Розмовник

uk В ресторані 2   »   no På restaurant 2

30 [тридцять]

В ресторані 2

В ресторані 2

30 [tretti]

På restaurant 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська норвезька Відтворити більше
Яблучний сік, будь-ласка. E--eplej--c-,--ak-. E- e--------- t---- E- e-l-j-i-e- t-k-. ------------------- En eplejuice, takk. 0
Лимонад, будь-ласка. En -ru-- ta--. E- b---- t---- E- b-u-, t-k-. -------------- En brus, takk. 0
Томатний сік, будь-ласка. E- t----j-i--- -ak-. E- t---------- t---- E- t-m-t-u-c-, t-k-. -------------------- En tomatjuice, takk. 0
Я б випив / випила келих червоного вина. J-g vi--gj-r-e--- ---gl--s ---vi-. J-- v-- g----- h- e- g---- r------ J-g v-l g-e-n- h- e- g-a-s r-d-i-. ---------------------------------- Jeg vil gjerne ha et glass rødvin. 0
Я б випив / випила келих білого вина. J----il-gje-ne--a e- gl--- ---tvin. J-- v-- g----- h- e- g---- h------- J-g v-l g-e-n- h- e- g-a-s h-i-v-n- ----------------------------------- Jeg vil gjerne ha et glass hvitvin. 0
Мені, будь-ласка, пляшку шампанського. Je- v-l ---r-e -a -n--l--ke--u-ser--de. J-- v-- g----- h- e- f----- m---------- J-g v-l g-e-n- h- e- f-a-k- m-s-e-e-d-. --------------------------------------- Jeg vil gjerne ha en flaske musserende. 0
Ти любиш рибу? L-----du-f--k? L---- d- f---- L-k-r d- f-s-? -------------- Liker du fisk? 0
Ти любиш яловичину? L-ke- -u-o---kj--t? L---- d- o--------- L-k-r d- o-s-k-ø-t- ------------------- Liker du oksekjøtt? 0
Ти любиш свинину? Li--r-du -vin? L---- d- s---- L-k-r d- s-i-? -------------- Liker du svin? 0
Я хотів би / хотіла б щось без м’яса. Je- --l-gj---e-ha-n---ut---kjø--. J-- v-- g----- h- n-- u--- k----- J-g v-l g-e-n- h- n-e u-e- k-ø-t- --------------------------------- Jeg vil gjerne ha noe uten kjøtt. 0
Я хотів би / хотіла б овочеву страву. J-g-v-l -j--n---a ---grønnsak-al--rke-. J-- v-- g----- h- e- g----------------- J-g v-l g-e-n- h- e- g-ø-n-a-t-l-e-k-n- --------------------------------------- Jeg vil gjerne ha en grønnsaktallerken. 0
Я хочу щось, на що не треба довго чекати. Jeg --l -je--e-h----e---m--k-e-t-r-l--- t-d. J-- v-- g----- h- n-- s-- i--- t-- l--- t--- J-g v-l g-e-n- h- n-e s-m i-k- t-r l-n- t-d- -------------------------------------------- Jeg vil gjerne ha noe som ikke tar lang tid. 0
Ви хочете це з рисом? V-l------ --s-t--? V-- d- h- r-- t--- V-l d- h- r-s t-l- ------------------ Vil du ha ris til? 0
Ви хочете це з макаронами? Vil -u--- -asta--il? V-- d- h- p---- t--- V-l d- h- p-s-a t-l- -------------------- Vil du ha pasta til? 0
Ви хочете це з картоплею? Vi- du-ha---te--r--il? V-- d- h- p------ t--- V-l d- h- p-t-t-r t-l- ---------------------- Vil du ha poteter til? 0
Це мені не смакує. D-t----k-r-i-k- godt. D-- s----- i--- g---- D-t s-a-e- i-k- g-d-. --------------------- Det smaker ikke godt. 0
Їжа холодна. M-t----- -a-d. M---- e- k---- M-t-n e- k-l-. -------------- Maten er kald. 0
Я цього не замовляв / замовляла. Det--a--ikke-d-t --g-b----l--. D-- v-- i--- d-- j-- b-------- D-t v-r i-k- d-t j-g b-s-i-t-. ------------------------------ Det var ikke det jeg bestilte. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мова та реклама

Реклама являє собою особливу форму комунікації. Вона прагне встановити контакт між виробником та споживачем. Як і кожен вид комунікації, вона також має довгу історію. Вже в давнину реклама використовувалася політиками чи в тавернах. Мова реклами використовує особливі елементи риторики. Адже вона має мету, отже є спланованою комунікацією. Ми повинні звернути увагу, наш інтерес повинен прокинутися. Але насамперед ми повинні отримати позитивний настрій на продукт і купити його. Через це мова реклами часто дуже проста. Використовується мало слів і прості салогани. Тому наша пам’ять повинна бути в змозі добре запам’ятати зміст. Певні типи слів, як прикметники та найвищий ступінь, є частими. Вони описують продукт як особливо привабливий. Тому мова реклами часто дуже позитивно забарвлена. Що цікаво, те що на мову реклами завжди впливає культура. Це означає, що мова реклами багато розповідає нам про суспільство. В багатьох країнах сьогодні домінують такі поняття як краса і молодість. Слова майбутнє та надійність також зустрічаються дуже часто. Особливо охоче у західних країнах використовують англійську. Англійська вважається за сучасну та міжнародну. Тим самим вона пасує до технічних виробів. Елементи з романських мов використовують для вираження почуттів насолоди та пристрасті. Їх охоче вживають для харчових продуктів та косметики. Хто використовує діалект, бажає наголошувати такі цінності як батьківщина та традиція. Назви продуктів часто є неологізмами, тобто заново створеними словами. Часто вони не мають ніякого смислу, а лише приємне звучання. Але деякі назви продуктів можуть також робити кар’єру. Назва пилососу навіть стала дієсловом – to hoover !