Розмовник

uk Порядкові числа   »   mk Редни броеви

61 [шістдесят один]

Порядкові числа

Порядкові числа

61 [шеесет и еден]

61 [shyeyesyet i yedyen]

Редни броеви

[Ryedni broyevi]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська македонська Відтворити більше
Перший місяць – січень. Пр--от -е--ц е--а--а-и. П----- м---- е ј------- П-в-о- м-с-ц е ј-н-а-и- ----------------------- Првиот месец е јануари. 0
Pr-i-t-mye--e------ј--oo-r-. P----- m------- y- ј-------- P-v-o- m-e-y-t- y- ј-n-o-r-. ---------------------------- Prviot myesyetz ye јanooari.
Другий місяць – лютий. Вт---о- --с---е---в-уар-. В------ м---- е ф-------- В-о-и-т м-с-ц е ф-в-у-р-. ------------------------- Вториот месец е февруари. 0
Vto--o---y--y--- -- ---vro-a--. V------ m------- y- f---------- V-o-i-t m-e-y-t- y- f-e-r-o-r-. ------------------------------- Vtoriot myesyetz ye fyevrooari.
Третій місяць – березень. Т--т-о--м-сец е----т. Т------ м---- е м---- Т-е-и-т м-с-ц е м-р-. --------------------- Третиот месец е март. 0
Try----t -y-sye-- -e ---t. T------- m------- y- m---- T-y-t-o- m-e-y-t- y- m-r-. -------------------------- Tryetiot myesyetz ye mart.
Четвертий місяць – квітень. Ч-тв-тиот-ме-е- ----ри-. Ч-------- м---- е а----- Ч-т-р-и-т м-с-ц е а-р-л- ------------------------ Четвртиот месец е април. 0
Ch--t-r---t--y---etz-y- ----l. C---------- m------- y- a----- C-y-t-r-i-t m-e-y-t- y- a-r-l- ------------------------------ Chyetvrtiot myesyetz ye april.
П’ятий місяць – травень. П-т-----ме--- ---ај. П------ м---- е м--- П-т-и-т м-с-ц е м-ј- -------------------- Петтиот месец е мај. 0
Py-t-io- m-e-yet--ye--aј. P------- m------- y- m--- P-e-t-o- m-e-y-t- y- m-ј- ------------------------- Pyettiot myesyetz ye maј.
Шостий місяць – червень. Ше-т---т----е------ни. Ш------- м---- е ј---- Ш-с-т-о- м-с-ц е ј-н-. ---------------------- Шесттиот месец е јуни. 0
Sh--stti-- --esy-t--y- ј---i. S--------- m------- y- ј----- S-y-s-t-o- m-e-y-t- y- ј-o-i- ----------------------------- Shyesttiot myesyetz ye јooni.
Шість місяців – це півроку. Ше-- -е--ци----п-лов-н- -о-и-а. Ш--- м----- с- п------- г------ Ш-с- м-с-ц- с- п-л-в-н- г-д-н-. ------------------------------- Шест месеци се половина година. 0
Sh--s----esy--z---y- ----vi-a ----in-. S----- m-------- s-- p------- g------- S-y-s- m-e-y-t-i s-e p-l-v-n- g-o-i-a- -------------------------------------- Shyest myesyetzi sye polovina guodina.
Січень, лютий, березень, јан--р-, -евру-ри,--арт ј------- ф-------- м--- ј-н-а-и- ф-в-у-р-, м-р- ----------------------- јануари, февруари, март 0
ј---o--i, -y-vroo--i, -a-t ј-------- f---------- m--- ј-n-o-r-, f-e-r-o-r-, m-r- -------------------------- јanooari, fyevrooari, mart
квітень, травень і червень. април,--ај-----и. а----- м--- ј---- а-р-л- м-ј- ј-н-. ----------------- април, мај, јуни. 0
a-ril, -a-- ј-on-. a----- m--- ј----- a-r-l- m-ј- ј-o-i- ------------------ april, maј, јooni.
Сьомий місяць – липень. Сед-ио- -есе- - ----. С------ м---- е ј---- С-д-и-т м-с-ц е ј-л-. --------------------- Седмиот месец е јули. 0
S-ed---t m--sye---ye --o-i. S------- m------- y- ј----- S-e-m-o- m-e-y-t- y- ј-o-i- --------------------------- Syedmiot myesyetz ye јooli.
Восьмий місяць – серпень. Осми-т -ес-- е-а----т. О----- м---- е а------ О-м-о- м-с-ц е а-г-с-. ---------------------- Осмиот месец е август. 0
Osm-ot-m-es-e-- ----vg-oos-. O----- m------- y- a-------- O-m-o- m-e-y-t- y- a-g-o-s-. ---------------------------- Osmiot myesyetz ye avguoost.
Дев’ятий місяць – вересень. Д----тиот-м--е- ---епте-ври. Д-------- м---- е с--------- Д-в-т-и-т м-с-ц е с-п-е-в-и- ---------------------------- Деветтиот месец е септември. 0
D---ye-t-----y-sye-z-ye -ye--y----i. D---------- m------- y- s----------- D-e-y-t-i-t m-e-y-t- y- s-e-t-e-v-i- ------------------------------------ Dyevyettiot myesyetz ye syeptyemvri.
Десятий місяць – жовтень. Дес--т--т м-с-ц --о---м--и. Д-------- м---- е о-------- Д-с-т-и-т м-с-ц е о-т-м-р-. --------------------------- Десеттиот месец е октомври. 0
D-esyet-i-t ----ye-z-ye----o----. D---------- m------- y- o-------- D-e-y-t-i-t m-e-y-t- y- o-t-m-r-. --------------------------------- Dyesyettiot myesyetz ye oktomvri.
Одинадцятий місяць – листопад. Е---а-сет-ио--месе- е --ем-ри. Е------------ м---- е н------- Е-и-а-с-т-и-т м-с-ц е н-е-в-и- ------------------------------ Единаесеттиот месец е ноември. 0
Y-----y-s---t--t m-esye-- -e n--e-vri. Y--------------- m------- y- n-------- Y-d-n-y-s-e-t-o- m-e-y-t- y- n-y-m-r-. -------------------------------------- Yedinayesyettiot myesyetz ye noyemvri.
Дванадцятий місяць – грудень. Д--н--с-тт--т м--ец-- ------ри. Д------------ м---- е д-------- Д-а-а-с-т-и-т м-с-ц е д-к-м-р-. ------------------------------- Дванаесеттиот месец е декември. 0
D-------yetti-t -yesy--- -- d-e-yem-r-. D-------------- m------- y- d---------- D-a-a-e-y-t-i-t m-e-y-t- y- d-e-y-m-r-. --------------------------------------- Dvanayesyettiot myesyetz ye dyekyemvri.
Дванадцять місяців – це рік. Дванае--т-----ци-се една г--и-а. Д-------- м----- с- е--- г------ Д-а-а-с-т м-с-ц- с- е-н- г-д-н-. -------------------------------- Дванаесет месеци се една година. 0
Dv--ayes-et-----y--z- sy----dna g-o--n-. D---------- m-------- s-- y---- g------- D-a-a-e-y-t m-e-y-t-i s-e y-d-a g-o-i-a- ---------------------------------------- Dvanayesyet myesyetzi sye yedna guodina.
Липень, серпень, вересень, ју--, а--у-т,--е-т--в-и, ј---- а------ с--------- ј-л-, а-г-с-, с-п-е-в-и- ------------------------ јули, август, септември, 0
ј-o--, -vguo--t,---e-t-emvri, ј----- a-------- s----------- ј-o-i- a-g-o-s-, s-e-t-e-v-i- ----------------------------- јooli, avguoost, syeptyemvri,
жовтень, листопад і грудень. ок--мв-и,---ем---, -ек----и. о-------- н------- д-------- о-т-м-р-, н-е-в-и- д-к-м-р-. ---------------------------- октомври, ноември, декември. 0
o---m-r-,-no------,-d----em-r-. o-------- n-------- d---------- o-t-m-r-, n-y-m-r-, d-e-y-m-r-. ------------------------------- oktomvri, noyemvri, dyekyemvri.

Рідна мова завжди залишається найважливішою мовою

Наша рідна мова – це перша мова, якої ми навчаємося. Це відбувається несвідомо, тобто ми цього не помічаємо. Більшість людей має лише одну рідну мову. Всі інші мови вивчаються як іноземні. Звичайно також є люди, які виростають з багатьма мовами. Але вони розмовляють цими мовами у більшості випадків неоднаково добре. Часто також мови вживаються по різному. Однією мовою, наприклад, розмовляють на роботі. Інші використовуються вдома. Як добре ми говоримо мовою, залежить від багатьох факторів. Коли ми вивчаємо її ще малими дітьми, зазвичай ми вивчаємо її дуже добре. Наш мовний центр працює в ці роки найефективніше. Також важливо, як часто ми говоримо мовою. Чим частіше ми її вживаємо, тим краще ми нею розмовляємо. Але дослідники вважають, що ніколи не можна однаково добре володіти двома мовами. Одна мова завжди залишається більш важливою. Експерименти, здається, підтверджують цю гіпотезу. Для одного дослідження були протестовані різні особи. Одна частина випробуваних вільно говорила двома мовами. Це були китайська як рідна мова і англійська. Друга половина випробуваних говорила тільки англійською як рідною. Тест-особи повинні були виконати просте завдання англійською мовою. При цьому вимірялася активність їх мозку. І виявилися відмінності в мозку тест-осіб. Для багатомовних була особливо активна одна ділянка мозку. Одномовні показали в цій ділянці, навпаки, ніякої активності. Обидві групи виконували завдання однаково швидко і однаково добре. Незважаючи на це, китайці все перекладали ще й на свою рідну мову…