -a-et-----nu ---ts-'im-ka'- --x--s-a-. a--- k---- a----- n-------- k--- b--------- a-a- k-'-t a-a-n- n-m-s-'-m k-'- b-x-f-h-h- ------------------------------------------- aval ka'et anaxnu nimtse'im ka'n b'xufshah.
Яка спека! ‫איזה ח--!‬ ‫---- ח---- ‫-י-ה ח-ם-‬ ----------- ‫איזה חום!‬ 0
ey--- xom! e---- x--- e-z-h x-m- ---------- eyzeh xom!
Так, сьогодні дійсно спекотно. ‫-ן,----ם באמ--ח-.‬ ‫--- ה--- ב--- ח--- ‫-ן- ה-ו- ב-מ- ח-.- ------------------- ‫כן, היום באמת חם.‬ 0
ken-----om -'e--t --m. k--- h---- b----- x--- k-n- h-y-m b-e-e- x-m- ---------------------- ken, hayom b'emet xam.
Ходімо на балкон. ‫נצ----ר----‬ ‫--- ל------- ‫-צ- ל-ר-ס-.- ------------- ‫נצא למרפסת.‬ 0
n--se---mi--es-t. n---- l---------- n-t-e l-m-r-e-e-. ----------------- netse lamirpeset.
Завтра тут буде вечірка. ‫מחר--ה--- כ-- -סי---‬ ‫--- ת---- כ-- מ------ ‫-ח- ת-י-ה כ-ן מ-י-ה-‬ ---------------------- ‫מחר תהייה כאן מסיבה.‬ 0
ma-ar ----e--ka-------bah. m---- t----- k--- m------- m-x-r t-h-e- k-'- m-s-b-h- -------------------------- maxar tihieh ka'n mesibah.
Ви також прийдете? ‫תרצה ------צטר--‬ ‫---- / י ל------- ‫-ר-ה / י ל-צ-ר-?- ------------------ ‫תרצה / י להצטרף?‬ 0
ti-t---/-ir--i l--it---r--? t------------- l----------- t-r-s-h-t-r-s- l-h-t-t-r-f- --------------------------- tirtseh/tirtsi l'hitstaref?
Так, ми також запрошені. ‫-ן- -ם -נ--ו------ים-‬ ‫--- ג- א---- מ-------- ‫-ן- ג- א-ח-ו מ-ז-נ-ם-‬ ----------------------- ‫כן, גם אנחנו מוזמנים.‬ 0
k--- g-m ---x-u--uzmanim. k--- g-- a----- m-------- k-n- g-m a-a-n- m-z-a-i-. ------------------------- ken, gam anaxnu muzmanim.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мова та алфавіт

Кожна мова служить порозумінню між людьми. Коли ми говоримо, ми висловлюємо, що ми думаємо та почуваємо. При цьому ми не завжди дотримуємося правил нашої мови. Ми використовуємо власну мову, нашу розмовну мову. На письмі це не так. Тут виявляються всі правила нашої мови. Лише письмо дає можливість мові стати справжньою мовою. Воно робить мову зримою. Завдяки письму знання передаються крізь тисячоліття. А тому писемність є основою кожної високорозвиненої культури. Перша система письма була винайдена понад 5000 років тому. Це був клинопис шумерів. Їх видряпували на табличках з глини. Цей клинопис використовували три тисячі років. Приблизно стільки ж існують ієрогліфи стародавніх єгиптян. Їх вивчає безліч вчених. Ієрогліфи представляють відносно складну систему письма. Але винайдена вона була, мабуть, через дуже просту причину. Тодішній Єгипет був величезним царством з багатьма мешканцями. Повсякдення і насамперед господарство потребували організації. Податки та розрахунки потребують ефективного управління. Для цього стародавні єгиптяни розробили свою систему ієрогліфів. Зате алфавітні системи письма ведуть походження від шумерів. Кожне письмо може багато розповісти про людей, які його використовують. Крім того, кожен народ має власну характеристику у своєму письмі. Нажаль рукописне письмо дедалі більше втрачається. Сучасна техніка робить його практично зайвим. Отож: не лише розмовляйте, але й пишіть знов!