Розмовник

uk У місті   »   lv Pilsētā

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [divdesmit pieci]

Pilsētā

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська латиська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. Es v---- u- s------. Es vēlos uz staciju. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Es v---- u- l------. Es vēlos uz lidostu. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. Es v---- u- p------- c-----. Es vēlos uz pilsētas centru. 0
Як дістатися на вокзал? Kā e- v--- n----- u- s------? Kā es varu nokļūt uz staciju? 0
Як дістатися до аеропорту? Kā e- v--- n----- u- l------? Kā es varu nokļūt uz lidostu? 0
Як дістатися до центру міста? Kā e- v--- n----- u- p------- c-----? Kā es varu nokļūt uz pilsētas centru? 0
Мені потрібне таксі. Ma- i- n----------- t---------. Man ir nepieciešams taksometrs. 0
Мені потрібна мапа міста. Ma- i- n----------- p------- p----. Man ir nepieciešams pilsētas plāns. 0
Мені потрібен готель. Ma- i- n----------- v-------. Man ir nepieciešama viesnīca. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Es v---- ī--- a---------. Es vēlos īrēt automašīnu. 0
Ось моя кредитна картка. Te i- m--- k----------. Te ir mana kredītkarte. 0
Ось мої права. Te i- m--- a----------- a--------. Te ir mana autovadītāja apliecība. 0
Що можна оглянути в місті? Ko v-- p------ a-------? Ko var pilsētā apskatīt? 0
Ідіть в старе місто. Ai------ u- v---------! Aizejiet uz vecpilsētu! 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. Do------- e--------- p- p------! Dodieties ekskursijā pa pilsētu! 0
Ідіть до порту. Ai------ u- o---! Aizejiet uz ostu! 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. Do------- e--------- p- o---! Dodieties ekskursijā pa ostu! 0
Які є ще визначні місця? Kā--- i-------- c------- v----- t- v-- i-? Kādas ievērības cienīgas vietas te vēl ir? 0

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!