Розмовник

uk У місті   »   hu A városban

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [huszonöt]

A városban

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська угорська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. A -a--tá-lomásra sze--tnék----n-. A v------------- s-------- m----- A v-s-t-l-o-á-r- s-e-e-n-k m-n-i- --------------------------------- A vasútállomásra szeretnék menni. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. A re-------r- -z-r-t-ék --nn-. A r---------- s-------- m----- A r-p-l-t-r-e s-e-e-n-k m-n-i- ------------------------------ A repülőtérre szeretnék menni. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. A-v---s----on--- sz-r--n-k m--ni. A v------------- s-------- m----- A v-r-s-ö-p-n-b- s-e-e-n-k m-n-i- --------------------------------- A városközpontba szeretnék menni. 0
Як дістатися на вокзал? H-g-a- ju-ok -- ----s-tállo-ásh--? H----- j---- e- a v--------------- H-g-a- j-t-k e- a v-s-t-l-o-á-h-z- ---------------------------------- Hogyan jutok el a vasútállomáshoz? 0
Як дістатися до аеропорту? Ho---- -u-o-------r-pülő--rh-z? H----- j---- e- a r------------ H-g-a- j-t-k e- a r-p-l-t-r-e-? ------------------------------- Hogyan jutok el a repülőtérhez? 0
Як дістатися до центру міста? H----n --tok-el-- v----köz--ntba? H----- j---- e- a v-------------- H-g-a- j-t-k e- a v-r-s-ö-p-n-b-? --------------------------------- Hogyan jutok el a városközpontba? 0
Мені потрібне таксі. S--k-ége- va----y t-----. S-------- v-- e-- t------ S-ü-s-g-m v-n e-y t-x-r-. ------------------------- Szükségem van egy taxira. 0
Мені потрібна мапа міста. S-ü--é--m-v-n-e-- vá--stérk-p--. S-------- v-- e-- v------------- S-ü-s-g-m v-n e-y v-r-s-é-k-p-e- -------------------------------- Szükségem van egy várostérképre. 0
Мені потрібен готель. Szü-ségem va- ----hot--r-. S-------- v-- e-- h------- S-ü-s-g-m v-n e-y h-t-l-e- -------------------------- Szükségem van egy hotelre. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. E-y---tó- -zer---é- ----l-i. E-- a---- s-------- b------- E-y a-t-t s-e-e-n-k b-r-l-i- ---------------------------- Egy autót szeretnék bérelni. 0
Ось моя кредитна картка. I----a----hit----r--ám. I-- v-- a h------------ I-t v-n a h-t-l-á-t-á-. ----------------------- Itt van a hitelkártyám. 0
Ось мої права. I----an-- jo-o-ít--ny-m. I-- v-- a j------------- I-t v-n a j-g-s-t-á-y-m- ------------------------ Itt van a jogosítványom. 0
Що можна оглянути в місті? Mi--l--et m-gn-z-- -------b--? M-- l---- m------- a v-------- M-t l-h-t m-g-é-n- a v-r-s-a-? ------------------------------ Mit lehet megnézni a városban? 0
Ідіть в старе місто. M---e-----z--vá--sba. M------- a- ó-------- M-n-e-e- a- ó-á-o-b-. --------------------- Menjenek az óvárosba. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. Csin-l-an-- ----vár-------kö----át. C---------- e-- v-------- k-------- C-i-á-j-n-k e-y v-r-s-é-ö k-r-é-á-. ----------------------------------- Csináljanak egy városnézö körsétát. 0
Ідіть до порту. M-n-e-e--a -ik-tő---! M------- a k--------- M-n-e-e- a k-k-t-h-z- --------------------- Menjenek a kikötőhöz! 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. Csinál-a--- eg---i-ötő--köru-a--st. C---------- e-- k------ k---------- C-i-á-j-n-k e-y k-k-t-i k-r-t-z-s-. ----------------------------------- Csináljanak egy kikötői körutazást. 0
Які є ще визначні місця? M--y-- látn-va--k -a-n----é----en-kívül? M----- l--------- v----- m-- e--- k----- M-l-e- l-t-i-a-ó- v-n-a- m-g e-e- k-v-l- ---------------------------------------- Milyen látnivalók vannak még ezen kívül? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!