Розмовник

uk Робота   »   hi काम करना

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

५५ [पचपन]

55 [pachapan]

काम करना

[kaam karana]

Ви можете натиснути на кожний бланк, щоб побачити текст або:   

українська гінді Відтворити більше
Хто Ви за професією? आप क--- क-- क--- / क--- ह--? आप क्या काम करते / करती हैं? 0
aa- k-- k--- k----- / k------ h---?aap kya kaam karate / karatee hain?
Мій чоловік – лікар за професією. मे-- प-- ड----- ह-ं मेरे पति डॉक्टर हैं 0
me-- p--- d----- h--nmere pati doktar hain
Я працюю медсестрою на пів ставки. मै- आ-- द-- प-------- क- क-- क--- ह-ँ मैं आधा दिन परिचारिका का काम करती हूँ 0
ma-- a---- d-- p----------- k- k--- k------ h--nmain aadha din parichaarika ka kaam karatee hoon
   
Скоро ми будемо отримувати пенсію. जल-- ह- ह- प---- ल---े जल्द ही हम पेंशन लेंगे 0
ja-- h-- h-- p------ l---ejald hee ham penshan lenge
Але податки високі. ले--- क- ब--- ज़----- ह-ं लेकिन कर बहुत ज़्यादा हैं 0
le--- k-- b---- z----- h--nlekin kar bahut zyaada hain
І медстрахування дороге. और ब--- ज़----- है और बीमा ज़्यादा है 0
au- b---- z----- h-iaur beema zyaada hai
   
Ким ти хочеш колись стати? तु- क--- ब--- च---- / च---- ह-? तुम क्या बनना चाहते / चाहती हो? 0
tu- k-- b----- c------- / c-------- h-?tum kya banana chaahate / chaahatee ho?
Я хотів би стати інженером. मै- इ------- ब--- च---- / च---- ह-ँ मैं इंजीनियर बनना चाहता / चाहती हूँ 0
ma-- i--------- b----- c------- / c-------- h--nmain injeeniyar banana chaahata / chaahatee hoon
Я хочу навчатися в університеті. मै- व------------ म-- प---- च---- / च---- ह-ँ मैं विश्वविद्यालय में पढ़ना चाहता / चाहती हूँ 0
ma-- v-------------- m--- p------ c------- / c-------- h--nmain vishvavidyaalay mein padhana chaahata / chaahatee hoon
   
Я практикант. मै- ए- श--------- ह-ँ मैं एक शिक्षार्थी हूँ 0
ma-- e- s------------ h--nmain ek shikshaarthee hoon
Я заробляю небагато. मै- ज़----- न--- क---- / क---- ह-ँ मैं ज़्यादा नहीं कमाता / कमाती हूँ 0
ma-- z----- n---- k------ / k------- h--nmain zyaada nahin kamaata / kamaatee hoon
Я проходжу практику за кордоном. मै- व---- म-- प-------- ल- र-- / र-- ह-ँ मैं विदेश में प्रशिक्षण ले रहा / रही हूँ 0
ma-- v----- m--- p---------- l- r--- / r---- h--nmain videsh mein prashikshan le raha / rahee hoon
   
Це мій керівник. वह म--- स--- ह-ं वह मेरे साहब हैं 0
va- m--- s----- h--nvah mere saahab hain
Я маю люб’язних колег. मे-- स------ अ---- ह-ं मेरे सहकर्मी अच्छे हैं 0
me-- s--------- a------ h--nmere sahakarmee achchhe hain
На обід ми завжди ходимо до їдальні. दो--- क- ह- ह---- भ------ ज--- ह-ं दोपहर को हम हमेशा भोजनगृह जाते हैं 0
do----- k- h-- h------ b--------- j---- h--ndopahar ko ham hamesha bhojanagrh jaate hain
   
Я шукаю роботу. मै- न---- ढ--- र-- / र-- ह-ँ मैं नौकरी ढूँढ रहा / रही हूँ 0
ma-- n------- d------ r--- / r---- h--nmain naukaree dhoondh raha / rahee hoon
Я вже рік безробітний / безробітна. मै- प---- ए- व--- स- ब-------- ह-ँ मैं पिछले एक वर्ष से बेरोज़गार हूँ 0
ma-- p------- e- v---- s- b--------- h--nmain pichhale ek varsh se berozagaar hoon
У цій країні є забагато безробітних. इस द-- म-- ब--- ज़----- ब-------- ल-- ह-ं इस देश में बहुत ज़्यादा बेरोज़गार लोग हैं 0
is d--- m--- b---- z----- b--------- l-- h--nis desh mein bahut zyaada berozagaar log hain
   

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?