Розмовник

uk Ставити запитання 1   »   sr Постављати питања 1

62 [шістдесят два]

Ставити запитання 1

Ставити запитання 1

62 [шездесет и два]

62 [šezdeset i dva]

Постављати питања 1

[Postavljati pitanja 1]

українська сербська Відтворити більше
Вчитися уч--и учити 0
u---- uč--i učiti u-i-i -----
Учні багато вчаться? Уч- л- у------ м----? Уче ли ученици много? 0
U-- l- u------ m----? Uč- l- u------ m----? Uče li učenici mnogo? U-e l- u-e-i-i m-o-o? --------------------?
Ні, вони вчаться мало. Не- о-- у-- м---. Не, они уче мало. 0
N-, o-- u-- m---. Ne- o-- u-- m---. Ne, oni uče malo. N-, o-i u-e m-l-. --,-------------.
Запитувати пи---и питати 0
p----- pi---i pitati p-t-t- ------
Ви часто запитуєте вчителя? Пи---- л- ч---- у------? Питате ли често учитеља? 0
P----- l- č---- u-------? Pi---- l- č---- u-------? Pitate li često učitelja? P-t-t- l- č-s-o u-i-e-j-? ------------------------?
Ні, я не часто його запитую. Не- н- п---- г- ч----. Не, не питам га често. 0
N-, n- p---- g- č----. Ne- n- p---- g- č----. Ne, ne pitam ga često. N-, n- p-t-m g- č-s-o. --,------------------.
Відповідати од-------и одговорити 0
o--------- od-------i odgovoriti o-g-v-r-t- ----------
Відповідайте, будь-ласка. Од--------- м---- В--. Одговорите, молим Вас. 0
O---------, m---- V--. Od--------- m---- V--. Odgovorite, molim Vas. O-g-v-r-t-, m-l-m V-s. ----------,----------.
Я відповідаю. Ја о--------. Ја одговарам. 0
J- o--------. Ja o--------. Ja odgovaram. J- o-g-v-r-m. ------------.
Працювати ра---и радити 0
r----- ra---i raditi r-d-t- ------
Він зараз працює? Ра-- л- о- у-----? Ради ли он управо? 0
R--- l- o- u-----? Ra-- l- o- u-----? Radi li on upravo? R-d- l- o- u-r-v-? -----------------?
Так, він зараз працює. Да- у----- р---. Да, управо ради. 0
D-, u----- r---. Da- u----- r---. Da, upravo radi. D-, u-r-v- r-d-. --,------------.
Приходити до-----и долазити 0
d------- do-----i dolaziti d-l-z-t- --------
Ви йдете? До------ л- В-? Долазите ли Ви? 0
D------- l- V-? Do------ l- V-? Dolazite li Vi? D-l-z-t- l- V-? --------------?
Так, ми зараз прийдемо. Да- д------- о----. Да, долазимо одмах. 0
D-, d------- o----. Da- d------- o----. Da, dolazimo odmah. D-, d-l-z-m- o-m-h. --,---------------.
Жити ст------и становати 0
s-------- st------i stanovati s-a-o-a-i ---------
Ви живете в Берліні? Ст------- л- у Б------? Станујете ли у Берлину? 0
S-------- l- u B------? St------- l- u B------? Stanujete li u Berlinu? S-a-u-e-e l- u B-r-i-u? ----------------------?
Так, я живу в Берліні. Да- ј- с------- у Б------. Да, ја станујем у Берлину. 0
D-, j- s------- u B------. Da- j- s------- u B------. Da, ja stanujem u Berlinu. D-, j- s-a-u-e- u B-r-i-u. --,----------------------.

Хто бажає говорити, повинен писати!

Вивчати іноземні мови не завжди просто. Особливо важким на початку учні вважають мовлення. Багато хто не наважується сказати речення новою мовою. Вони дуже бояться зробити помилку. Для таких учнів рішенням могло б стати письмо. Адже хто бажає навчитися говорити, повинен якомога більше писати. Письмо допомагає нам звикнути до нової мови. Це має декілька причин. Письмо діє інакше, ніж мовлення. Це більш комплексний процес. Під час письма ми довше обдумуємо, які слова ми вибираємо. Тому наш мозок працює з новою мовою більш інтенсивно. Також під час письма ми більш розслаблені. Немає нікого, хто чекає на нашу відповідь. Так поступово ми втрачаємо страх перед іноземною мовою. Крім того, письмо сприяє творчості. Ми відчуваємо себе більш вільними і більше граємо з новою мовою. Також письмо надає нам більше часу, ніж мовлення. І це підтримує пам’ять! Але найбільшою перевагою письма є можливість дистанціюватися. Це означає, що ми можемо точно спостерігати результати нашої мови. Ми все бачимо ясно. Так ми можемо самі виправити свої помилки и при цьому навчитися. Що пишуть новою мовою є принципово байдужим. Важливо лише те, що регулярно формулюються письмові речення. Хто хоче тренуватися, може знайти собі друга для листування за кордоном. Потім вони повинні якось особисто зустрітися. Він побачить: зараз говорити набагато легше!