Розмовник

uk У місті   »   sv I staden

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [tjugofem]

I staden

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська шведська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. J-g v-ll-ti---s-----n--. J-- v--- t--- s--------- J-g v-l- t-l- s-a-i-n-n- ------------------------ Jag vill till stationen. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. J---v-l--till-fly--l--s--. J-- v--- t--- f----------- J-g v-l- t-l- f-y-p-a-s-n- -------------------------- Jag vill till flygplatsen. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. J------l -i------t---. J-- v--- t--- c------- J-g v-l- t-l- c-n-r-m- ---------------------- Jag vill till centrum. 0
Як дістатися на вокзал? Hur k----- j-g------stat-onen? H-- k----- j-- t--- s--------- H-r k-m-e- j-g t-l- s-a-i-n-n- ------------------------------ Hur kommer jag till stationen? 0
Як дістатися до аеропорту? H-- k-m--r ja- -il---l--pla-sen? H-- k----- j-- t--- f----------- H-r k-m-e- j-g t-l- f-y-p-a-s-n- -------------------------------- Hur kommer jag till flygplatsen? 0
Як дістатися до центру міста? Hur--o-------g ---l c-----m? H-- k----- j-- t--- c------- H-r k-m-e- j-g t-l- c-n-r-m- ---------------------------- Hur kommer jag till centrum? 0
Мені потрібне таксі. Jag---hö-----n-t---. J-- b------ e- t---- J-g b-h-v-r e- t-x-. -------------------- Jag behöver en taxi. 0
Мені потрібна мапа міста. Jag---höver en ---d--a-ta. J-- b------ e- s---------- J-g b-h-v-r e- s-a-s-a-t-. -------------------------- Jag behöver en stadskarta. 0
Мені потрібен готель. Jag-be---e- --t-h---ll. J-- b------ e-- h------ J-g b-h-v-r e-t h-t-l-. ----------------------- Jag behöver ett hotell. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. J---sku-l- vi--a -yra en --l. J-- s----- v---- h--- e- b--- J-g s-u-l- v-l-a h-r- e- b-l- ----------------------------- Jag skulle vilja hyra en bil. 0
Ось моя кредитна картка. Hä- -- ---t ---to----. H-- ä- m--- k--------- H-r ä- m-t- k-n-o-o-t- ---------------------- Här är mitt kontokort. 0
Ось мої права. Här ä- mitt------rt. H-- ä- m--- k------- H-r ä- m-t- k-r-o-t- -------------------- Här är mitt körkort. 0
Що можна оглянути в місті? V---fi-n---e--a---s----staden? V-- f---- d-- a-- s- i s------ V-d f-n-s d-t a-t s- i s-a-e-? ------------------------------ Vad finns det att se i staden? 0
Ідіть в старе місто. G----g-ml- st--. G- i g---- s---- G- i g-m-a s-a-. ---------------- Gå i gamla stan. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. Ta -n----dt-r g-n-- -t---n. T- e- r------ g---- s------ T- e- r-n-t-r g-n-m s-a-e-. --------------------------- Ta en rundtur genom staden. 0
Ідіть до порту. G- --ll----nen. G- t--- h------ G- t-l- h-m-e-. --------------- Gå till hamnen. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. Ta en-tur-i ha-n-n. T- e- t-- i h------ T- e- t-r i h-m-e-. ------------------- Ta en tur i hamnen. 0
Які є ще визначні місця? V--ka--e----he-e- --n-- -e---n-ar-? V---- s---------- f---- d-- a------ V-l-a s-v-r-h-t-r f-n-s d-t a-n-r-? ----------------------------------- Vilka sevärdheter finns det annars? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!