Розмовник

uk Ставити запитання 1   »   ka კითხვის დასმა 1

62 [шістдесят два]

Ставити запитання 1

Ставити запитання 1

62 [სამოცდაორი]

62 [samotsdaori]

კითხვის დასმა 1

[k'itkhvis dasma 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська грузинська Відтворити більше
Вчитися სწავლა ს----- ს-ა-ლ- ------ სწავლა 0
s-s'avla s------- s-s-a-l- -------- sts'avla
Учні багато вчаться? მ-სწ-ვლეე-ი--ე--ს ---ვ-ობე-? მ---------- ბ---- ს--------- მ-ს-ა-ლ-ე-ი ბ-ვ-ს ს-ა-ლ-ბ-ნ- ---------------------------- მოსწავლეები ბევრს სწავლობენ? 0
most--avle-bi b--rs s--'-vlo-e-? m------------ b---- s----------- m-s-s-a-l-e-i b-v-s s-s-a-l-b-n- -------------------------------- mosts'avleebi bevrs sts'avloben?
Ні, вони вчаться мало. ა--, ისი-ი -ო--ს---ავლ-ბ--. ა--- ი---- ც---- ს--------- ა-ა- ი-ი-ი ც-ტ-ს ს-ა-ლ-ბ-ნ- --------------------------- არა, ისინი ცოტას სწავლობენ. 0
ara--i--ni t-ot--s-st--avlo-en. a--- i---- t------ s----------- a-a- i-i-i t-o-'-s s-s-a-l-b-n- ------------------------------- ara, isini tsot'as sts'avloben.
Запитувати შ--ი-ხვა. შ-------- შ-კ-თ-ვ-. --------- შეკითხვა. 0
s-----tkh--. s----------- s-e-'-t-h-a- ------------ shek'itkhva.
Ви часто запитуєте вчителя? ხ--რად------ებით მასწ---ებ-ლ-? ხ----- ე-------- მ------------ ხ-ი-ა- ე-ი-ხ-ბ-თ მ-ს-ა-ლ-ბ-ლ-? ------------------------------ ხშირად ეკითხებით მასწავლებელს? 0
k-sh-------'i------t--a--s'a-leb-l-? k------- e---------- m-------------- k-s-i-a- e-'-t-h-b-t m-s-s-a-l-b-l-? ------------------------------------ khshirad ek'itkhebit masts'avlebels?
Ні, я не часто його запитую. არა- ---მ-ს -----დ ა----კ-თ--ბ-. ა--- მ- მ-- ხ----- ა- ვ--------- ა-ა- მ- მ-ს ხ-ი-ა- ა- ვ-კ-თ-ე-ი- -------------------------------- არა, მე მას ხშირად არ ვეკითხები. 0
a--, m- -as-kh----ad ar--e-'--khe--. a--- m- m-- k------- a- v----------- a-a- m- m-s k-s-i-a- a- v-k-i-k-e-i- ------------------------------------ ara, me mas khshirad ar vek'itkhebi.
Відповідати პ--უ-ი პ----- პ-ს-ხ- ------ პასუხი 0
p-asu-hi p------- p-a-u-h- -------- p'asukhi
Відповідайте, будь-ласка. მიპას-ხეთ- თუ-შ---ლ-ბა. მ--------- თ- შ-------- მ-პ-ს-ხ-თ- თ- შ-ი-ლ-ბ-. ----------------------- მიპასუხეთ, თუ შეიძლება. 0
mip'-s---et,--u ---idz-e--. m----------- t- s---------- m-p-a-u-h-t- t- s-e-d-l-b-. --------------------------- mip'asukhet, tu sheidzleba.
Я відповідаю. ვ-ასუხო-. ვ-------- ვ-ა-უ-ო-. --------- ვპასუხობ. 0
v--a--k---. v---------- v-'-s-k-o-. ----------- vp'asukhob.
Працювати მ--ა--ა მ------ მ-შ-ო-ა ------- მუშაობა 0
mu--a-ba m------- m-s-a-b- -------- mushaoba
Він зараз працює? ი---ხ---მ--აობ-? ი- ა--- მ------- ი- ა-ლ- მ-შ-ო-ს- ---------------- ის ახლა მუშაობს? 0
is-akh---m--h-o--? i- a---- m-------- i- a-h-a m-s-a-b-? ------------------ is akhla mushaobs?
Так, він зараз працює. დი--- ის ახლა -უ-აობს. დ---- ი- ა--- მ------- დ-ა-, ი- ა-ლ- მ-შ-ო-ს- ---------------------- დიახ, ის ახლა მუშაობს. 0
d-akh- -s a---- -u--a-b-. d----- i- a---- m-------- d-a-h- i- a-h-a m-s-a-b-. ------------------------- diakh, is akhla mushaobs.
Приходити მ-სვ-ა მ----- მ-ს-ლ- ------ მოსვლა 0
mos--a m----- m-s-l- ------ mosvla
Ви йдете? მოდ--არ-? მ-------- მ-დ-ხ-რ-? --------- მოდიხართ? 0
m-d---a-t? m--------- m-d-k-a-t- ---------- modikhart?
Так, ми зараз прийдемо. დიახ, ---ნ-ა---ვ---ოვ--თ. დ---- ჩ--- ა----- მ------ დ-ა-, ჩ-ე- ა-ლ-ვ- მ-ვ-ლ-. ------------------------- დიახ, ჩვენ ახლავე მოვალთ. 0
d--k-,--hv-- a-h---- mo-a-t. d----- c---- a------ m------ d-a-h- c-v-n a-h-a-e m-v-l-. ---------------------------- diakh, chven akhlave movalt.
Жити ცხ---ე-ა ც------- ც-ო-რ-ბ- -------- ცხოვრება 0
ts-ho--eba t--------- t-k-o-r-b- ---------- tskhovreba
Ви живете в Берліні? თ-ვენ -ე-ლინში---ოვრ-ბთ? თ---- ბ------- ც-------- თ-ვ-ნ ბ-რ-ი-შ- ც-ო-რ-ბ-? ------------------------ თქვენ ბერლინში ცხოვრობთ? 0
tkve--ber---shi --k-ov-obt? t---- b-------- t---------- t-v-n b-r-i-s-i t-k-o-r-b-? --------------------------- tkven berlinshi tskhovrobt?
Так, я живу в Берліні. დ-ა-,--- -ერ-ინში ვ-ხ-ვრ-ბ. დ---- მ- ბ------- ვ-------- დ-ა-, მ- ბ-რ-ი-შ- ვ-ხ-ვ-ო-. --------------------------- დიახ, მე ბერლინში ვცხოვრობ. 0
d---h, -e be-l-n-hi --s--ovr--. d----- m- b-------- v---------- d-a-h- m- b-r-i-s-i v-s-h-v-o-. ------------------------------- diakh, me berlinshi vtskhovrob.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Хто бажає говорити, повинен писати!

Вивчати іноземні мови не завжди просто. Особливо важким на початку учні вважають мовлення. Багато хто не наважується сказати речення новою мовою. Вони дуже бояться зробити помилку. Для таких учнів рішенням могло б стати письмо. Адже хто бажає навчитися говорити, повинен якомога більше писати. Письмо допомагає нам звикнути до нової мови. Це має декілька причин. Письмо діє інакше, ніж мовлення. Це більш комплексний процес. Під час письма ми довше обдумуємо, які слова ми вибираємо. Тому наш мозок працює з новою мовою більш інтенсивно. Також під час письма ми більш розслаблені. Немає нікого, хто чекає на нашу відповідь. Так поступово ми втрачаємо страх перед іноземною мовою. Крім того, письмо сприяє творчості. Ми відчуваємо себе більш вільними і більше граємо з новою мовою. Також письмо надає нам більше часу, ніж мовлення. І це підтримує пам’ять! Але найбільшою перевагою письма є можливість дистанціюватися. Це означає, що ми можемо точно спостерігати результати нашої мови. Ми все бачимо ясно. Так ми можемо самі виправити свої помилки и при цьому навчитися. Що пишуть новою мовою є принципово байдужим. Важливо лише те, що регулярно формулюються письмові речення. Хто хоче тренуватися, може знайти собі друга для листування за кордоном. Потім вони повинні якось особисто зустрітися. Він побачить: зараз говорити набагато легше!