Розмовник

uk Коротка розмова 3   »   hr Ćaskanje 3

22 [двадцять два]

Коротка розмова 3

Коротка розмова 3

22 [dvadeset i dva]

Ćaskanje 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Ви палите? P---te---? P_____ l__ P-š-t- l-? ---------- Pušite li? 0
Раніше так. Pri-e da. P____ d__ P-i-e d-. --------- Prije da. 0
Але тепер я більше не палю. Ali-s-d---iš--ne--u-i-. A__ s___ v___ n_ p_____ A-i s-d- v-š- n- p-š-m- ----------------------- Ali sada više ne pušim. 0
Чи заважає Вам, коли я палю? S-----li -a----- ----u--m? S____ l_ V__ a__ j_ p_____ S-e-a l- V-m a-o j- p-š-m- -------------------------- Smeta li Vam ako ja pušim? 0
Ні, зовсім ні. Ne---ps---tn- n-. N__ a________ n__ N-, a-s-l-t-o n-. ----------------- Ne, apsolutno ne. 0
Це мені не заважає. Ne smet- m-. N_ s____ m__ N- s-e-a m-. ------------ Ne smeta mi. 0
Ви щось п’єте? H--e-e -i--o-i-i---š--? H_____ l_ p_____ n_____ H-ć-t- l- p-p-t- n-š-o- ----------------------- Hoćete li popiti nešto? 0
Коньяк? J-d-- ---jak? J____ k______ J-d-n k-n-a-? ------------- Jedan konjak? 0
Ні, краще пиво. Ne, -a-i-- --vo. N__ r_____ p____ N-, r-d-j- p-v-. ---------------- Ne, radije pivo. 0
Ви багато подорожуєте? P---je-e-li -nogo? P_______ l_ m_____ P-t-j-t- l- m-o-o- ------------------ Putujete li mnogo? 0
Так, переважно це ділові поїздки. D-,-----n-- ---to--oslo-n----t--a-ja. D__ v______ s_ t_ p_______ p_________ D-, v-ć-n-m s- t- p-s-o-n- p-t-v-n-a- ------------------------------------- Da, većinom su to poslovna putovanja. 0
Але тепер ми тут у відпустці A-i----a s-o-o---- ---g-d-š-------m-ru. A__ s___ s__ o____ n_ g________ o______ A-i s-d- s-o o-d-e n- g-d-š-j-m o-m-r-. --------------------------------------- Ali sada smo ovdje na godišnjem odmoru. 0
Яка спека! Ka-va vrući-a! K____ v_______ K-k-a v-u-i-a- -------------- Kakva vrućina! 0
Так, сьогодні дійсно спекотно. D-, -anas-je--t-ar-o --uće. D__ d____ j_ s______ v_____ D-, d-n-s j- s-v-r-o v-u-e- --------------------------- Da, danas je stvarno vruće. 0
Ходімо на балкон. H---e---na-b--k--. H______ n_ b______ H-j-e-o n- b-l-o-. ------------------ Hajdemo na balkon. 0
Завтра тут буде вечірка. S--r- ć- ovdj---i-- z--a-a. S____ ć_ o____ b___ z______ S-t-a ć- o-d-e b-t- z-b-v-. --------------------------- Sutra će ovdje biti zabava. 0
Ви також прийдете? Ho---- -i-i--i-doć-? H_____ l_ i V_ d____ H-ć-t- l- i V- d-ć-? -------------------- Hoćete li i Vi doći? 0
Так, ми також запрошені. Da--mi-----t-k-đ-r--o-v---. D__ m_ s__ t______ p_______ D-, m- s-o t-k-đ-r p-z-a-i- --------------------------- Da, mi smo također pozvani. 0

Мова та алфавіт

Кожна мова служить порозумінню між людьми. Коли ми говоримо, ми висловлюємо, що ми думаємо та почуваємо. При цьому ми не завжди дотримуємося правил нашої мови. Ми використовуємо власну мову, нашу розмовну мову. На письмі це не так. Тут виявляються всі правила нашої мови. Лише письмо дає можливість мові стати справжньою мовою. Воно робить мову зримою. Завдяки письму знання передаються крізь тисячоліття. А тому писемність є основою кожної високорозвиненої культури. Перша система письма була винайдена понад 5000 років тому. Це був клинопис шумерів. Їх видряпували на табличках з глини. Цей клинопис використовували три тисячі років. Приблизно стільки ж існують ієрогліфи стародавніх єгиптян. Їх вивчає безліч вчених. Ієрогліфи представляють відносно складну систему письма. Але винайдена вона була, мабуть, через дуже просту причину. Тодішній Єгипет був величезним царством з багатьма мешканцями. Повсякдення і насамперед господарство потребували організації. Податки та розрахунки потребують ефективного управління. Для цього стародавні єгиптяни розробили свою систему ієрогліфів. Зате алфавітні системи письма ведуть походження від шумерів. Кожне письмо може багато розповісти про людей, які його використовують. Крім того, кожен народ має власну характеристику у своєму письмі. Нажаль рукописне письмо дедалі більше втрачається. Сучасна техніка робить його практично зайвим. Отож: не лише розмовляйте, але й пишіть знов!