Розмовник

uk Робота   »   hi काम करना

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

५५ [पचपन]

55 [pachapan]

काम करना

[kaam karana]

українська гінді Відтворити більше
Хто Ви за професією? आप क--- क-- क--- / क--- ह--? आप क्या काम करते / करती हैं? 0
a-- k-- k--- k----- / k------ h---? aa- k-- k--- k----- / k------ h---? aap kya kaam karate / karatee hain? a-p k-a k-a- k-r-t- / k-r-t-e h-i-? --------------------/-------------?
Мій чоловік – лікар за професією. मे-- प-- ड----- ह-ं मेरे पति डॉक्टर हैं 0
m--- p--- d----- h--- me-- p--- d----- h--n mere pati doktar hain m-r- p-t- d-k-a- h-i- ---------------------
Я працюю медсестрою на пів ставки. मै- आ-- द-- प-------- क- क-- क--- ह-ँ मैं आधा दिन परिचारिका का काम करती हूँ 0
m--- a---- d-- p----------- k- k--- k------ h--- ma-- a---- d-- p----------- k- k--- k------ h--n main aadha din parichaarika ka kaam karatee hoon m-i- a-d-a d-n p-r-c-a-r-k- k- k-a- k-r-t-e h-o- ------------------------------------------------
Скоро ми будемо отримувати пенсію. जल-- ह- ह- प---- ल---े जल्द ही हम पेंशन लेंगे 0
j--- h-- h-- p------ l---- ja-- h-- h-- p------ l---e jald hee ham penshan lenge j-l- h-e h-m p-n-h-n l-n-e --------------------------
Але податки високі. ले--- क- ब--- ज़----- ह-ं लेकिन कर बहुत ज़्यादा हैं 0
l---- k-- b---- z----- h--- le--- k-- b---- z----- h--n lekin kar bahut zyaada hain l-k-n k-r b-h-t z-a-d- h-i- ---------------------------
І медстрахування дороге. और ब--- ज़----- है और बीमा ज़्यादा है 0
a-- b---- z----- h-- au- b---- z----- h-i aur beema zyaada hai a-r b-e-a z-a-d- h-i --------------------
Ким ти хочеш колись стати? तु- क--- ब--- च---- / च---- ह-? तुम क्या बनना चाहते / चाहती हो? 0
t-- k-- b----- c------- / c-------- h-? tu- k-- b----- c------- / c-------- h-? tum kya banana chaahate / chaahatee ho? t-m k-a b-n-n- c-a-h-t- / c-a-h-t-e h-? ------------------------/-------------?
Я хотів би стати інженером. मै- इ------- ब--- च---- / च---- ह-ँ मैं इंजीनियर बनना चाहता / चाहती हूँ 0
m--- i--------- b----- c------- / c-------- h--- ma-- i--------- b----- c------- / c-------- h--n main injeeniyar banana chaahata / chaahatee hoon m-i- i-j-e-i-a- b-n-n- c-a-h-t- / c-a-h-t-e h-o- --------------------------------/---------------
Я хочу навчатися в університеті. मै- व------------ म-- प---- च---- / च---- ह-ँ मैं विश्वविद्यालय में पढ़ना चाहता / चाहती हूँ 0
m--- v-------------- m--- p------ c------- / c-------- h--- ma-- v-------------- m--- p------ c------- / c-------- h--n main vishvavidyaalay mein padhana chaahata / chaahatee hoon m-i- v-s-v-v-d-a-l-y m-i- p-d-a-a c-a-h-t- / c-a-h-t-e h-o- -------------------------------------------/---------------
Я практикант. मै- ए- श--------- ह-ँ मैं एक शिक्षार्थी हूँ 0
m--- e- s------------ h--- ma-- e- s------------ h--n main ek shikshaarthee hoon m-i- e- s-i-s-a-r-h-e h-o- --------------------------
Я заробляю небагато. मै- ज़----- न--- क---- / क---- ह-ँ मैं ज़्यादा नहीं कमाता / कमाती हूँ 0
m--- z----- n---- k------ / k------- h--- ma-- z----- n---- k------ / k------- h--n main zyaada nahin kamaata / kamaatee hoon m-i- z-a-d- n-h-n k-m-a-a / k-m-a-e- h-o- --------------------------/--------------
Я проходжу практику за кордоном. मै- व---- म-- प-------- ल- र-- / र-- ह-ँ मैं विदेश में प्रशिक्षण ले रहा / रही हूँ 0
m--- v----- m--- p---------- l- r--- / r---- h--- ma-- v----- m--- p---------- l- r--- / r---- h--n main videsh mein prashikshan le raha / rahee hoon m-i- v-d-s- m-i- p-a-h-k-h-n l- r-h- / r-h-e h-o- -------------------------------------/-----------
Це мій керівник. वह म--- स--- ह-ं वह मेरे साहब हैं 0
v-- m--- s----- h--- va- m--- s----- h--n vah mere saahab hain v-h m-r- s-a-a- h-i- --------------------
Я маю люб’язних колег. मे-- स------ अ---- ह-ं मेरे सहकर्मी अच्छे हैं 0
m--- s--------- a------ h--- me-- s--------- a------ h--n mere sahakarmee achchhe hain m-r- s-h-k-r-e- a-h-h-e h-i- ----------------------------
На обід ми завжди ходимо до їдальні. दो--- क- ह- ह---- भ------ ज--- ह-ं दोपहर को हम हमेशा भोजनगृह जाते हैं 0
d------ k- h-- h------ b--------- j---- h--- do----- k- h-- h------ b--------- j---- h--n dopahar ko ham hamesha bhojanagrh jaate hain d-p-h-r k- h-m h-m-s-a b-o-a-a-r- j-a-e h-i- --------------------------------------------
Я шукаю роботу. मै- न---- ढ--- र-- / र-- ह-ँ मैं नौकरी ढूँढ रहा / रही हूँ 0
m--- n------- d------ r--- / r---- h--- ma-- n------- d------ r--- / r---- h--n main naukaree dhoondh raha / rahee hoon m-i- n-u-a-e- d-o-n-h r-h- / r-h-e h-o- ---------------------------/-----------
Я вже рік безробітний / безробітна. मै- प---- ए- व--- स- ब-------- ह-ँ मैं पिछले एक वर्ष से बेरोज़गार हूँ 0
m--- p------- e- v---- s- b--------- h--- ma-- p------- e- v---- s- b--------- h--n main pichhale ek varsh se berozagaar hoon m-i- p-c-h-l- e- v-r-h s- b-r-z-g-a- h-o- -----------------------------------------
У цій країні є забагато безробітних. इस द-- म-- ब--- ज़----- ब-------- ल-- ह-ं इस देश में बहुत ज़्यादा बेरोज़गार लोग हैं 0
i- d--- m--- b---- z----- b--------- l-- h--- is d--- m--- b---- z----- b--------- l-- h--n is desh mein bahut zyaada berozagaar log hain i- d-s- m-i- b-h-t z-a-d- b-r-z-g-a- l-g h-i- ---------------------------------------------

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?