Розмовник

uk У таксі   »   he ‫במונית‬

38 [тридцять вісім]

У таксі

У таксі

‫38 [שלושים ושמונה]‬

38 [shloshim ushmoneh]

‫במונית‬

[bamonit]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська іврит Відтворити більше
Викличте, будь-ласка, таксі. ‫תזמי----נ- מו-ית ------‬ ‫----- / נ- מ---- ב------ ‫-ז-י- / נ- מ-נ-ת ב-ק-ה-‬ ------------------------- ‫תזמין / ני מונית בבקשה.‬ 0
ta--i---a-mi-i m---- -'-aqash-h. t------------- m---- b---------- t-z-i-/-a-m-n- m-n-t b-v-q-s-a-. -------------------------------- tazmin/tazmini monit b'vaqashah.
Скільки коштує до вокзалу? ‫-מ--ע-----נ---ה-----------ת-‬ ‫--- ע--- ה----- ל---- ה------ ‫-מ- ע-ל- ה-ס-ע- ל-ח-ת ה-כ-ת-‬ ------------------------------ ‫כמה עולה הנסיעה לתחנת הרכבת?‬ 0
ka--- o--- h-n--i'-h --ta-an-- -a-a-eve-? k---- o--- h-------- l-------- h--------- k-m-h o-a- h-n-s-'-h l-t-x-n-t h-r-k-v-t- ----------------------------------------- kamah olah hanesi'ah l'taxanat harakevet?
Скільки коштує до аеропорту? ‫-מה -ול---נ-י-ה לשד---תעופ-?‬ ‫--- ע--- ה----- ל--- ה------- ‫-מ- ע-ל- ה-ס-ע- ל-ד- ה-ע-פ-?- ------------------------------ ‫כמה עולה הנסיעה לשדה התעופה?‬ 0
ka-ah----h-hanesi'-h-lishde- --te-uf-h? k---- o--- h-------- l------ h--------- k-m-h o-a- h-n-s-'-h l-s-d-h h-t-'-f-h- --------------------------------------- kamah olah hanesi'ah lishdeh hate'ufah?
Будь-ласка, прямо. ‫י-ר -ב--ה-‬ ‫--- ב------ ‫-ש- ב-ק-ה-‬ ------------ ‫ישר בבקשה.‬ 0
y--ha- b-v--ash-h. y----- b---------- y-s-a- b-v-q-s-a-. ------------------ yeshar b'vaqashah.
Будь-ласка, тут праворуч. ‫-א---מ-נה -בק-ה.‬ ‫--- י---- ב------ ‫-א- י-י-ה ב-ק-ה-‬ ------------------ ‫כאן ימינה בבקשה.‬ 0
k--n y-mi--- b--a--sh-h. k--- y------ b---------- k-'- y-m-n-h b-v-q-s-a-. ------------------------ ka'n yeminah b'vaqashah.
Будь-ласка, там на розі ліворуч. ‫בפ--ה --אלה ----ה.‬ ‫----- ש---- ב------ ‫-פ-נ- ש-א-ה ב-ק-ה-‬ -------------------- ‫בפינה שמאלה בבקשה.‬ 0
bapi----ssm--l-h--------ha-. b------ s------- b---------- b-p-n-h s-m-'-a- b-v-q-s-a-. ---------------------------- bapinah ssmo'lah b'vaqashah.
Я поспішаю. ‫אנ--מ--- - -.‬ ‫--- מ--- / ת-- ‫-נ- מ-ה- / ת-‬ --------------- ‫אני ממהר / ת.‬ 0
a-- ---a-----e-a-eret. a-- m----------------- a-i m-m-h-r-m-m-h-r-t- ---------------------- ani memaher/memaheret.
Я маю час. ‫-ני--א --ה- / ת---יש--י זמן.‬ ‫--- ל- מ--- / ת / י- ל- ז---- ‫-נ- ל- מ-ה- / ת / י- ל- ז-ן-‬ ------------------------------ ‫אני לא ממהר / ת / יש לי זמן.‬ 0
a-i -o--em--er/--ma-eret/---h------an. a-- l- m--------------------- l- z---- a-i l- m-m-h-r-m-m-h-r-t-y-s- l- z-a-. -------------------------------------- ani lo memaher/memaheret/yesh li zman.
Їдьте, будь-ласка, повільніше. ‫-ע-/-י לאט יו-ר בבקש-.‬ ‫-- / י ל-- י--- ב------ ‫-ע / י ל-ט י-ת- ב-ק-ה-‬ ------------------------ ‫סע / י לאט יותר בבקשה.‬ 0
s----i----t yot-r b---q-s-a-. s----- l--- y---- b---------- s-/-'- l-a- y-t-r b-v-q-s-a-. ----------------------------- sa/s'i l'at yoter b'vaqashah.
Зупиніться тут, будь-ласка. ‫-צו----ע-רי כ-ן --קשה.‬ ‫---- / ע--- כ-- ב------ ‫-צ-ר / ע-ר- כ-ן ב-ק-ה-‬ ------------------------ ‫עצור / עצרי כאן בבקשה.‬ 0
a-s-r-itsr--ka-n b-v-q-s-ah. a---------- k--- b---------- a-s-r-i-s-i k-'- b-v-q-s-a-. ---------------------------- atsor/itsri ka'n b'vaqashah.
Зачекайте хвилинку, будь-ласка. ‫ה--ן --ה---נ- רגע---ד --קשה-‬ ‫---- / ה----- ר-- א-- ב------ ‫-מ-ן / ה-ת-נ- ר-ע א-ד ב-ק-ה-‬ ------------------------------ ‫המתן / המתיני רגע אחד בבקשה.‬ 0
h-mt---ha---n- ------xad---va---h--. h------------- r--- e--- b---------- h-m-e-/-a-t-n- r-g- e-a- b-v-q-s-a-. ------------------------------------ hamten/hamtini rega exad b'vaqashah.
Я зараз повернуся. ‫א-י--יי--חו---- -.‬ ‫--- מ--- ח--- / ת-- ‫-נ- מ-י- ח-ז- / ת-‬ -------------------- ‫אני מייד חוזר / ת.‬ 0
an- m-ad-x-ze--xoze--t. a-- m--- x------------- a-i m-a- x-z-r-x-z-r-t- ----------------------- ani miad xozer/xozeret.
Дайте мені, будь-ласка, чек. ‫---ה-----ה-‬ ‫---- ב------ ‫-ב-ה ב-ק-ה-‬ ------------- ‫קבלה בבקשה.‬ 0
qa---ah--'-aqa----. q------ b---------- q-b-l-h b-v-q-s-a-. ------------------- qabalah b'vaqashah.
В мене немає дрібних грошей. ‫אי- ----ודף-‬ ‫--- ל- ע----- ‫-י- ל- ע-ד-.- -------------- ‫אין לי עודף.‬ 0
e-n-li-od-f. e-- l- o---- e-n l- o-e-. ------------ eyn li odef.
Достатньо, решта для вас. ‫זה--ס--, --ו------‬ ‫-- ב---- ה---- ש--- ‫-ה ב-ד-, ה-ו-ף ש-ך- -------------------- ‫זה בסדר, העודף שלך‬ 0
zeh---s-de-,-h--od-- -hel--a z-- b------- h------ s------ z-h b-s-d-r- h-'-d-f s-e-k-a ---------------------------- zeh b'seder, ha'odef shelkha
Відвезіть мене за цією адресою. ‫-- / י --תי-ל--ו-----א----ק-ה.‬ ‫-- / י א--- ל----- ה--- ב------ ‫-ח / י א-ת- ל-ת-ב- ה-א- ב-ק-ה-‬ -------------------------------- ‫קח / י אותי לכתובת הזאת בבקשה.‬ 0
qa----- oti l-k----t--a--'- -'-a-as-a-. q------ o-- l------- h----- b---------- q-x-q-i o-i l-k-o-e- h-z-'- b-v-q-s-a-. --------------------------------------- qax/qxi oti laktovet hazo't b'vaqashah.
Відвезіть мене до мого готелю. ‫ק----י-אות- -מלון---- בבקשה.‬ ‫-- / י א--- ל---- ש-- ב------ ‫-ח / י א-ת- ל-ל-ן ש-י ב-ק-ה-‬ ------------------------------ ‫קח / י אותי למלון שלי בבקשה.‬ 0
qa---xi--ti-la----n sh-----'---a-hah. q------ o-- l------ s---- b---------- q-x-q-i o-i l-m-l-n s-e-i b-v-q-s-a-. ------------------------------------- qax/qxi oti lamalon sheli b'vaqashah.
Відвезіть мене на пляж. ‫---- - -ותי-לחוף--י--בב--ה-‬ ‫-- / י א--- ל--- ה-- ב------ ‫-ח / י א-ת- ל-ו- ה-ם ב-ק-ה-‬ ----------------------------- ‫קח / י אותי לחוף הים בבקשה.‬ 0
qax-q----t- l-xo- -a--- ---a--sha-. q------ o-- l---- h---- b---------- q-x-q-i o-i l-x-f h-y-m b-v-q-s-a-. ----------------------------------- qax/qxi oti l'xof hayam b'vaqashah.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мовні генії

Більшість людей радіє, коли вони володіють однією іноземною мовою. Але є люди, які володіють понад 70 мовами. Вони можуть всіма цими мовами вільно говорити і правильно писати. Тобто можна сказати, що є люди-гіперполіглоти. Феномен багатомовності відомий сотні років. Існує багато повідомлень про людей з таким даруванням. Але звідки такий дар ще недостатньо досліджено. Щодо цього в науці існують різні теорії. Дехто вважає, що мозок поліглотів інакше структурований. Ця відмінність особливо помітна у центрі Брока. Ця ділянка мозку відповідає за мовлення. У поліглотів клітини цієї ділянки побудовані інакше. Тому можливо, що вони краще обробляють інформацію. Однак, щоб підтвердити цю теорію, ще відсутні подальші дослідження. Але можливо також, що вирішальною є особлива мотивація. Діти дуже швидко вивчають іноземну мову від інших дітей. Це пов’язане з тим, що вони бажають разом гратися. Вони б хотіли увійти до складу групи та контактувати з іншими. Тим самим їх успіх у навчанні залежить від їх бажання інтегруватися. Наступна теорія стверджує, що завдяки навчанню зростає маса мозку. Через це навчання стає завжди легшим, чим більше ми вчимося. Також подібні мови дають змогу легше їх вивчати. Тобто, хто говорить датською, вчить швидко шведську або норвезьку. Ще багато питань залишається без відповіді. Але можна впевнено сказати, що інтелект не грає ніякої ролі. Деякі люди говорять багатьма мовами, хоча мають низький інтелект. Але навіть найбільші мовні генії потребують суворої дисципліни. Це ж нас трошки втішає, чи не так?