Розмовник

uk Робота   »   hr Raditi

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [pedeset i pet]

Raditi

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Хто Ви за професією? Š---s---p- -an-m---u? Što ste po zanimanju? Š-o s-e p- z-n-m-n-u- --------------------- Što ste po zanimanju? 0
Мій чоловік – лікар за професією. M-j -už -- li---n-- ----ani--n-u. Moj muž je liječnik po zanimanju. M-j m-ž j- l-j-č-i- p- z-n-m-n-u- --------------------------------- Moj muž je liječnik po zanimanju. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. R-d---p-----adn-g--re---a k----edicinsk----s--a. Radim pola radnog vremena kao medicinska sestra. R-d-m p-l- r-d-o- v-e-e-a k-o m-d-c-n-k- s-s-r-. ------------------------------------------------ Radim pola radnog vremena kao medicinska sestra. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. U--o-o--e-o---bi-i m---v---. Uskoro ćemo dobiti mirovinu. U-k-r- ć-m- d-b-t- m-r-v-n-. ---------------------------- Uskoro ćemo dobiti mirovinu. 0
Але податки високі. A-------z-----v-sok-. Ali porezi su visoki. A-i p-r-z- s- v-s-k-. --------------------- Ali porezi su visoki. 0
І медстрахування дороге. I z-r-v-tv-n- o-i-u----- j- sku-o. I zdravstveno osiguranje je skupo. I z-r-v-t-e-o o-i-u-a-j- j- s-u-o- ---------------------------------- I zdravstveno osiguranje je skupo. 0
Ким ти хочеш колись стати? Što že-iš--ed-om-p-s-a--? Što želiš jednom postati? Š-o ž-l-š j-d-o- p-s-a-i- ------------------------- Što želiš jednom postati? 0
Я хотів би стати інженером. Ž---- -----i-ž-nj--. Želim biti inženjer. Ž-l-m b-t- i-ž-n-e-. -------------------- Želim biti inženjer. 0
Я хочу навчатися в університеті. Ž--i- -t-d---ti--a sve-či-iš--. Želim studirati na sveučilištu. Ž-l-m s-u-i-a-i n- s-e-č-l-š-u- ------------------------------- Želim studirati na sveučilištu. 0
Я практикант. Ja--am-prip-av-i-. Ja sam pripravnik. J- s-m p-i-r-v-i-. ------------------ Ja sam pripravnik. 0
Я заробляю небагато. N---a----j---p-n-. Ne zarađujem puno. N- z-r-đ-j-m p-n-. ------------------ Ne zarađujem puno. 0
Я проходжу практику за кордоном. O-r-đ-je---rip-avn---- ------ i--------u. Odrađujem pripravnički staž u inozemstvu. O-r-đ-j-m p-i-r-v-i-k- s-a- u i-o-e-s-v-. ----------------------------------------- Odrađujem pripravnički staž u inozemstvu. 0
Це мій керівник. Ov- -----j -e-. Ovo je moj šef. O-o j- m-j š-f- --------------- Ovo je moj šef. 0
Я маю люб’язних колег. Im-m -rag--ko-ege. Imam drage kolege. I-a- d-a-e k-l-g-. ------------------ Imam drage kolege. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. U -o-ne u-ij-- -de-----kant-n-. U podne uvijek idemo u kantinu. U p-d-e u-i-e- i-e-o u k-n-i-u- ------------------------------- U podne uvijek idemo u kantinu. 0
Я шукаю роботу. Tr-ž-m radn----est-. Tražim radno mjesto. T-a-i- r-d-o m-e-t-. -------------------- Tražim radno mjesto. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. Ja-sa- ve------n- ---- -e------en-- --. Ja sam već godinu dana nezaposlen / -a. J- s-m v-ć g-d-n- d-n- n-z-p-s-e- / --. --------------------------------------- Ja sam već godinu dana nezaposlen / -a. 0
У цій країні є забагато безробітних. U o--j---m-----m- p-e--š---e--p--l----. U ovoj zemlji ima previše nezaposlenih. U o-o- z-m-j- i-a p-e-i-e n-z-p-s-e-i-. --------------------------------------- U ovoj zemlji ima previše nezaposlenih. 0

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?