Розмовник

uk Екскурсія до міста   »   zh 环城一游

42 [сорок два]

Екскурсія до міста

Екскурсія до міста

42[四十二]

42 [Sìshí\'èr]

环城一游

[huán chéng yī yóu]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Чи відкритий pинок щонеділі? 星---有-集- 吗-? /-场 --开--的 --？ 星-- 有 集- 吗 ? /-- 是 开- 的 吗 ？ 星-日 有 集- 吗 ? /-场 是 开- 的 吗 ？ --------------------------- 星期日 有 集市 吗 ? /市场 是 开着 的 吗 ？ 0
xī-g--rì yǒu-j--s-- m---/ S--ch-n--s-ì-kā--h---e--a? x------- y-- j- s-- m-- / S------- s-- k----- d- m-- x-n-q-r- y-u j- s-ì m-? / S-ì-h-n- s-ì k-i-h- d- m-? ---------------------------------------------------- xīngqírì yǒu jí shì ma? / Shìchǎng shì kāizhe de ma?
Чи відкритий Ярмарок щопонеділка 展---星期- ---吗 ？ 展-- 星-- 开- 吗 ？ 展-会 星-一 开- 吗 ？ -------------- 展览会 星期一 开放 吗 ？ 0
Z--n--n hu- -īng-í yī---ifàn- --? Z------ h-- x----- y- k------ m-- Z-ǎ-l-n h-ì x-n-q- y- k-i-à-g m-? --------------------------------- Zhǎnlǎn huì xīngqí yī kāifàng ma?
Чи відкрита виставка щовівтірка? 展----期- 开--吗-？ 展-- 星-- 开- 吗 ？ 展-会 星-二 开- 吗 ？ -------------- 展览会 星期二 开放 吗 ？ 0
Z-ǎn--n h----īn--í'è--k-if-n----? Z------ h-- x-------- k------ m-- Z-ǎ-l-n h-ì x-n-q-'-r k-i-à-g m-? --------------------------------- Zhǎnlǎn huì xīngqí'èr kāifàng ma?
Чи відкритий зоопарк щосереди? 动物园 -期---放---？ 动-- 星-- 开- 吗 ？ 动-园 星-三 开- 吗 ？ -------------- 动物园 星期三 开放 吗 ？ 0
Dòng-ù-----x-n-------kāi--n- m-? D--------- x-------- k------ m-- D-n-w-y-á- x-n-q-s-n k-i-à-g m-? -------------------------------- Dòngwùyuán xīngqísān kāifàng ma?
Чи відкритий музей щочетверга? 博物- -期四 开放 吗 ？ 博-- 星-- 开- 吗 ？ 博-馆 星-四 开- 吗 ？ -------------- 博物馆 星期四 开放 吗 ？ 0
B--ùg----x-ng-ísì -āif-ng--a? B------- x------- k------ m-- B-w-g-ǎ- x-n-q-s- k-i-à-g m-? ----------------------------- Bówùguǎn xīngqísì kāifàng ma?
Чи відкрита галерея щоп’ятниці? 画廊-----开--- ？ 画- 星-- 开- 吗 ？ 画- 星-五 开- 吗 ？ ------------- 画廊 星期五 开放 吗 ？ 0
H-àlá-- -ī--qíwǔ--āi-à-g--a? H------ x------- k------ m-- H-à-á-g x-n-q-w- k-i-à-g m-? ---------------------------- Huàláng xīngqíwǔ kāifàng ma?
Чи можна фотографувати? 可- ---- ？ 可- 照- 吗 ？ 可- 照- 吗 ？ --------- 可以 照相 吗 ？ 0
Kěy----àoxi-ng-m-? K--- z-------- m-- K-y- z-à-x-à-g m-? ------------------ Kěyǐ zhàoxiàng ma?
Чи потрібно платити за вхід? 必须-买 -票-吗-？ 必- 买 门- 吗 ？ 必- 买 门- 吗 ？ ----------- 必须 买 门票 吗 ？ 0
B-x- m-- mén---o---? B--- m-- m------ m-- B-x- m-i m-n-i-o m-? -------------------- Bìxū mǎi ménpiào ma?
Скільки коштує вхід? 门- -少-- ？ 门- 多- 钱 ？ 门- 多- 钱 ？ --------- 门票 多少 钱 ？ 0
Mén-iào du-s-------n? M------ d------ q---- M-n-i-o d-ō-h-o q-á-? --------------------- Ménpiào duōshǎo qián?
Чи є знижка для груп? 对 -体-有------？ 对 团- 有 优- 吗 ？ 对 团- 有 优- 吗 ？ ------------- 对 团体 有 优惠 吗 ？ 0
D-ì-tuántǐ -ǒu -ōu-u- ma? D-- t----- y-- y----- m-- D-ì t-á-t- y-u y-u-u- m-? ------------------------- Duì tuántǐ yǒu yōuhuì ma?
Чи є знижка для дітей? 对--童-有-优- --？ 对 儿- 有 优- 吗 ？ 对 儿- 有 优- 吗 ？ ------------- 对 儿童 有 优惠 吗 ？ 0
Duì e- ---- yǒu ---hu----? D-- e- t--- y-- y----- m-- D-ì e- t-n- y-u y-u-u- m-? -------------------------- Duì er tóng yǒu yōuhuì ma?
Чи є знижка для студентів? 对 ------优惠 --？ 对 大-- 有 优- 吗 ？ 对 大-生 有 优- 吗 ？ -------------- 对 大学生 有 优惠 吗 ？ 0
D-- d--u--hē---yǒu -ōuh-ì m-? D-- d--------- y-- y----- m-- D-ì d-x-é-h-n- y-u y-u-u- m-? ----------------------------- Duì dàxuéshēng yǒu yōuhuì ma?
Що це за будівля? 这座 大楼-是-什么--？ 这- 大- 是------ 这- 大- 是-什-用-？ ------------- 这座 大楼 是做什么用的？ 0
Z---zuò-d-l-u shì zuò -hén-e y--g---? Z-- z-- d---- s-- z-- s----- y--- d-- Z-è z-ò d-l-u s-ì z-ò s-é-m- y-n- d-? ------------------------------------- Zhè zuò dàlóu shì zuò shénme yòng de?
Скільки років цій будівлі? 这座 大楼 建 了-多-年---？ 这- 大- 建 了 多-- 了 ？ 这- 大- 建 了 多-年 了 ？ ----------------- 这座 大楼 建 了 多少年 了 ？ 0
Z---zuò --l-u -iànle d-- --ào-n-án--? Z-- z-- d---- j----- d-- s--- n------ Z-è z-ò d-l-u j-à-l- d-ō s-à- n-á-l-? ------------------------------------- Zhè zuò dàlóu jiànle duō shào niánle?
Хто побудував цю будівлю? 谁 - --这--大--？ 谁 建 的 这- 大- ？ 谁 建 的 这- 大- ？ ------------- 谁 建 的 这座 大楼 ？ 0
S-u- j--n--- z-- --ò-d-ló-? S--- j--- d- z-- z-- d----- S-u- j-à- d- z-è z-ò d-l-u- --------------------------- Shuí jiàn de zhè zuò dàlóu?
Я цікавлюся архітектурою. 我 对----很-感---。 我 对 建- 很 感-- 。 我 对 建- 很 感-趣 。 -------------- 我 对 建筑 很 感兴趣 。 0
W- --ì jiàn--ú -ěn-g---xì--q-. W- d-- j------ h-- g-- x------ W- d-ì j-à-z-ú h-n g-n x-n-q-. ------------------------------ Wǒ duì jiànzhú hěn gǎn xìngqù.
Я цікавлюся мистецтвом. 我 - 艺- 很 -兴- 。 我 对 艺- 很 感-- 。 我 对 艺- 很 感-趣 。 -------------- 我 对 艺术 很 感兴趣 。 0
W- --- y-shù-h-n---- --n-q-. W- d-- y---- h-- g-- x------ W- d-ì y-s-ù h-n g-n x-n-q-. ---------------------------- Wǒ duì yìshù hěn gǎn xìngqù.
Я цікавлюся живописом. 我---绘--很 ----。 我 对 绘- 很 感-- 。 我 对 绘- 很 感-趣 。 -------------- 我 对 绘画 很 感兴趣 。 0
Wǒ -----u--uà---- gǎn--ì---ù. W- d-- h----- h-- g-- x------ W- d-ì h-ì-u- h-n g-n x-n-q-. ----------------------------- Wǒ duì huìhuà hěn gǎn xìngqù.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Швидкі мови, повільні мови

У світі існує понад 6000 різних мов. Але всі мають одну й ту саму функцію. Вони допомагають нам обмінюватися інформацією. В кожній мові це відбувається різними способами. Адже кожна мова функціонує за власними правилами. Відрізняється також і швидкість, з якою розмовляють. Це довели дослідники мов у різноманітних дослідженнях. Для цього короткі тексти було перекладено багатьма мовами. Потім ці тексти було голосно зачитано носіями мови. Результат був однозначний. Найшвидшими є японська та іспанська мови. В цих мовах щосекунди вимовляється майже 8 складів. Явно повільніше говорять китайці. Вони вимовляють лише 5 складів за секунду. Швидкість залежить від складності складів. Якщо склади складні, мовлення триває довше. Німецька, наприклад, містить 3 звуки на склад. Тому вона промовляється відносно повільно. Але говорити швидко ще не означає багато повідомляти. Зовсім навпаки! У складах, що швидко вимовляються, міститься дуже мало інформації. Таким чином, хоча японці говорять швидко, вони передають мало змісту. «Повільна» китайська навпаки висловлює більше меншою кількістю слів. Склади англійської також містять багато інформації. Цікаво, що досліджені мови майже рівно ефективні. Це означає, хто говорить повільніше – повідомляє більше. А хто говорить швидше – потребує більше слів. Тобто, в результаті всі досягають мети майже одночасно…