Розмовник

uk У таксі   »   fi Taksissa

38 [тридцять вісім]

У таксі

У таксі

38 [kolmekymmentäkahdeksan]

Taksissa

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська фінська Відтворити більше
Викличте, будь-ласка, таксі. Ol-aa -yv- j- -ila---- t-k--. O---- h--- j- t------- t----- O-k-a h-v- j- t-l-t-a- t-k-i- ----------------------------- Olkaa hyvä ja tilatkaa taksi. 0
Скільки коштує до вокзалу? Pal----o--at-a rau--t-----m--le-mak-a-? P------- m---- r--------------- m------ P-l-o-k- m-t-a r-u-a-i-a-e-a-l- m-k-a-? --------------------------------------- Paljonko matka rautatieasemalle maksaa? 0
Скільки коштує до аеропорту? P-lj--k- ma--- len--k---äll- -ak--a? P------- m---- l------------ m------ P-l-o-k- m-t-a l-n-o-e-t-l-e m-k-a-? ------------------------------------ Paljonko matka lentokentälle maksaa? 0
Будь-ласка, прямо. E-ee-p-in,-ki-to-. E--------- k------ E-e-n-ä-n- k-i-o-. ------------------ Eteenpäin, kiitos. 0
Будь-ласка, тут праворуч. Täs-ä-oi-e-l--, -iito-. T---- o-------- k------ T-s-ä o-k-a-l-, k-i-o-. ----------------------- Tästä oikealle, kiitos. 0
Будь-ласка, там на розі ліворуч. Tu-n-k-l--n-j-lk--- ----mm-l-e,---itos. T--- k----- j------ v---------- k------ T-o- k-l-a- j-l-e-n v-s-m-a-l-, k-i-o-. --------------------------------------- Tuon kulman jälkeen vasemmalle, kiitos. 0
Я поспішаю. M---l-- o- k-i--. M------ o- k----- M-n-l-a o- k-i-e- ----------------- Minulla on kiire. 0
Я маю час. M---l-a -n------. M------ o- a----- M-n-l-a o- a-k-a- ----------------- Minulla on aikaa. 0
Їдьте, будь-ласка, повільніше. A-ak-a-h-ta--min,--i--o-. A----- h--------- k------ A-a-a- h-t-a-m-n- k-i-o-. ------------------------- Ajakaa hitaammin, kiitos. 0
Зупиніться тут, будь-ласка. P---ytt--ää-tässä, kii--s. P---------- t----- k------ P-s-y-t-k-ä t-s-ä- k-i-o-. -------------------------- Pysäyttäkää tässä, kiitos. 0
Зачекайте хвилинку, будь-ласка. O-o--a--a-----i. O-------- h----- O-o-t-k-a h-t-i- ---------------- Odottakaa hetki. 0
Я зараз повернуся. P-la-n---a-. P----- p---- P-l-a- p-a-. ------------ Palaan pian. 0
Дайте мені, будь-ласка, чек. Vois-----o--nt-a m--ull- k---in- k--to-. V--------- a---- m------ k------ k------ V-i-i-t-k- a-t-a m-n-l-e k-i-i-, k-i-o-. ---------------------------------------- Voisitteko antaa minulle kuitin, kiitos. 0
В мене немає дрібних грошей. M-n---a e- -le --kkura-aa. M------ e- o-- p---------- M-n-l-a e- o-e p-k-u-a-a-. -------------------------- Minulla ei ole pikkurahaa. 0
Достатньо, решта для вас. S- on-hy-ä ---n, -----e pi-ä--l--ut. S- o- h--- n---- s----- p---- l----- S- o- h-v- n-i-, s-a-t- p-t-ä l-p-t- ------------------------------------ Se on hyvä näin, saatte pitää loput. 0
Відвезіть мене за цією адресою. A-a--- m--ut --hä- o-o--te-see-. A----- m---- t---- o------------ A-a-a- m-n-t t-h-n o-o-t-e-s-e-. -------------------------------- Ajakaa minut tähän osoitteeseen. 0
Відвезіть мене до мого готелю. A---a---inu--h----lill-n-. A----- m---- h------------ A-a-a- m-n-t h-t-l-i-l-n-. -------------------------- Ajakaa minut hotellilleni. 0
Відвезіть мене на пляж. Aja-aa--i--t-r--nall-. A----- m---- r-------- A-a-a- m-n-t r-n-a-l-. ---------------------- Ajakaa minut rannalle. 0

Мовні генії

Більшість людей радіє, коли вони володіють однією іноземною мовою. Але є люди, які володіють понад 70 мовами. Вони можуть всіма цими мовами вільно говорити і правильно писати. Тобто можна сказати, що є люди-гіперполіглоти. Феномен багатомовності відомий сотні років. Існує багато повідомлень про людей з таким даруванням. Але звідки такий дар ще недостатньо досліджено. Щодо цього в науці існують різні теорії. Дехто вважає, що мозок поліглотів інакше структурований. Ця відмінність особливо помітна у центрі Брока. Ця ділянка мозку відповідає за мовлення. У поліглотів клітини цієї ділянки побудовані інакше. Тому можливо, що вони краще обробляють інформацію. Однак, щоб підтвердити цю теорію, ще відсутні подальші дослідження. Але можливо також, що вирішальною є особлива мотивація. Діти дуже швидко вивчають іноземну мову від інших дітей. Це пов’язане з тим, що вони бажають разом гратися. Вони б хотіли увійти до складу групи та контактувати з іншими. Тим самим їх успіх у навчанні залежить від їх бажання інтегруватися. Наступна теорія стверджує, що завдяки навчанню зростає маса мозку. Через це навчання стає завжди легшим, чим більше ми вчимося. Також подібні мови дають змогу легше їх вивчати. Тобто, хто говорить датською, вчить швидко шведську або норвезьку. Ще багато питань залишається без відповіді. Але можна впевнено сказати, що інтелект не грає ніякої ролі. Деякі люди говорять багатьма мовами, хоча мають низький інтелект. Але навіть найбільші мовні генії потребують суворої дисципліни. Це ж нас трошки втішає, чи не так?