Розмовник

uk У місті   »   sq Nё qytet

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [njёzetepesё]

Nё qytet

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська албанська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. Du- ---shko- -e--t---o-- i --enit. D-- t- s---- t- s------- i t------ D-a t- s-k-j t- s-a-i-n- i t-e-i-. ---------------------------------- Dua tё shkoj te stacioni i trenit. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. D-a ------o- -ё--e---o--. D-- t- s---- n- a-------- D-a t- s-k-j n- a-r-p-r-. ------------------------- Dua tё shkoj nё aeroport. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. D-- -----ko- -ё-qe----. D-- t- s---- n- q------ D-a t- s-k-j n- q-n-ё-. ----------------------- Dua tё shkoj nё qendёr. 0
Як дістатися на вокзал? Si --k---t-te----ci--- ----enit? S- s------ t- s------- i t------ S- s-k-h-t t- s-a-i-n- i t-e-i-? -------------------------------- Si shkohet te stacioni i trenit? 0
Як дістатися до аеропорту? Si s-kohe- -ё aeropo--? S- s------ n- a-------- S- s-k-h-t n- a-r-p-r-? ----------------------- Si shkohet nё aeroport? 0
Як дістатися до центру міста? S- shkoh-t -ё-qendё-? S- s------ n- q------ S- s-k-h-t n- q-n-ё-? --------------------- Si shkohet nё qendёr? 0
Мені потрібне таксі. Kam-n-vo-ё -ё- -j---a---. K-- n----- p-- n-- t----- K-m n-v-j- p-r n-ё t-k-i- ------------------------- Kam nevojё pёr njё taksi. 0
Мені потрібна мапа міста. K-m---v--- p-- nj---------tet-. K-- n----- p-- n-- p--- q------ K-m n-v-j- p-r n-ё p-a- q-t-t-. ------------------------------- Kam nevojё pёr njё plan qyteti. 0
Мені потрібен готель. Ka- -----ё-pёr-n-- -----. K-- n----- p-- n-- h----- K-m n-v-j- p-r n-ё h-t-l- ------------------------- Kam nevojё pёr njё hotel. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Dua tё---r- -e--i----jё-m--inё. D-- t- m--- m- q--- n-- m------ D-a t- m-r- m- q-r- n-ё m-k-n-. ------------------------------- Dua tё marr me qira njё makinё. 0
Ось моя кредитна картка. Urd-ё----a---n t-m--t----e-itit. U------ k----- t--- t- k-------- U-d-ё-o k-r-ё- t-m- t- k-e-i-i-. -------------------------------- Urdhёro kartёn time tё kreditit. 0
Ось мої права. U----ro ---entё- t-m-. U------ p------- t---- U-d-ё-o p-t-n-ё- t-m-. ---------------------- Urdhёro patentёn time. 0
Що можна оглянути в місті? Ç--rё----- t- --zi----nё-q-tet? Ç---- m--- t- v------ n- q----- Ç-a-ё m-n- t- v-z-t-j n- q-t-t- ------------------------------- Çfarё mund tё vizitoj nё qytet? 0
Ідіть в старе місто. Shkoni nё-lagje- - --et---të -y-et--. S----- n- l----- e v----- t- q------- S-k-n- n- l-g-e- e v-e-ё- t- q-t-t-t- ------------------------------------- Shkoni nё lagjen e vjetёr të qytetit. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. Bё-i n-- --ir--nёpё- -y-et. B--- n-- x---- n---- q----- B-n- n-ё x-i-o n-p-r q-t-t- --------------------------- Bёni njё xhiro nёpёr qytet. 0
Ідіть до порту. S---ni -e --r--. S----- t- p----- S-k-n- t- p-r-i- ---------------- Shkoni te porti. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. Bё-i--jё-x-iro--ё p-rt. B--- n-- x---- n- p---- B-n- n-ё x-i-o n- p-r-. ----------------------- Bёni njё xhiro nё port. 0
Які є ще визначні місця? Çfar- ia-v----t- --zit----tje-ё-? Ç---- i- v--- t- v------- t------ Ç-a-ё i- v-e- t- v-z-t-s- t-e-ё-? --------------------------------- Çfarё ia vlen tё vizitosh tjetёr? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!