Розмовник

uk Приміське сполучення   »   bg Градски транспорт

36 [тридцять шість]

Приміське сполучення

Приміське сполучення

36 [трийсет и шест]

36 [triyset i shest]

Градски транспорт

[Gradski transport]

українська болгарська Відтворити більше
Де автобусна зупинка? Къ-- е а---------- с-----? Къде е автобусната спирка? 0
K--- y- a---------- s-----? Ky-- y- a---------- s-----? Kyde ye avtobusnata spirka? K-d- y- a-t-b-s-a-a s-i-k-? --------------------------?
Який автобус їздить в центр? Ко- а------ о---- в ц------? Кой автобус отива в центъра? 0
K-- a------ o---- v t-------? Ko- a------ o---- v t-------? Koy avtobus otiva v tsentyra? K-y a-t-b-s o-i-a v t-e-t-r-? ----------------------------?
Якою лінією мені їхати? Ко- а------ т----- д- в----? Кой автобус трябва да взема? 0
K-- a------ t------ d- v----? Ko- a------ t------ d- v----? Koy avtobus tryabva da vzema? K-y a-t-b-s t-y-b-a d- v-e-a? ----------------------------?
Чи повинен / повинна я пересідати? Тр---- л- д- с- п--------? Трябва ли да се прекачвам? 0
T------ l- d- s- p---------? Tr----- l- d- s- p---------? Tryabva li da se prekachvam? T-y-b-a l- d- s- p-e-a-h-a-? ---------------------------?
Де я повинен / повинна пересісти? Къ-- т----- д- с- п--------? Къде трябва да се прекачвам? 0
K--- t------ d- s- p---------? Ky-- t------ d- s- p---------? Kyde tryabva da se prekachvam? K-d- t-y-b-a d- s- p-e-a-h-a-? -----------------------------?
Скільки коштує проїзний квиток? Ко--- с----- е--- б----? Колко струва един билет? 0
K---- s----- y---- b----? Ko--- s----- y---- b----? Kolko struva yedin bilet? K-l-o s-r-v- y-d-n b-l-t? ------------------------?
Як багато зупинок до центру? Ко--- с----- и-- д- ц------? Колко спирки има до центъра? 0
K---- s----- i-- d- t-------? Ko--- s----- i-- d- t-------? Kolko spirki ima do tsentyra? K-l-o s-i-k- i-a d- t-e-t-r-? ----------------------------?
Ви повинні тут вийти. Тр---- д- с------ т--. Трябва да слезете тук. 0
T------ d- s------ t--. Tr----- d- s------ t--. Tryabva da slezete tuk. T-y-b-a d- s-e-e-e t-k. ----------------------.
Ви повинні вийти ззаду. Тр---- д- с------ о----. Трябва да слезете отзад. 0
T------ d- s------ o----. Tr----- d- s------ o----. Tryabva da slezete otzad. T-y-b-a d- s-e-e-e o-z-d. ------------------------.
Наступне метро прибуває через 5 хвилин. Сл-------- в--- н- м------ п------- с--- 5 м-----. Следващият влак на метрото пристига след 5 минути. 0
S------------- v--- n- m------ p------- s--- 5 m-----. Sl------------ v--- n- m------ p------- s--- 5 m-----. Sledvashchiyat vlak na metroto pristiga sled 5 minuti. S-e-v-s-c-i-a- v-a- n- m-t-o-o p-i-t-g- s-e- 5 m-n-t-. ---------------------------------------------5-------.
Наступний трамвай прибуває через 10 хвилин. Сл-------- т------ п------- с--- 10 м-----. Следващият трамвай пристига след 10 минути. 0
S------------- t------ p------- s--- 10 m-----. Sl------------ t------ p------- s--- 10 m-----. Sledvashchiyat tramvay pristiga sled 10 minuti. S-e-v-s-c-i-a- t-a-v-y p-i-t-g- s-e- 10 m-n-t-. -------------------------------------10-------.
Наступний автобус прибуває через 15 хвилин. Сл-------- а------ п------- с--- 15 м-----. Следващият автобус пристига след 15 минути. 0
S------------- a------ p------- s--- 15 m-----. Sl------------ a------ p------- s--- 15 m-----. Sledvashchiyat avtobus pristiga sled 15 minuti. S-e-v-s-c-i-a- a-t-b-s p-i-t-g- s-e- 15 m-n-t-. -------------------------------------15-------.
Коли відправляється останнє метро? Ко-- е п--------- в--- н- м------? Кога е последният влак на метрото? 0
K--- y- p---------- v--- n- m------? Ko-- y- p---------- v--- n- m------? Koga ye posledniyat vlak na metroto? K-g- y- p-s-e-n-y-t v-a- n- m-t-o-o? -----------------------------------?
Коли відправляється останній трамвай? Ко-- е п--------- т------? Кога е последният трамвай? 0
K--- y- p---------- t------? Ko-- y- p---------- t------? Koga ye posledniyat tramvay? K-g- y- p-s-e-n-y-t t-a-v-y? ---------------------------?
Коли відправляється останній автобус? Ко-- е п--------- а------? Кога е последният автобус? 0
K--- y- p---------- a------? Ko-- y- p---------- a------? Koga ye posledniyat avtobus? K-g- y- p-s-e-n-y-t a-t-b-s? ---------------------------?
Маєте квиток на проїзд? Им--- л- б----? Имате ли билет? 0
I---- l- b----? Im--- l- b----? Imate li bilet? I-a-e l- b-l-t? --------------?
Квиток на проїзд? – Ні, я не маю. Би---? – Н-- н----. Билет? – Не, нямам. 0
B----? – N-, n-----. Bi---? – N-- n-----. Bilet? – Ne, nyamam. B-l-t? – N-, n-a-a-. -----?-–---,-------.
Тоді Ви повинні заплатити штраф. То---- т----- д- п------ г----. Тогава трябва да платите глоба. 0
T----- t------ d- p------ g----. To---- t------ d- p------ g----. Togava tryabva da platite globa. T-g-v- t-y-b-a d- p-a-i-e g-o-a. -------------------------------.

Розвиток мови

Чому ми розмовляємо один з одним – ясно. Ми б хотіли обмінюватися і розуміти один одного. Напроти, як саме виникла мова – менш ясно. Щодо цього – існують різні теорії. Але напевне, що мова є дуже давнім феноменом. Передумовами для мовлення були певні тілесні ознаки. Вони були необхідні, щоб ми з їх допомогою могли відтворювати звуки. Вже неандертальці мали здатність застосовувати свій голос. Завдяки цьому вони могли відрізнятися від тварин. Крім того, гучний, впевнений голос був важливий для захисту. З ним могли погрожувати або лякати ворогів. Тоді вже вироблялися інструменти та вживався вогонь. Ці знання слід було якимось чином передавати далі. Мова була також важлива для полювання групами. Зовсім просте порозуміння існувало вже понад 2 мільйони років тому. Першими мовними елементами були знаки та жести. Але люди хотіли також розумітися у темряві. Для цього вони повинні були мати змогу говорити один з одним, не бачачи себе. Тому розвинувся голос, який заміняє знаки. Мова у сьогоднішньому розумінні існує принаймні 50000 років. Коли Homo sapiens покинув Африку, він розповсюдив її по всьому світі. В різних регіонах мови відділилися одна від одної. Це означає, що виникли різні мовні сім’ї. Однак вони склали лише основи мовних систем. Перші мови були набагато простіші, ніж сьогоднішні мови. За допомогою граматики, фонології та семантики вони були розвинені далі. Можна було б сказати, що різні мови є різними рішеннями. Але проблема була завжди та сама: як я показую, що я думаю?