Розмовник

uk У місті   »   hr U gradu

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [dvadeset i pet]

U gradu

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. Htio-/-htjela-b---na žel-e--i--- k-----or. H--- / h----- b-- n- ž---------- k-------- H-i- / h-j-l- b-h n- ž-l-e-n-č-i k-l-d-o-. ------------------------------------------ Htio / htjela bih na željeznički kolodvor. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. H-io-- h--e-- bih-na a-r--ro-. H--- / h----- b-- n- a-------- H-i- / h-j-l- b-h n- a-r-d-o-. ------------------------------ Htio / htjela bih na aerodrom. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. Ht---- h------bih - --n-a---ra--. H--- / h----- b-- u c----- g----- H-i- / h-j-l- b-h u c-n-a- g-a-a- --------------------------------- Htio / htjela bih u centar grada. 0
Як дістатися на вокзал? Kako--- --đem-d--želj-z-i--o- k-l-d---a? K--- d- d---- d- ž----------- k--------- K-k- d- d-đ-m d- ž-l-e-n-č-o- k-l-d-o-a- ---------------------------------------- Kako da dođem do željezničkog kolodvora? 0
Як дістатися до аеропорту? K--o d---ođ-m d--aerodr-ma? K--- d- d---- d- a--------- K-k- d- d-đ-m d- a-r-d-o-a- --------------------------- Kako da dođem do aerodroma? 0
Як дістатися до центру міста? Kak- ---d---- -o-c---r- --a--? K--- d- d---- d- c----- g----- K-k- d- d-đ-m d- c-n-r- g-a-a- ------------------------------ Kako da dođem do centra grada? 0
Мені потрібне таксі. T---a- t----. T----- t----- T-e-a- t-k-i- ------------- Trebam taksi. 0
Мені потрібна мапа міста. Tr-bam --a--gra-a. T----- p--- g----- T-e-a- p-a- g-a-a- ------------------ Trebam plan grada. 0
Мені потрібен готель. T-eba- -o-e-. T----- h----- T-e-a- h-t-l- ------------- Trebam hotel. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Htio /-htje---bi- i---j-iti-----. H--- / h----- b-- i-------- a---- H-i- / h-j-l- b-h i-n-j-i-i a-t-. --------------------------------- Htio / htjela bih iznajmiti auto. 0
Ось моя кредитна картка. O--j--je mo---kr-------ka-ti-a. O---- j- m--- k------- k------- O-d-e j- m-j- k-e-i-n- k-r-i-a- ------------------------------- Ovdje je moja kreditna kartica. 0
Ось мої права. O-dj--je-moj- ----čk- dozvol-. O---- j- m--- v------ d------- O-d-e j- m-j- v-z-č-a d-z-o-a- ------------------------------ Ovdje je moja vozačka dozvola. 0
Що можна оглянути в місті? Š----m---idje-i u--r-d-? Š-- i-- v------ u g----- Š-o i-a v-d-e-i u g-a-u- ------------------------ Što ima vidjeti u gradu? 0
Ідіть в старе місто. Id--- u star- --ad. I---- u s---- g---- I-i-e u s-a-i g-a-. ------------------- Idite u stari grad. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. Na--av----o---az-k---a-a. N-------- o------- g----- N-p-a-i-e o-i-a-a- g-a-a- ------------------------- Napravite obilazak grada. 0
Ідіть до порту. Id--- ----uke. I---- d- l---- I-i-e d- l-k-. -------------- Idite do luke. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. Na--av-t- obi-aza---u-e. N-------- o------- l---- N-p-a-i-e o-i-a-a- l-k-. ------------------------ Napravite obilazak luke. 0
Які є ще визначні місця? Ko---još-znamen-tost- -o-t-j-? K--- j-- z----------- p------- K-j- j-š z-a-e-i-o-t- p-s-o-e- ------------------------------ Koje još znamenitosti postoje? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!