Розмовник

uk В ресторані 2   »   he ‫במסעדה 2‬

30 [тридцять]

В ресторані 2

В ресторані 2

‫30 [שלושים]‬

30 [shloshim]

‫במסעדה 2‬

[bamis'adah 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська іврит Відтворити більше
Яблучний сік, будь-ласка. ‫-י- ת--חי----ב--ה-‬ ‫--- ת------ ב------ ‫-י- ת-ו-י-, ב-ק-ה-‬ -------------------- ‫מיץ תפוחים, בבקשה.‬ 0
m--- tapu--m, b---q--ha-. m--- t------- b---------- m-t- t-p-x-m- b-v-q-s-a-. ------------------------- mits tapuxim, b'vaqashah.
Лимонад, будь-ласка. ‫-ימו-ד-,-בבק--.‬ ‫-------- ב------ ‫-י-ו-ד-, ב-ק-ה-‬ ----------------- ‫לימונדה, בבקשה.‬ 0
l---na---- b'v-q-s-a-. l--------- b---------- l-m-n-d-h- b-v-q-s-a-. ---------------------- limonadah, b'vaqashah.
Томатний сік, будь-ласка. ‫מי--עגבני-ת, -בקש-.‬ ‫--- ע------- ב------ ‫-י- ע-ב-י-ת- ב-ק-ה-‬ --------------------- ‫מיץ עגבניות, בבקשה.‬ 0
mit---gvaniot- b'v-qas--h. m--- a-------- b---------- m-t- a-v-n-o-, b-v-q-s-a-. -------------------------- mits agvaniot, b'vaqashah.
Я б випив / випила келих червоного вина. ‫אפש- -ק-ל כ---י--------ב-----‬ ‫---- ל--- כ-- י-- א--- ב------ ‫-פ-ר ל-ב- כ-ס י-ן א-ו- ב-ק-ה-‬ ------------------------------- ‫אפשר לקבל כוס יין אדום בבקשה?‬ 0
efs-a- -'-a----k---ya-n----m b--aqashah? e----- l------ k-- y--- a--- b---------- e-s-a- l-q-b-l k-s y-i- a-o- b-v-q-s-a-? ---------------------------------------- efshar l'qabel kos yain adom b'vaqashah?
Я б випив / випила келих білого вина. ‫--ש---קבל-כ-ס--ין-לב- -בקש--‬ ‫---- ל--- כ-- י-- ל-- ב------ ‫-פ-ר ל-ב- כ-ס י-ן ל-ן ב-ק-ה-‬ ------------------------------ ‫אפשר לקבל כוס יין לבן בבקשה?‬ 0
e-sh-r -'---el k-s -ai- --v----'va--s---? e----- l------ k-- y--- l---- b---------- e-s-a- l-q-b-l k-s y-i- l-v-n b-v-q-s-a-? ----------------------------------------- efshar l'qabel kos yain lavan b'vaqashah?
Мені, будь-ласка, пляшку шампанського. ‫אפ-ר--ק-----בוק-שמ--י----ק--?‬ ‫---- ל--- ב---- ש----- ב------ ‫-פ-ר ל-ב- ב-ב-ק ש-פ-י- ב-ק-ה-‬ ------------------------------- ‫אפשר לקבל בקבוק שמפניה בבקשה?‬ 0
efs--- l'qa--l------q ---mp-n--h b'v-----a-? e----- l------ b----- s--------- b---------- e-s-a- l-q-b-l b-q-u- s-a-p-n-a- b-v-q-s-a-? -------------------------------------------- efshar l'qabel baqbuq shampaniah b'vaqashah?
Ти любиш рибу? ‫-- - ------ / - ד-י-?‬ ‫-- / ה א--- / ת ד----- ‫-ת / ה א-ה- / ת ד-י-?- ----------------------- ‫את / ה אוהב / ת דגים?‬ 0
ata-/-- ----/ohe-e----g-m? a------ o---------- d----- a-a-/-t o-e-/-h-v-t d-g-m- -------------------------- atah/at ohev/ohevet dagim?
Ти любиш яловичину? ‫-ת------ו-ב /-ת-בש- --ר-‬ ‫-- / ה א--- / ת ב-- ב---- ‫-ת / ה א-ה- / ת ב-ר ב-ר-‬ -------------------------- ‫את / ה אוהב / ת בשר בקר?‬ 0
at---at--hev/--ev-- ba--ar--aq--? a------ o---------- b----- b----- a-a-/-t o-e-/-h-v-t b-s-a- b-q-r- --------------------------------- atah/at ohev/ohevet bassar baqar?
Ти любиш свинину? ‫את---- ---ב-- ת---ר-----?‬ ‫-- / ה א--- / ת ב-- ח----- ‫-ת / ה א-ה- / ת ב-ר ח-י-?- --------------------------- ‫את / ה אוהב / ת בשר חזיר?‬ 0
ata-/-t-ohe-/o--v---b-s--r xa-ir? a------ o---------- b----- x----- a-a-/-t o-e-/-h-v-t b-s-a- x-z-r- --------------------------------- atah/at ohev/ohevet bassar xazir?
Я хотів би / хотіла б щось без м’яса. ‫----מב-ש ---ו בלי-בש-.‬ ‫--- מ--- מ--- ב-- ב---- ‫-נ- מ-ק- מ-ה- ב-י ב-ר-‬ ------------------------ ‫אני מבקש משהו בלי בשר.‬ 0
a---m---qes- m--h--- b-i-b--s--. a-- m------- m------ b-- b------ a-i m-v-q-s- m-s-e-u b-i b-s-a-. -------------------------------- ani m'vaqesh mashehu bli bassar.
Я хотів би / хотіла б овочеву страву. ‫אנ- --קש ----צ--ו--ת.‬ ‫--- מ--- מ-- צ-------- ‫-נ- מ-ק- מ-ה צ-ח-נ-ת-‬ ----------------------- ‫אני מבקש מנה צמחונית.‬ 0
an--m-----s--m-n--------on-t. a-- m------- m---- t--------- a-i m-v-q-s- m-n-h t-i-x-n-t- ----------------------------- ani m'vaqesh manah tsimxonit.
Я хочу щось, на що не треба довго чекати. ‫אני----- --ה-שתג-ע-מ---‬ ‫--- מ--- מ-- ש---- מ---- ‫-נ- מ-ק- מ-ה ש-ג-ע מ-ר-‬ ------------------------- ‫אני מבקש מנה שתגיע מהר.‬ 0
a-i--'v-q-sh -a-ah----t-g---m-he-. a-- m------- m---- s------- m----- a-i m-v-q-s- m-n-h s-e-a-i- m-h-r- ---------------------------------- ani m'vaqesh manah shetagia maher.
Ви хочете це з рисом? ‫--צ- / י----- -ת----?‬ ‫---- / י א--- ל------- ‫-ר-ה / י א-ר- ל-ו-פ-?- ----------------------- ‫תרצה / י אורז לתוספת?‬ 0
t----eh-t--ts- ------'t-s--t? t------------- o--- l-------- t-r-s-h-t-r-s- o-e- l-t-s-e-? ----------------------------- tirtseh/tirtsi orez l'tosfet?
Ви хочете це з макаронами? ‫תרצה /-י -----ת ל-וס-ת?‬ ‫---- / י א----- ל------- ‫-ר-ה / י א-ר-ו- ל-ו-פ-?- ------------------------- ‫תרצה / י אטריות לתוספת?‬ 0
tirt-eh----t-- ---iot-l-t-sf-t? t------------- i----- l-------- t-r-s-h-t-r-s- i-r-o- l-t-s-e-? ------------------------------- tirtseh/tirtsi itriot l'tosfet?
Ви хочете це з картоплею? ‫ת---------ת -ה--ם---וחי--דמ--‬ ‫---- / י א- ז- ע- ת---- א----- ‫-ר-ה / י א- ז- ע- ת-ו-י א-מ-?- ------------------------------- ‫תרצה / י את זה עם תפוחי אדמה?‬ 0
t--ts-h--i-tsi----z----- t---xe--a-a--h? t------------- e- z-- i- t------ a------ t-r-s-h-t-r-s- e- z-h i- t-p-x-y a-a-a-? ---------------------------------------- tirtseh/tirtsi et zeh im tapuxey adamah?
Це мені не смакує. ‫זה-לא טע-ם-ל-.‬ ‫-- ל- ט--- ל--- ‫-ה ל- ט-י- ל-.- ---------------- ‫זה לא טעים לי.‬ 0
zeh-l- ---i----. z-- l- t---- l-- z-h l- t-'-m l-. ---------------- zeh lo ta'im li.
Їжа холодна. ‫-אוכל-ק-.‬ ‫----- ק--- ‫-א-כ- ק-.- ----------- ‫האוכל קר.‬ 0
h-'ok-el-qar. h------- q--- h-'-k-e- q-r- ------------- ha'okhel qar.
Я цього не замовляв / замовляла. ‫-----מנ-י את ז--‬ ‫-- ה----- א- ז--- ‫-א ה-מ-ת- א- ז-.- ------------------ ‫לא הזמנתי את זה.‬ 0
l- h---anti et ze-. l- h------- e- z--- l- h-z-a-t- e- z-h- ------------------- lo hizmanti et zeh.

Мова та реклама

Реклама являє собою особливу форму комунікації. Вона прагне встановити контакт між виробником та споживачем. Як і кожен вид комунікації, вона також має довгу історію. Вже в давнину реклама використовувалася політиками чи в тавернах. Мова реклами використовує особливі елементи риторики. Адже вона має мету, отже є спланованою комунікацією. Ми повинні звернути увагу, наш інтерес повинен прокинутися. Але насамперед ми повинні отримати позитивний настрій на продукт і купити його. Через це мова реклами часто дуже проста. Використовується мало слів і прості салогани. Тому наша пам’ять повинна бути в змозі добре запам’ятати зміст. Певні типи слів, як прикметники та найвищий ступінь, є частими. Вони описують продукт як особливо привабливий. Тому мова реклами часто дуже позитивно забарвлена. Що цікаво, те що на мову реклами завжди впливає культура. Це означає, що мова реклами багато розповідає нам про суспільство. В багатьох країнах сьогодні домінують такі поняття як краса і молодість. Слова майбутнє та надійність також зустрічаються дуже часто. Особливо охоче у західних країнах використовують англійську. Англійська вважається за сучасну та міжнародну. Тим самим вона пасує до технічних виробів. Елементи з романських мов використовують для вираження почуттів насолоди та пристрасті. Їх охоче вживають для харчових продуктів та косметики. Хто використовує діалект, бажає наголошувати такі цінності як батьківщина та традиція. Назви продуктів часто є неологізмами, тобто заново створеними словами. Часто вони не мають ніякого смислу, а лише приємне звучання. Але деякі назви продуктів можуть також робити кар’єру. Назва пилососу навіть стала дієсловом – to hoover !