Розмовник

uk Робота   »   hr Raditi

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [pedeset i pet]

Raditi

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Хто Ви за професією? Št----e-po-zani----u? Š__ s__ p_ z_________ Š-o s-e p- z-n-m-n-u- --------------------- Što ste po zanimanju? 0
Мій чоловік – лікар за професією. M-j--už--e --j-č-ik -o-z--i-anju. M__ m__ j_ l_______ p_ z_________ M-j m-ž j- l-j-č-i- p- z-n-m-n-u- --------------------------------- Moj muž je liječnik po zanimanju. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. R-di- p-la-ra-nog v--mena---o medic----- --st-a. R____ p___ r_____ v______ k__ m_________ s______ R-d-m p-l- r-d-o- v-e-e-a k-o m-d-c-n-k- s-s-r-. ------------------------------------------------ Radim pola radnog vremena kao medicinska sestra. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. U-ko-- ć-m- d-biti m---v-nu. U_____ ć___ d_____ m________ U-k-r- ć-m- d-b-t- m-r-v-n-. ---------------------------- Uskoro ćemo dobiti mirovinu. 0
Але податки високі. Al- po-e-i--u ----ki. A__ p_____ s_ v______ A-i p-r-z- s- v-s-k-. --------------------- Ali porezi su visoki. 0
І медстрахування дороге. I-----vstv-n- o---u--n-- je sk-p-. I z__________ o_________ j_ s_____ I z-r-v-t-e-o o-i-u-a-j- j- s-u-o- ---------------------------------- I zdravstveno osiguranje je skupo. 0
Ким ти хочеш колись стати? Š---že-i---ed-om---st-ti? Š__ ž____ j_____ p_______ Š-o ž-l-š j-d-o- p-s-a-i- ------------------------- Što želiš jednom postati? 0
Я хотів би стати інженером. Že--m --t- --ženj-r. Ž____ b___ i________ Ž-l-m b-t- i-ž-n-e-. -------------------- Želim biti inženjer. 0
Я хочу навчатися в університеті. Žel-m-s-ud----i na--v---i---t-. Ž____ s________ n_ s___________ Ž-l-m s-u-i-a-i n- s-e-č-l-š-u- ------------------------------- Želim studirati na sveučilištu. 0
Я практикант. Ja-s-m-p-i-r-v-i-. J_ s__ p__________ J- s-m p-i-r-v-i-. ------------------ Ja sam pripravnik. 0
Я заробляю небагато. Ne-za-a--je- ---o. N_ z________ p____ N- z-r-đ-j-m p-n-. ------------------ Ne zarađujem puno. 0
Я проходжу практику за кордоном. O-----je---r-pra-ni-ki s--- ------em--v-. O________ p___________ s___ u i__________ O-r-đ-j-m p-i-r-v-i-k- s-a- u i-o-e-s-v-. ----------------------------------------- Odrađujem pripravnički staž u inozemstvu. 0
Це мій керівник. Ovo--e --j---f. O__ j_ m__ š___ O-o j- m-j š-f- --------------- Ovo je moj šef. 0
Я маю люб’язних колег. I-a--dra-e----e--. I___ d____ k______ I-a- d-a-e k-l-g-. ------------------ Imam drage kolege. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. U--odne --ij-- --em--u -an-in-. U p____ u_____ i____ u k_______ U p-d-e u-i-e- i-e-o u k-n-i-u- ------------------------------- U podne uvijek idemo u kantinu. 0
Я шукаю роботу. T-a--m-radn- -je-t-. T_____ r____ m______ T-a-i- r-d-o m-e-t-. -------------------- Tražim radno mjesto. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. J---a- --- g-din--dana--ezap---e- / --. J_ s__ v__ g_____ d___ n_________ / -__ J- s-m v-ć g-d-n- d-n- n-z-p-s-e- / --. --------------------------------------- Ja sam već godinu dana nezaposlen / -a. 0
У цій країні є забагато безробітних. U o-o--z-m--- i-a-------- neza-o-le---. U o___ z_____ i__ p______ n____________ U o-o- z-m-j- i-a p-e-i-e n-z-p-s-e-i-. --------------------------------------- U ovoj zemlji ima previše nezaposlenih. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + хорватська (1-100) MP3 хорватська (1-100)
Відео не знайдено!

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?