Розмовник

uk Ставити запитання 1   »   be Задаваць пытанні 1

62 [шістдесят два]

Ставити запитання 1

Ставити запитання 1

62 [шэсцьдзесят два]

62 [shests’dzesyat dva]

Задаваць пытанні 1

[Zadavats’ pytannі 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська білоруська Відтворити більше
Вчитися в-чыц-а в------ в-ч-ц-а ------- вучыцца 0
v----t-t-a v--------- v-c-y-s-s- ---------- vuchytstsa
Учні багато вчаться? В------у--цца-шм--? В---- в------ ш---- В-ч-і в-ч-ц-а ш-а-? ------------------- Вучні вучацца шмат? 0
Vuc-nі vucha-stsa -h--t? V----- v--------- s----- V-c-n- v-c-a-s-s- s-m-t- ------------------------ Vuchnі vuchatstsa shmat?
Ні, вони вчаться мало. Н-, я---в-ча--а-мал-. Н-- я-- в------ м---- Н-, я-ы в-ч-ц-а м-л-. --------------------- Не, яны вучацца мала. 0
N-- -----v-chat---a m-la. N-- y--- v--------- m---- N-, y-n- v-c-a-s-s- m-l-. ------------------------- Ne, yany vuchatstsa mala.
Запитувати пы-а-ь п----- п-т-ц- ------ пытаць 0
py--ts’ p------ p-t-t-’ ------- pytats’
Ви часто запитуєте вчителя? Вы--а-т- п--ае-- на----н---? В- ч---- п------ н---------- В- ч-с-а п-т-е-е н-с-а-н-к-? ---------------------------- Вы часта пытаеце настаўніка? 0
V---has---p---e-se n-st--nі--? V- c----- p------- n---------- V- c-a-t- p-t-e-s- n-s-a-n-k-? ------------------------------ Vy chasta pytaetse nastaunіka?
Ні, я не часто його запитую. Не, ----т----г- ня-----. Н-- я п---- я-- н------- Н-, я п-т-ю я-о н-ч-с-а- ------------------------ Не, я пытаю яго нячаста. 0
Ne, ya pytayu -a-o---a--asta. N-- y- p----- y--- n--------- N-, y- p-t-y- y-g- n-a-h-s-a- ----------------------------- Ne, ya pytayu yago nyachasta.
Відповідати ад--з---ь а-------- а-к-з-а-ь --------- адказваць 0
ad--zva-s’ a--------- a-k-z-a-s- ---------- adkazvats’
Відповідайте, будь-ласка. А----ва--е, ---- лас--. А---------- к--- л----- А-к-з-а-ц-, к-л- л-с-а- ----------------------- Адказвайце, калі ласка. 0
A--a-v-y--e--ka-і -a--a. A----------- k--- l----- A-k-z-a-t-e- k-l- l-s-a- ------------------------ Adkazvaytse, kalі laska.
Я відповідаю. Я---ка--а-. Я а-------- Я а-к-з-а-. ----------- Я адказваю. 0
Y--a-ka---yu. Y- a--------- Y- a-k-z-a-u- ------------- Ya adkazvayu.
Працювати п-------ь п-------- п-а-а-а-ь --------- працаваць 0
prat-av-t-’ p---------- p-a-s-v-t-’ ----------- pratsavats’
Він зараз працює? Ён----е----ац--? Ё- ц---- п------ Ё- ц-п-р п-а-у-? ---------------- Ён цяпер працуе? 0
E--ts-ap-- --at-u-? E- t------ p------- E- t-y-p-r p-a-s-e- ------------------- En tsyaper pratsue?
Так, він зараз працює. Та-,----ц--ер пр--уе. Т--- ё- ц---- п------ Т-к- ё- ц-п-р п-а-у-. --------------------- Так, ён цяпер працуе. 0
Ta---yo----------p-a----. T--- y-- t------ p------- T-k- y-n t-y-p-r p-a-s-e- ------------------------- Tak, yon tsyaper pratsue.
Приходити пры-од-іць п--------- п-ы-о-з-ц- ---------- прыходзіць 0
pry---dzіt-’ p----------- p-y-h-d-і-s- ------------ prykhodzіts’
Ви йдете? Вы пр--д--ц-? В- п--------- В- п-ы-д-е-е- ------------- Вы прыйдзеце? 0
Vy---y-dz----? V- p---------- V- p-y-d-e-s-? -------------- Vy pryydzetse?
Так, ми зараз прийдемо. Т------ ---аз--рыйд-ем. Т--- м- з---- п-------- Т-к- м- з-р-з п-ы-д-е-. ----------------------- Так, мы зараз прыйдзем. 0
T-k--my z---z p---dze-. T--- m- z---- p-------- T-k- m- z-r-z p-y-d-e-. ----------------------- Tak, my zaraz pryydzem.
Жити жыць ж--- ж-ц- ---- жыць 0
zhy--’ z----- z-y-s- ------ zhyts’
Ви живете в Берліні? Вы-жыв--- ў --рл---? В- ж----- ў Б------- В- ж-в-ц- ў Б-р-і-е- -------------------- Вы жывяце ў Берліне? 0
V--z---y--se-u -er-іn-? V- z-------- u B------- V- z-y-y-t-e u B-r-і-e- ----------------------- Vy zhyvyatse u Berlіne?
Так, я живу в Берліні. Т-к- - жы-у - Бер--не. Т--- я ж--- ў Б------- Т-к- я ж-в- ў Б-р-і-е- ---------------------- Так, я жыву ў Берліне. 0
T-k, ---z-y---- B-r----. T--- y- z---- u B------- T-k- y- z-y-u u B-r-і-e- ------------------------ Tak, ya zhyvu u Berlіne.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Хто бажає говорити, повинен писати!

Вивчати іноземні мови не завжди просто. Особливо важким на початку учні вважають мовлення. Багато хто не наважується сказати речення новою мовою. Вони дуже бояться зробити помилку. Для таких учнів рішенням могло б стати письмо. Адже хто бажає навчитися говорити, повинен якомога більше писати. Письмо допомагає нам звикнути до нової мови. Це має декілька причин. Письмо діє інакше, ніж мовлення. Це більш комплексний процес. Під час письма ми довше обдумуємо, які слова ми вибираємо. Тому наш мозок працює з новою мовою більш інтенсивно. Також під час письма ми більш розслаблені. Немає нікого, хто чекає на нашу відповідь. Так поступово ми втрачаємо страх перед іноземною мовою. Крім того, письмо сприяє творчості. Ми відчуваємо себе більш вільними і більше граємо з новою мовою. Також письмо надає нам більше часу, ніж мовлення. І це підтримує пам’ять! Але найбільшою перевагою письма є можливість дистанціюватися. Це означає, що ми можемо точно спостерігати результати нашої мови. Ми все бачимо ясно. Так ми можемо самі виправити свої помилки и при цьому навчитися. Що пишуть новою мовою є принципово байдужим. Важливо лише те, що регулярно формулюються письмові речення. Хто хоче тренуватися, може знайти собі друга для листування за кордоном. Потім вони повинні якось особисто зустрітися. Він побачить: зараз говорити набагато легше!