Розмовник

uk Екскурсія до міста   »   he ‫סיור בעיר‬

42 [сорок два]

Екскурсія до міста

Екскурсія до міста

‫42 [ארבעים ושתיים]‬

42 [arba\'im ushtaim]

‫סיור בעיר‬

[siur ba'ir]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська іврит Відтворити більше
Чи відкритий pинок щонеділі? ‫-א---ש-- -ת-ח ב-----אשו--‬ ‫--- ה--- פ--- ב--- ר------ ‫-א- ה-ו- פ-ו- ב-מ- ר-ש-ן-‬ --------------------------- ‫האם השוק פתוח בימי ראשון?‬ 0
ha'----as--q pa-uax b--e- ri--hon? h---- h----- p----- b---- r------- h-'-m h-s-u- p-t-a- b-m-y r-'-h-n- ---------------------------------- ha'im hashuq patuax bimey ri'shon?
Чи відкритий Ярмарок щопонеділка ‫האם --ר-ד---וח-בימ---ני-‬ ‫--- ה---- פ--- ב--- ש---- ‫-א- ה-ר-ד פ-ו- ב-מ- ש-י-‬ -------------------------- ‫האם היריד פתוח בימי שני?‬ 0
ha--m -ayari----t-a- b---- --eni? h---- h------ p----- b---- s----- h-'-m h-y-r-d p-t-a- b-m-y s-e-i- --------------------------------- ha'im hayarid patuax bimey sheni?
Чи відкрита виставка щовівтірка? ‫ה----ת-ר--- -ת-ח- ב--י של----‬ ‫--- ה------ פ---- ב--- ש------ ‫-א- ה-ע-ו-ה פ-ו-ה ב-מ- ש-י-י-‬ ------------------------------- ‫האם התערוכה פתוחה בימי שלישי?‬ 0
h-'i--------rukhah-p----- -ime---hl-s--? h---- h----------- p----- b---- s------- h-'-m h-t-'-r-k-a- p-u-a- b-m-y s-l-s-i- ---------------------------------------- ha'im hata'arukhah ptuxah bimey shlishi?
Чи відкритий зоопарк щосереди? ‫הא- -ן--ח--ת---וח --מ- ---ע--‬ ‫--- ג- ה---- פ--- ב--- ר------ ‫-א- ג- ה-י-ת פ-ו- ב-מ- ר-י-י-‬ ------------------------------- ‫האם גן החיות פתוח בימי רביעי?‬ 0
ha-i----n ha--------tu-----mey-r---'i? h---- g-- h------ p----- b---- r------ h-'-m g-n h-x-y-t p-t-a- b-m-y r-v-'-? -------------------------------------- ha'im gan haxayot patuax bimey revi'i?
Чи відкритий музей щочетверга? ‫האם ה--ז-א-ן פ-ו- בימי----ש--‬ ‫--- ה------- פ--- ב--- ח------ ‫-א- ה-ו-י-ו- פ-ו- ב-מ- ח-י-י-‬ ------------------------------- ‫האם המוזיאון פתוח בימי חמישי?‬ 0
ha'-- -amuze-'o---a-u-x bim---x-mi---? h---- h--------- p----- b---- x------- h-'-m h-m-z-y-o- p-t-a- b-m-y x-m-s-i- -------------------------------------- ha'im hamuzey'on patuax bimey xamishi?
Чи відкрита галерея щоп’ятниці? ‫--ם-ה---י--פתו-- -י---שישי?‬ ‫--- ה----- פ---- ב--- ש----- ‫-א- ה-ל-י- פ-ו-ה ב-מ- ש-ש-?- ----------------------------- ‫האם הגלריה פתוחה בימי שישי?‬ 0
ha-im ha-a-----h p-u-a- bi-e--sh----? h---- h--------- p----- b---- s------ h-'-m h-g-l-r-a- p-u-a- b-m-y s-i-h-? ------------------------------------- ha'im hagaleriah ptuxah bimey shishi?
Чи можна фотографувати? ‫-ותר לצל--‬ ‫---- ל----- ‫-ו-ר ל-ל-?- ------------ ‫מותר לצלם?‬ 0
m-tar--e--a-em? m---- l-------- m-t-r l-t-a-e-? --------------- mutar letsalem?
Чи потрібно платити за вхід? ‫האם--כנ--ה --ש---?‬ ‫--- ה----- ב------- ‫-א- ה-נ-ס- ב-ש-ו-?- -------------------- ‫האם הכניסה בתשלום?‬ 0
h---m-h---i--h-betas-lum? h---- h------- b--------- h-'-m h-k-i-a- b-t-s-l-m- ------------------------- ha'im haknisah betashlum?
Скільки коштує вхід? ‫--ה-עול--הכנ-ס--‬ ‫--- ע--- ה------- ‫-מ- ע-ל- ה-נ-ס-?- ------------------ ‫כמה עולה הכניסה?‬ 0
k-ma- -lah ha-nis--? k---- o--- h-------- k-m-h o-a- h-k-i-a-? -------------------- kamah olah haknisah?
Чи є знижка для груп? ‫---הנ-ה-לקבוצ-ת-‬ ‫-- ה--- ל-------- ‫-ש ה-ח- ל-ב-צ-ת-‬ ------------------ ‫יש הנחה לקבוצות?‬ 0
ye----a---ah l-qv--s-t? y--- h------ l--------- y-s- h-n-x-h l-q-u-s-t- ----------------------- yesh hanaxah l'qvutsot?
Чи є знижка для дітей? ‫י---נ-ה ל-ל--ם-‬ ‫-- ה--- ל------- ‫-ש ה-ח- ל-ל-י-?- ----------------- ‫יש הנחה לילדים?‬ 0
y--- hana-----i'l-dim? y--- h------ l-------- y-s- h-n-x-h l-'-a-i-? ---------------------- yesh hanaxah li'ladim?
Чи є знижка для студентів? ‫-- -נ-ה לס---נט-ם?‬ ‫-- ה--- ל---------- ‫-ש ה-ח- ל-ט-ד-ט-ם-‬ -------------------- ‫יש הנחה לסטודנטים?‬ 0
ye----a-a-a- --stu----i-? y--- h------ l----------- y-s- h-n-x-h l-s-u-e-t-m- ------------------------- yesh hanaxah l'studentim?
Що це за будівля? ‫ל-ה --מ---ב---ן הז--‬ ‫--- מ--- ה----- ה---- ‫-מ- מ-מ- ה-נ-י- ה-ה-‬ ---------------------- ‫למה משמש הבניין הזה?‬ 0
le-a--me--a-esh --biny-n-----h? l---- m-------- h------- h----- l-m-h m-s-a-e-h h-b-n-a- h-z-h- ------------------------------- lemah meshamesh habinyan hazeh?
Скільки років цій будівлі? ‫-ת- ---ה-הב-יי-?‬ ‫--- נ--- ה------- ‫-ת- נ-נ- ה-נ-י-?- ------------------ ‫מתי נבנה הבניין?‬ 0
matay-nivn-- h--in---? m---- n----- h-------- m-t-y n-v-a- h-b-n-a-? ---------------------- matay nivnah habinyan?
Хто побудував цю будівлю? ‫-י ב---א- -ב-יי--‬ ‫-- ב-- א- ה------- ‫-י ב-ה א- ה-נ-י-?- ------------------- ‫מי בנה את הבניין?‬ 0
m- b-----et habin-an? m- b---- e- h-------- m- b-n-h e- h-b-n-a-? --------------------- mi banah et habinyan?
Я цікавлюся архітектурою. ‫-נ- -תעני-- / נת---------ו---‬ ‫--- מ------ / נ- ב------------ ‫-נ- מ-ע-י-ן / נ- ב-ר-י-ק-ו-ה-‬ ------------------------------- ‫אני מתעניין / נת בארכיטקטורה.‬ 0
a-- --t'ani---mit--n-e----b'----iteq-u--h. a-- m-------------------- b--------------- a-i m-t-a-i-n-m-t-a-i-n-t b-a-k-i-e-t-r-h- ------------------------------------------ ani mit'anien/mit'anienet b'arkhiteqturah.
Я цікавлюся мистецтвом. ‫--י-מתע-י-- - נת בא---ת-‬ ‫--- מ------ / נ- ב------- ‫-נ- מ-ע-י-ן / נ- ב-מ-ו-.- -------------------------- ‫אני מתעניין / נת באמנות.‬ 0
a-- m---a----/mit'a-i--e--b'o--n-t. a-- m-------------------- b-------- a-i m-t-a-i-n-m-t-a-i-n-t b-o-a-u-. ----------------------------------- ani mit'anien/mit'anienet b'omanut.
Я цікавлюся живописом. ‫א-י-מת-נ--ן-- -- -צ-ו-.‬ ‫--- מ------ / נ- ב------ ‫-נ- מ-ע-י-ן / נ- ב-י-ר-‬ ------------------------- ‫אני מתעניין / נת בציור.‬ 0
ani----'--i--/mi--ani-ne- -'ts---. a-- m-------------------- b------- a-i m-t-a-i-n-m-t-a-i-n-t b-t-i-r- ---------------------------------- ani mit'anien/mit'anienet b'tsiur.

Швидкі мови, повільні мови

У світі існує понад 6000 різних мов. Але всі мають одну й ту саму функцію. Вони допомагають нам обмінюватися інформацією. В кожній мові це відбувається різними способами. Адже кожна мова функціонує за власними правилами. Відрізняється також і швидкість, з якою розмовляють. Це довели дослідники мов у різноманітних дослідженнях. Для цього короткі тексти було перекладено багатьма мовами. Потім ці тексти було голосно зачитано носіями мови. Результат був однозначний. Найшвидшими є японська та іспанська мови. В цих мовах щосекунди вимовляється майже 8 складів. Явно повільніше говорять китайці. Вони вимовляють лише 5 складів за секунду. Швидкість залежить від складності складів. Якщо склади складні, мовлення триває довше. Німецька, наприклад, містить 3 звуки на склад. Тому вона промовляється відносно повільно. Але говорити швидко ще не означає багато повідомляти. Зовсім навпаки! У складах, що швидко вимовляються, міститься дуже мало інформації. Таким чином, хоча японці говорять швидко, вони передають мало змісту. «Повільна» китайська навпаки висловлює більше меншою кількістю слів. Склади англійської також містять багато інформації. Цікаво, що досліджені мови майже рівно ефективні. Це означає, хто говорить повільніше – повідомляє більше. А хто говорить швидше – потребує більше слів. Тобто, в результаті всі досягають мети майже одночасно…