Розмовник

uk Покупки   »   mk Купување

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [педесет и четири]

54 [pyedyesyet i chyetiri]

Купување

[Koopoovaњye]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська македонська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. С---м да --п-м ед-- -----ок. С---- д- к---- е--- п------- С-к-м д- к-п-м е-е- п-д-р-к- ---------------------------- Сакам да купам еден подарок. 0
S-kam ----o--a- ----en po-aro-. S---- d- k----- y----- p------- S-k-m d- k-o-a- y-d-e- p-d-r-k- ------------------------------- Sakam da koopam yedyen podarok.
Але не дуже дорогий. Но-н--н-што--р-м-ог--ск--о. Н- н- н---- п------- с----- Н- н- н-ш-о п-е-н-г- с-а-о- --------------------------- Но не нешто премногу скапо. 0
N---ye--yesht-------no-u---sk-p-. N- n-- n------ p---------- s----- N- n-e n-e-h-o p-y-m-o-u-o s-a-o- --------------------------------- No nye nyeshto pryemnoguoo skapo.
Можливо сумку? М--еби-е----рачна та---? М----- е--- р---- т----- М-ж-б- е-н- р-ч-а т-ш-а- ------------------------ Можеби една рачна ташна? 0
M-ʐyebi ye-na-r--hna ------? M------ y---- r----- t------ M-ʐ-e-i y-d-a r-c-n- t-s-n-? ---------------------------- Moʐyebi yedna rachna tashna?
Якого кольору Ви б хотіли? Кој--б--а би ја -а----? К--- б--- б- ј- с------ К-ј- б-ј- б- ј- с-к-л-? ----------------------- Која боја би ја сакале? 0
Ko---bo-a--i -a-sakal-e? K--- b--- b- ј- s------- K-ј- b-ј- b- ј- s-k-l-e- ------------------------ Koјa boјa bi јa sakalye?
Чорного, коричневого чи білого? Цр-а---а-еав----и бела? Ц---- к------ и-- б---- Ц-н-, к-ф-а-а и-и б-л-? ----------------------- Црна, кафеава или бела? 0
T-rn-- -af--ava---i b--l-? T----- k------- i-- b----- T-r-a- k-f-e-v- i-i b-e-a- -------------------------- Tzrna, kafyeava ili byela?
Велику чи маленьку? Е--- го-ема -ли м-ла? Е--- г----- и-- м---- Е-н- г-л-м- и-и м-л-? --------------------- Една голема или мала? 0
Yed---gu-ly-ma-i-- m--a? Y---- g------- i-- m---- Y-d-a g-o-y-m- i-i m-l-? ------------------------ Yedna guolyema ili mala?
Чи можу я на цю глянути? Смеа--ли-да ја -идам ов--? С---- л- д- ј- в---- о---- С-е-м л- д- ј- в-д-м о-а-? -------------------------- Смеам ли да ја видам оваа? 0
S-y----l--da-јa --d---o-a-? S----- l- d- ј- v---- o---- S-y-a- l- d- ј- v-d-m o-a-? --------------------------- Smyeam li da јa vidam ovaa?
Вона шкіряна? Д-ли-т-а----д -ожа? Д--- т-- е о- к---- Д-л- т-а е о- к-ж-? ------------------- Дали таа е од кожа? 0
Dali -aa--- od --ʐa? D--- t-- y- o- k---- D-l- t-a y- o- k-ʐ-? -------------------- Dali taa ye od koʐa?
Чи вона зі штучного матеріалу? И-и-па--е-о- --ш---ки -а--ријал? И-- п-- е о- в------- м--------- И-и п-к е о- в-ш-а-к- м-т-р-ј-л- -------------------------------- Или пак е од вештачки материјал? 0
Il-------e od -yeshta----------riјal? I-- p-- y- o- v---------- m---------- I-i p-k y- o- v-e-h-a-h-i m-t-e-i-a-? ------------------------------------- Ili pak ye od vyeshtachki matyeriјal?
Зі шкіри, звичайно. Од -о-а --к-ко. О- к--- с------ О- к-ж- с-к-к-. --------------- Од кожа секако. 0
Od-k-ʐa sye--ko. O- k--- s------- O- k-ʐ- s-e-a-o- ---------------- Od koʐa syekako.
Це дуже хороша якість. Ова----ден-особено -об-р ква--т--. О-- е е--- о------ д---- к-------- О-а е е-е- о-о-е-о д-б-р к-а-и-е-. ---------------------------------- Ова е еден особено добар квалитет. 0
O-a -e y----n osobye-o-do--r k--------. O-- y- y----- o------- d---- k--------- O-a y- y-d-e- o-o-y-n- d-b-r k-a-i-y-t- --------------------------------------- Ova ye yedyen osobyeno dobar kvalityet.
І сумка дійсно зовсім не дорога. И---шн-та -ав-с--на --с---н-гу по----- цена. И т------ н-------- е с- м---- п------ ц---- И т-ш-а-а н-в-с-и-а е с- м-о-у п-в-л-а ц-н-. -------------------------------------------- И ташната навистина е со многу поволна цена. 0
I ta-h-a-a -av-st--a-ye so-m--guo- ---oln- tz---a. I t------- n-------- y- s- m------ p------ t------ I t-s-n-t- n-v-s-i-a y- s- m-o-u-o p-v-l-a t-y-n-. -------------------------------------------------- I tashnata navistina ye so mnoguoo povolna tzyena.
Ця мені подобається. Ми-се---паѓа. М- с- д------ М- с- д-п-ѓ-. ------------- Ми се допаѓа. 0
Mi --- -opaѓa. M- s-- d------ M- s-e d-p-ѓ-. -------------- Mi sye dopaѓa.
Я цю візьму. Ќе--а --м-м. Ќ- ј- з----- Ќ- ј- з-м-м- ------------ Ќе ја земам. 0
Kj-- -a z-e--m. K--- ј- z------ K-y- ј- z-e-a-. --------------- Kjye јa zyemam.
Чи можу я цю обміняти? Д--- можа- сл-чајно -а -а-за---ам? Д--- м---- с------- д- ј- з------- Д-л- м-ж-м с-у-а-н- д- ј- з-м-н-м- ---------------------------------- Дали можам случајно да ја заменам? 0
Da-i--o--m ----c-a--- -a--a -am-e-a-? D--- m---- s--------- d- ј- z-------- D-l- m-ʐ-m s-o-c-a-n- d- ј- z-m-e-a-? ------------------------------------- Dali moʐam sloochaјno da јa zamyenam?
Звичайно. С- -а-бира. С- р------- С- р-з-и-а- ----------- Се разбира. 0
S-- ra-b---. S-- r------- S-e r-z-i-a- ------------ Sye razbira.
Ми запакуємо її як подарунок. Ќ- ј- с--к----е-како --да-ок. Ќ- ј- с-------- к--- п------- Ќ- ј- с-а-у-а-е к-к- п-д-р-к- ----------------------------- Ќе ја спакуваме како подарок. 0
K-y- ј- s-ak--va-y----k----dar--. K--- ј- s---------- k--- p------- K-y- ј- s-a-o-v-m-e k-k- p-d-r-k- --------------------------------- Kjye јa spakoovamye kako podarok.
Каса там. Т-му--д ---о-и-- е---ага----а. Т--- о- с------- е б---------- Т-м- о- с-р-т-в- е б-а-а-н-т-. ------------------------------ Таму од спротива е благајната. 0
Tamo-------ro---a-ye-blag-aј---a. T---- o- s------- y- b----------- T-m-o o- s-r-t-v- y- b-a-u-ј-a-a- --------------------------------- Tamoo od sprotiva ye blaguaјnata.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…