Розмовник

uk У лікаря   »   eo Ĉe la kuracisto

57 [п’ятдесят сім]

У лікаря

У лікаря

57 [kvindek sep]

Ĉe la kuracisto

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська есперанто Відтворити більше
У мене візит до лікаря. M- -avas---ndevuo--ĉe ---k-ra-isto. M- h---- r-------- ĉ- l- k--------- M- h-v-s r-n-e-u-n ĉ- l- k-r-c-s-o- ----------------------------------- Mi havas rendevuon ĉe la kuracisto. 0
У мене візит на десяту годину. Mi -ava- r-nd-v--n--e -a-de-a --r-. M- h---- r-------- j- l- d--- h---- M- h-v-s r-n-e-u-n j- l- d-k- h-r-. ----------------------------------- Mi havas rendevuon je la deka horo. 0
Як Вас звати? Kie---i -omi-a-? K--- v- n------- K-e- v- n-m-ĝ-s- ---------------- Kiel vi nomiĝas? 0
Займіть, будь-ласка, місце в приймальні. Bo--o-- sidi-i--n ---a-endejo. B------ s----- e- l- a-------- B-n-o-u s-d-ĝ- e- l- a-e-d-j-. ------------------------------ Bonvolu sidiĝi en la atendejo. 0
Лікар зараз прийде. L----r-cisto---- -----. L- k-------- t-- v----- L- k-r-c-s-o t-j v-n-s- ----------------------- La kuracisto tuj venos. 0
Де Ви застраховані? K-- vi est-- --ekura-a? K-- v- e---- a--------- K-e v- e-t-s a-e-u-a-a- ----------------------- Kie vi estas asekurata? 0
Що я можу для Вас зробити? K-o---i f--- p----i? K--- m- f--- p-- v-- K-o- m- f-r- p-r v-? -------------------- Kion mi faru por vi? 0
У вас щось болить? Ĉu-vi----as---l-ro--? Ĉ- v- h---- d-------- Ĉ- v- h-v-s d-l-r-j-? --------------------- Ĉu vi havas dolorojn? 0
Де болить? Kie dolor-s al vi? K-- d------ a- v-- K-e d-l-r-s a- v-? ------------------ Kie doloras al vi? 0
Я маю завжди болі в спині. Mi ĉi-m ha-a- d--sd--o-oj-. M- ĉ--- h---- d------------ M- ĉ-a- h-v-s d-r-d-l-r-j-. --------------------------- Mi ĉiam havas dorsdolorojn. 0
Я маю часто біль голови. Mi ---e --v-s kapd-l-ro--. M- o--- h---- k----------- M- o-t- h-v-s k-p-o-o-o-n- -------------------------- Mi ofte havas kapdolorojn. 0
Я маю іноді болі в животі. M--f-j---av-- -e-t-odo---ojn. M- f--- h---- v-------------- M- f-j- h-v-s v-n-r-d-l-r-j-. ----------------------------- Mi foje havas ventrodolorojn. 0
Роздягніться, будь-ласка, до пояса! Bon-ol--se--es-i-i------sup---! B------ s--------- v--- s------ B-n-o-u s-n-e-t-g- v-a- s-p-o-! ------------------------------- Bonvolu senvestigi vian supron! 0
Приляжте, будь-ласка, на кушетку! Bo-v--u -uŝ-ĝ--sur----t-b-o-. B------ k----- s-- l- t------ B-n-o-u k-ŝ-ĝ- s-r l- t-b-o-. ----------------------------- Bonvolu kuŝiĝi sur la tablon. 0
Тиск в порядку. V-- ---g--r--o e--as-n--mala. V-- s--------- e---- n------- V-a s-n-o-r-m- e-t-s n-r-a-a- ----------------------------- Via sangopremo estas normala. 0
Я зроблю Вам укол. M- i---k-----v--. M- i-------- v--- M- i-j-k-i-s v-n- ----------------- Mi injekcias vin. 0
Я дам Вам таблетки. Mi ---skrib-- al-v-----o-oj-. M- p--------- a- v- p-------- M- p-e-k-i-a- a- v- p-l-l-j-. ----------------------------- Mi preskribas al vi pilolojn. 0
Я дам Вам рецепт для аптеки. Mi -onas a- ----r---r-b-n-----l- --otek-. M- d---- a- v- p--------- p-- l- a------- M- d-n-s a- v- p-e-k-i-o- p-r l- a-o-e-o- ----------------------------------------- Mi donas al vi preskribon por la apoteko. 0

Довгі слова, короткі слова

Наскільки довгим є слово, залежить від кількості інформації в ньому. Це показали американські дослідження. Дослідники вивчали слова з десяти європейських мов. Це робили за допомогою компє’ютеру. Комп’ютер за допомогою програми аналізував різні слова. При цьому за однією формулою він обчислював кількість інформації. Результат був однозначний. Чим коротше слово, тим менше інформації воно передає. Цікаво, що короткі слова ми вживаємо частіше, ніж довгі. Причиною цього може бути ефективність мови. Коли ми говоримо, ми концентруємося на найважливішому. Отже слова, в яких міститься мало інформації, не можуть бути дуже довгими. Це гарантує, що ми витратимо не дуже багато часу на неважливе. Взаємозв’язок між довжиною і змістом має ще одну перевагу. Він твердо встановлює, що кількість інформації завжди залишається сталою. Це означає, за певний час ми завжди висловлюємо рівну кількість. Ми можемо, наприклад, сказати декілька довгих слів. Або ж ми можемо сказати багато коротких слів. Байдуже, на яку користь ми приймемо рішення: кількість інформації залишається однаковою. Через це наше мовлення має рівномірний ритм. Це полегшує співбесіднику слідувати за нашими міркуваннями. Якби кількість інформації завжди варіювалася, то було б погано. Наші слухачі не могли б пристосуватися до нашої мови. Через це порозуміння було б утруднено. Хто прагне бути по можливості добре зрозумілий, повинен вибирати короткі слова. Адже короткі слова люди розуміють краще, ніж довгі. Тому справедливим є принцип Keep It Short and Simple! (Коротко і просто!). Коротко: KISS!