Розмовник

uk Робота   »   da Arbejde

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [femoghalvtreds]

Arbejde

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська данська Відтворити більше
Хто Ви за професією? Hv-d ar--j-er han-s-m? H--- a------- h-- s--- H-a- a-b-j-e- h-n s-m- ---------------------- Hvad arbejder han som? 0
Мій чоловік – лікар за професією. Mi- ---- -r læ-e. M-- m--- e- l---- M-n m-n- e- l-g-. ----------------- Min mand er læge. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. J-------j-e- de-tids -o------ple--rs-e. J-- a------- d------ s-- s------------- J-g a-b-j-e- d-l-i-s s-m s-g-p-e-e-s-e- --------------------------------------- Jeg arbejder deltids som sygeplejerske. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. Vi---r--n-rt------ns---. V- g-- s---- p- p------- V- g-r s-a-t p- p-n-i-n- ------------------------ Vi går snart på pension. 0
Але податки високі. M-n sk----n--r-h--. M-- s------ e- h--- M-n s-a-t-n e- h-j- ------------------- Men skatten er høj. 0
І медстрахування дороге. O- s-ge-ik--ngen er-d-r. O- s------------ e- d--- O- s-g-s-k-i-g-n e- d-r- ------------------------ Og sygesikringen er dyr. 0
Ким ти хочеш колись стати? Hva- -il -- v-r-? H--- v-- d- v---- H-a- v-l d- v-r-? ----------------- Hvad vil du være? 0
Я хотів би стати інженером. Je- -il---re ---en-ør. J-- v-- v--- i-------- J-g v-l v-r- i-g-n-ø-. ---------------------- Jeg vil være ingeniør. 0
Я хочу навчатися в університеті. Jeg-v-- -æs---- -niver-it--et. J-- v-- l--- p- u------------- J-g v-l l-s- p- u-i-e-s-t-t-t- ------------------------------ Jeg vil læse på universitetet. 0
Я практикант. Jeg -r----k-i-a--. J-- e- p---------- J-g e- p-a-t-k-n-. ------------------ Jeg er praktikant. 0
Я заробляю небагато. J-g t-en-r -k---me---. J-- t----- i--- m----- J-g t-e-e- i-k- m-g-t- ---------------------- Jeg tjener ikke meget. 0
Я проходжу практику за кордоном. J-g er i---ak-i- i -dl--d--. J-- e- i p------ i u-------- J-g e- i p-a-t-k i u-l-n-e-. ---------------------------- Jeg er i praktik i udlandet. 0
Це мій керівник. D-t er min-c-e-. D-- e- m-- c---- D-t e- m-n c-e-. ---------------- Det er min chef. 0
Я маю люб’язних колег. J-- ha- -a-e-k-l-----r. J-- h-- r--- k--------- J-g h-r r-r- k-l-e-a-r- ----------------------- Jeg har rare kollegaer. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. I --o--s---------å---------d --ka-t---n. I f------------ g-- v- a---- i k-------- I f-o-o-t-a-s-n g-r v- a-t-d i k-n-i-e-. ---------------------------------------- I frokostpausen går vi altid i kantinen. 0
Я шукаю роботу. J-g--øg---j-b. J-- s---- j--- J-g s-g-r j-b- -------------- Jeg søger job. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. J-g h-r -æ--- -rb--dsl-- - ----r. J-- h-- v---- a--------- i e- å-- J-g h-r v-r-t a-b-j-s-ø- i e- å-. --------------------------------- Jeg har været arbejdsløs i et år. 0
У цій країні є забагато безробітних. Der--- f-r-m-ng---rb-j---ø---- -e- --r -and. D-- e- f-- m---- a---------- i d-- h-- l---- D-r e- f-r m-n-e a-b-j-s-ø-e i d-t h-r l-n-. -------------------------------------------- Der er for mange arbejdsløse i det her land. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?