Розмовник

uk Покупки   »   sv Gå och handla

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [femtiofyra]

Gå och handla

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська шведська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. J-g-s-ull- --lj- k-pa-en-p-e----. J-- s----- v---- k--- e- p------- J-g s-u-l- v-l-a k-p- e- p-e-e-t- --------------------------------- Jag skulle vilja köpa en present. 0
Але не дуже дорогий. Men ------s-m--r-f-- d-rt. M-- i---- s-- ä- f-- d---- M-n i-g-t s-m ä- f-r d-r-. -------------------------- Men inget som är för dyrt. 0
Можливо сумку? K-n----en -a-dv-s-a? K----- e- h--------- K-n-k- e- h-n-v-s-a- -------------------- Kanske en handväska? 0
Якого кольору Ви б хотіли? V-l-en f-r- sku-l- -i-vi-ja -a? V----- f--- s----- n- v---- h-- V-l-e- f-r- s-u-l- n- v-l-a h-? ------------------------------- Vilken färg skulle ni vilja ha? 0
Чорного, коричневого чи білого? Sva--, --un -l--r-v-t? S----- b--- e---- v--- S-a-t- b-u- e-l-r v-t- ---------------------- Svart, brun eller vit? 0
Велику чи маленьку? En --or ---e-----lit-n? E- s--- e---- e- l----- E- s-o- e-l-r e- l-t-n- ----------------------- En stor eller en liten? 0
Чи можу я на цю глянути? Får -ag--e-på------är? F-- j-- s- p- d-- d--- F-r j-g s- p- d-n d-r- ---------------------- Får jag se på den där? 0
Вона шкіряна? Ä--de- ----ä-er? Ä- d-- a- l----- Ä- d-n a- l-d-r- ---------------- Är den av läder? 0
Чи вона зі штучного матеріалу? E-ler är-----av k--s----e-? E---- ä- d-- a- k---------- E-l-r ä- d-n a- k-n-t-ä-e-? --------------------------- Eller är den av konstläder? 0
Зі шкіри, звичайно. Av ---e------------i-. A- l---- n------------ A- l-d-r n-t-r-i-t-i-. ---------------------- Av läder naturligtvis. 0
Це дуже хороша якість. Det--- e- --rsk--t---a-k-a--tet. D-- ä- e- s------- b-- k-------- D-t ä- e- s-r-k-l- b-a k-a-i-e-. -------------------------------- Det är en särskilt bra kvalitet. 0
І сумка дійсно зовсім не дорога. O-----n-v----n--r ve-kligen--y-k-t-pr-s-ä-d. O-- h--------- ä- v-------- m----- p-------- O-h h-n-v-s-a- ä- v-r-l-g-n m-c-e- p-i-v-r-. -------------------------------------------- Och handväskan är verkligen mycket prisvärd. 0
Ця мені подобається. J-- --c-e- -- de-. J-- t----- o- d--- J-g t-c-e- o- d-n- ------------------ Jag tycker om den. 0
Я цю візьму. Ja- t-- -e-. J-- t-- d--- J-g t-r d-n- ------------ Jag tar den. 0
Чи можу я цю обміняти? K-n --- eve-t---l- --ta-de-? K-- j-- e--------- b--- d--- K-n j-g e-e-t-e-l- b-t- d-n- ---------------------------- Kan jag eventuellt byta den? 0
Звичайно. S--l------. S---------- S-ä-v-l-r-. ----------- Självklart. 0
Ми запакуємо її як подарунок. Vi --år ----en-som-----e--. V- s--- i- d-- s-- p------- V- s-å- i- d-n s-m p-e-e-t- --------------------------- Vi slår in den som present. 0
Каса там. Dä- bo-ta är-k----n. D-- b---- ä- k------ D-r b-r-a ä- k-s-a-. -------------------- Där borta är kassan. 0

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…