Розмовник

uk На природі   »   ru На природе

26 [двадцять шість]

На природі

На природі

26 [двадцать шесть]

26 [dvadtsatʹ shestʹ]

На природе

[Na prirode]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська російська Відтворити більше
Бачиш там вежу? Ты вид-шь---т -у--аш--? Т- в----- в-- т- б----- Т- в-д-ш- в-т т- б-ш-ю- ----------------------- Ты видишь вот ту башню? 0
T--vid--h- -o- t---as-n-u? T- v------ v-- t- b------- T- v-d-s-ʹ v-t t- b-s-n-u- -------------------------- Ty vidishʹ vot tu bashnyu?
Бачиш там гору? Т- вид-шь-в---т---ор-? Т- в----- в-- т- г---- Т- в-д-ш- в-т т- г-р-? ---------------------- Ты видишь вот ту гору? 0
Ty v-d-s-ʹ -o---u--or-? T- v------ v-- t- g---- T- v-d-s-ʹ v-t t- g-r-? ----------------------- Ty vidishʹ vot tu goru?
Бачиш там село? Т- -и--шь в-т -- д-р--ню? Т- в----- в-- т- д------- Т- в-д-ш- в-т т- д-р-в-ю- ------------------------- Ты видишь вот ту деревню? 0
Ty--i-is--------u de--vn-u? T- v------ v-- t- d-------- T- v-d-s-ʹ v-t t- d-r-v-y-? --------------------------- Ty vidishʹ vot tu derevnyu?
Бачиш там річку? Ты-ви--шь в-- ---р-ч--? Т- в----- в-- т- р----- Т- в-д-ш- в-т т- р-ч-у- ----------------------- Ты видишь вот ту речку? 0
T---i-i--ʹ --t tu re--k-? T- v------ v-- t- r------ T- v-d-s-ʹ v-t t- r-c-k-? ------------------------- Ty vidishʹ vot tu rechku?
Бачиш там міст? Т--вид-----от-т-т---ст? Т- в----- в-- т-- м---- Т- в-д-ш- в-т т-т м-с-? ----------------------- Ты видишь вот тот мост? 0
T-------hʹ vo---ot -o--? T- v------ v-- t-- m---- T- v-d-s-ʹ v-t t-t m-s-? ------------------------ Ty vidishʹ vot tot most?
Бачиш там озеро? Ты ----шь в-- -о о-еро? Т- в----- в-- т- о----- Т- в-д-ш- в-т т- о-е-о- ----------------------- Ты видишь вот то озеро? 0
Ty vi-is---v-t-----z-r-? T- v------ v-- t- o----- T- v-d-s-ʹ v-t t- o-e-o- ------------------------ Ty vidishʹ vot to ozero?
Той птах мені подобається. Э-- ---ца---е -ра-----. Э-- п---- м-- н-------- Э-а п-и-а м-е н-а-и-с-. ----------------------- Эта птица мне нравится. 0
E-a p--ts- m-- nra--tsya. E-- p----- m-- n--------- E-a p-i-s- m-e n-a-i-s-a- ------------------------- Eta ptitsa mne nravitsya.
Те дерево мені подобається. Это -ерево-м----равитс-. Э-- д----- м-- н-------- Э-о д-р-в- м-е н-а-и-с-. ------------------------ Это дерево мне нравится. 0
Et- der-vo mne---a-itsya. E-- d----- m-- n--------- E-o d-r-v- m-e n-a-i-s-a- ------------------------- Eto derevo mne nravitsya.
Той камінь мені подобається. Э----ка---ь-м-е----вит-я. Э--- к----- м-- н-------- Э-о- к-м-н- м-е н-а-и-с-. ------------------------- Этот камень мне нравится. 0
E-o---am--ʹ --e nr----sya. E--- k----- m-- n--------- E-o- k-m-n- m-e n-a-i-s-a- -------------------------- Etot kamenʹ mne nravitsya.
Той парк мені подобається. Э-о--п------- -р-в-т--. Э--- п--- м-- н-------- Э-о- п-р- м-е н-а-и-с-. ----------------------- Этот парк мне нравится. 0
E-ot p-rk --e-nra--t-ya. E--- p--- m-- n--------- E-o- p-r- m-e n-a-i-s-a- ------------------------ Etot park mne nravitsya.
Той сад мені подобається. Э-от са- --- --а-ит--. Э--- с-- м-- н-------- Э-о- с-д м-е н-а-и-с-. ---------------------- Этот сад мне нравится. 0
Et-- sa- mne n---it---. E--- s-- m-- n--------- E-o- s-d m-e n-a-i-s-a- ----------------------- Etot sad mne nravitsya.
Та квітка мені подобається. Э-----в--ок-----н------я. Э--- ц----- м-- н-------- Э-о- ц-е-о- м-е н-а-и-с-. ------------------------- Этот цветок мне нравится. 0
E-o- -sv-tok-mn- --a-i-s--. E--- t------ m-- n--------- E-o- t-v-t-k m-e n-a-i-s-a- --------------------------- Etot tsvetok mne nravitsya.
Я вважаю це гарним. По----му,---- -расив-. П-------- э-- к------- П---о-м-, э-о к-а-и-о- ---------------------- По-моему, это красиво. 0
P--m-yem-,-eto k-a----. P--------- e-- k------- P---o-e-u- e-o k-a-i-o- ----------------------- Po-moyemu, eto krasivo.
Я вважаю це цікавим. П---о--у,---- ин--ре-н-. П-------- э-- и--------- П---о-м-, э-о и-т-р-с-о- ------------------------ По-моему, это интересно. 0
Po------u, --o i--er--no. P--------- e-- i--------- P---o-e-u- e-o i-t-r-s-o- ------------------------- Po-moyemu, eto interesno.
Я вважаю це чудовим. По---ем---эт-----е--о. П-------- э-- ч------- П---о-м-, э-о ч-д-с-о- ---------------------- По-моему, это чудесно. 0
P--mo---u, e-o --ud---o. P--------- e-- c-------- P---o-e-u- e-o c-u-e-n-. ------------------------ Po-moyemu, eto chudesno.
Я вважаю це бридким. П--м-е-у- --о-у---л--о. П-------- э-- у-------- П---о-м-, э-о у-о-л-в-. ----------------------- По-моему, это уродливо. 0
P---o-em-,-e----r-dl---. P--------- e-- u-------- P---o-e-u- e-o u-o-l-v-. ------------------------ Po-moyemu, eto urodlivo.
Я вважаю це нудним. По--о---- это-с-уч-о. П-------- э-- с------ П---о-м-, э-о с-у-н-. --------------------- По-моему, это скучно. 0
P--mo-emu--eto--k-c-no. P--------- e-- s------- P---o-e-u- e-o s-u-h-o- ----------------------- Po-moyemu, eto skuchno.
Я вважаю це страшним. П---ое--, э-о кош-ар-о. П-------- э-- к-------- П---о-м-, э-о к-ш-а-н-. ----------------------- По-моему, это кошмарно. 0
P--m-y-mu----- k--hma-no. P--------- e-- k--------- P---o-e-u- e-o k-s-m-r-o- ------------------------- Po-moyemu, eto koshmarno.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мови і прислів’я

В кожній мові є прислів’я. Отже прислів’я є важливою складовою частиною національної ідентичності. У прислів’ях відображаються цінності та норми країни. Їх форми повсюдно відомі та усталені, тобто є незмінними. Прислів’я завжди короткі і виразні. В них часто використовуються метафори. Багато прислів’їв мають поетичну структуру. Більшість прислів’їв дають нам поради та правила поведінки. Але деякі прислів’я також явно критикують. Дуже часто прислів’я використовують стереотипи. Таким чином, мова йде про дещо типове для інших країн та народів. Прислів’я мають довгу традицію. Вже Аристотель високо цінував їх як короткі філософські вислови. В риториці та літературі вони виступають важливими стилістичними засобами. Їх особливість полягає в тім, що вони завжди залишаються актуальними. В лінгвістиці ними займається окрема дисципліна. Багато прислів’їв існує у багатьох мовах. При цьому вони можуть бути лексично схожими. Тоді люди різних мов використовують однакові слова. Гавкучий собака не кусає, Bellende Hunde beißen nicht, Perro que ladra no muerde. (UA-DE-ES) Інші прислів’я однакові семантично. Це означає, один і той же зміст передається іншими словами. Називати речі своїми іменами. Appeler un chat un chat, Dire pane al pane e vino al vino. (UA-FR-IT) Так прислів’я допомагають нам розуміти інші народи та культури. Найцікавішими є всесвітньо відомі прислів’я. В них йдеться про «великі» теми людського життя. Тобто ці прислів’я стосуються універсального досвіду. Вони показують: ми всі однакові – байдуже, якою мовою ми розмовляємо!