Розмовник

uk Покупки   »   he ‫לעשות קניות‬

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

‫54 [חמישים וארבע]‬

54 [xamishim w\'arba]

‫לעשות קניות‬

[la'assot qniot]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська іврит Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. ‫אני----- -ק-ו- מ----‬ ‫--- ר--- ל---- מ----- ‫-נ- ר-צ- ל-נ-ת מ-נ-.- ---------------------- ‫אני רוצה לקנות מתנה.‬ 0
a---------/r---a---iq-ot m-t----. a-- r------------ l----- m------- a-i r-t-e-/-o-s-h l-q-o- m-t-n-h- --------------------------------- ani rotseh/rotsah liqnot matanah.
Але не дуже дорогий. ‫--ל -א משהו---- --י.‬ ‫--- ל- מ--- י-- מ---- ‫-ב- ל- מ-ה- י-ר מ-י-‬ ---------------------- ‫אבל לא משהו יקר מדי.‬ 0
ava--lo-mash-h--ya-a----d--. a--- l- m------ y---- m----- a-a- l- m-s-e-u y-q-r m-d-y- ---------------------------- aval lo mashehu yaqar miday.
Можливо сумку? ‫א----תי- -ד?‬ ‫---- ת-- י--- ‫-ו-י ת-ק י-?- -------------- ‫אולי תיק יד?‬ 0
u-a--t-q --d? u--- t-- y--- u-a- t-q y-d- ------------- ulay tiq yad?
Якого кольору Ви б хотіли? ‫ב-י-ה -ב--‬ ‫----- צ---- ‫-א-ז- צ-ע-‬ ------------ ‫באיזה צבע?‬ 0
b'ey-eh t-eva? b------ t----- b-e-z-h t-e-a- -------------- b'eyzeh tseva?
Чорного, коричневого чи білого? ‫שח-ר,-חו- -ו-ל---‬ ‫----- ח-- א- ל---- ‫-ח-ר- ח-ם א- ל-ן-‬ ------------------- ‫שחור, חום או לבן?‬ 0
shax----x---o la-a-? s------ x-- o l----- s-a-o-, x-m o l-v-n- -------------------- shaxor, xum o lavan?
Велику чи маленьку? ‫ג-ול-או-ק-ן?‬ ‫---- א- ק---- ‫-ד-ל א- ק-ן-‬ -------------- ‫גדול או קטן?‬ 0
ga----o ----n? g---- o q----- g-d-l o q-t-n- -------------- gadol o qatan?
Чи можу я на цю глянути? ‫אפ-ר-לראו--א--ו-‬ ‫---- ל---- א----- ‫-פ-ר ל-א-ת א-ת-?- ------------------ ‫אפשר לראות אותו?‬ 0
efsh---li--ot --o? e----- l----- o--- e-s-a- l-r-o- o-o- ------------------ efshar lir'ot oto?
Вона шкіряна? ‫-א- --- ע--י-מע-ר?‬ ‫--- ה-- ע--- מ----- ‫-א- ה-א ע-ו- מ-ו-?- -------------------- ‫האם הוא עשוי מעור?‬ 0
ha-im ---a-s-y --'--? h---- h- a---- m----- h-'-m h- a-s-y m-'-r- --------------------- ha'im hu assuy me'or?
Чи вона зі штучного матеріалу? ‫א--מח--ר-ם ס---ט--?‬ ‫-- מ------ ס-------- ‫-ו מ-ו-ר-ם ס-נ-ט-ם-‬ --------------------- ‫או מחומרים סינטטים?‬ 0
o--i-omari-------t--? o m-------- s-------- o m-x-m-r-m s-n-e-i-? --------------------- o mixomarim sintetim?
Зі шкіри, звичайно. ‫--א---מע-ר-‬ ‫---- ש------ ‫-ד-י ש-ע-ר-‬ ------------- ‫ודאי שמעור.‬ 0
w---'i---e---or. w----- s-------- w-d-'- s-e-e-o-. ---------------- wada'i sheme'or.
Це дуже хороша якість. ‫הא-----טוב- במי--ד-‬ ‫------ ט--- ב------- ‫-א-כ-ת ט-ב- ב-י-ח-.- --------------------- ‫האיכות טובה במיוחד.‬ 0
h-'---h-t-tovah-b-my--a-. h-------- t---- b-------- h-'-y-h-t t-v-h b-m-u-a-. ------------------------- ha'eykhut tovah bimyuxad.
І сумка дійсно зовсім не дорога. ‫ו--ח-- -אמ- מצי---‬ ‫------ ב--- מ------ ‫-ה-ח-ר ב-מ- מ-י-ה-‬ -------------------- ‫והמחיר באמת מציאה.‬ 0
w'----x-- -'emet m--s----. w-------- v----- m-------- w-h-m-x-r v-e-e- m-t-i-a-. -------------------------- w'hamexir v'emet metsi'ah.
Ця мені подобається. ‫ז- מ--א-ח---עינ--‬ ‫-- מ--- ח- ב------ ‫-ה מ-צ- ח- ב-י-י-‬ ------------------- ‫זה מוצא חן בעיני.‬ 0
z-- motse --n-be'-y---. z-- m---- x-- b-------- z-h m-t-e x-n b-'-y-a-. ----------------------- zeh motse xen be'eynay.
Я цю візьму. ‫א-י אקנ- אות--‬ ‫--- א--- א----- ‫-נ- א-נ- א-ת-.- ---------------- ‫אני אקנה אותו.‬ 0
a-- -q--- -to. a-- e---- o--- a-i e-n-h o-o- -------------- ani eqneh oto.
Чи можу я цю обміняти? ‫א------יה ל-ח-יף?‬ ‫---- י--- ל------- ‫-פ-ר י-י- ל-ח-י-?- ------------------- ‫אפשר יהיה להחליף?‬ 0
efshar--h--- l'--x---? e----- i---- l-------- e-s-a- i-y-h l-h-x-i-? ---------------------- efshar ihyeh l'haxlif?
Звичайно. ‫--ד--.‬ ‫------- ‫-ו-א-.- -------- ‫בודאי.‬ 0
be--da-y. b-------- b-w-d-'-. --------- bewada'y.
Ми запакуємо її як подарунок. ‫א-----נא--ז -אר--ת מ-נ--‬ ‫----- נ---- ב----- מ----- ‫-נ-נ- נ-ר-ז ב-ר-ז- מ-נ-.- -------------------------- ‫אנחנו נארוז באריזת מתנה.‬ 0
a--xn- -e'--o- b-'--iz-----t-n--. a----- n------ b-------- m------- a-a-n- n-'-r-z b-'-r-z-t m-t-n-h- --------------------------------- anaxnu ne'eroz be'arizat matanah.
Каса там. ‫הקו-ה--מצ-ת ש-.‬ ‫----- נ---- ש--- ‫-ק-פ- נ-צ-ת ש-.- ----------------- ‫הקופה נמצאת שם.‬ 0
ha--p-h--i-t--'- -h--. h------ n------- s---- h-q-p-h n-m-s-'- s-a-. ---------------------- haqupah nimtse't sham.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…