Розмовник

uk Заперечення 2   »   eo Neado 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [sesdek kvin]

Neado 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська есперанто Відтворити більше
Перстень дорогий? Ĉu l- -ingo m---ekos---? Ĉ- l- r---- m----------- Ĉ- l- r-n-o m-l-e-o-t-s- ------------------------ Ĉu la ringo multekostas? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. Ne, ------t---nu- c-n-----oj-. N-- ĝ- k----- n-- c--- e------ N-, ĝ- k-s-a- n-r c-n- e-r-j-. ------------------------------ Ne, ĝi kostas nur cent eŭrojn. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. Se- mi --vas -u--k----e-. S-- m- h---- n-- k------- S-d m- h-v-s n-r k-i-d-k- ------------------------- Sed mi havas nur kvindek. 0
Ти вже готовий / готова? Ĉu-vi jam p-et--? Ĉ- v- j-- p------ Ĉ- v- j-m p-e-a-? ----------------- Ĉu vi jam pretas? 0
Ні, ще ні. N-,-a----a- ne. N-- a------ n-- N-, a-k-r-ŭ n-. --------------- Ne, ankoraŭ ne. 0
Але скоро буду готовий / готова. Sed -i -a-----pr-tos. S-- m- b----- p------ S-d m- b-l-a- p-e-o-. --------------------- Sed mi baldaŭ pretos. 0
Хочеш ще супу? Ĉu -i-ŝ-t-s-p-- -- su--? Ĉ- v- ŝ---- p-- d- s---- Ĉ- v- ŝ-t-s p-i d- s-p-? ------------------------ Ĉu vi ŝatus pli da supo? 0
Ні, я більше не хочу. N-,-mi n--vol-s-pl-. N-- m- n- v---- p--- N-, m- n- v-l-s p-i- -------------------- Ne, mi ne volas pli. 0
Але ще одне морозиво. S-d pl--n gl--ia-on. S-- p---- g--------- S-d p-i-n g-a-i-ĵ-n- -------------------- Sed plian glaciaĵon. 0
Ти довго вже тут живеш? Ĉu--- longe--i -oĝ----i--i-? Ĉ- d- l---- v- l---- ĉ------ Ĉ- d- l-n-e v- l-ĝ-s ĉ---i-? ---------------------------- Ĉu de longe vi loĝas ĉi-tie? 0
Ні, тільки місяць. Ne- -e--ur-un- mon-to. N-- d- n-- u-- m------ N-, d- n-r u-u m-n-t-. ---------------------- Ne, de nur unu monato. 0
Але я знаю вже багато людей. S--------m k-na- ---tajn ho-o-n. S-- m- j-- k---- m------ h------ S-d m- j-m k-n-s m-l-a-n h-m-j-. -------------------------------- Sed mi jam konas multajn homojn. 0
Їдеш завтра додому? Ĉ- v- vet-----h-jme---o-g-ŭ? Ĉ- v- v------ h----- m------ Ĉ- v- v-t-r-s h-j-e- m-r-a-? ---------------------------- Ĉu vi veturos hejmen morgaŭ? 0
Ні, тільки у вихідні. N-, nur ĉi-t--- sem-----no-. N-- n-- ĉ------ s----------- N-, n-r ĉ---i-n s-m-j-f-n-n- ---------------------------- Ne, nur ĉi-tiun semajnfinon. 0
Але я повертаюся вже у неділю. Se- m--ja- -ev-n-- dim----n. S-- m- j-- r------ d-------- S-d m- j-m r-v-n-s d-m-n-o-. ---------------------------- Sed mi jam revenos dimanĉon. 0
Твоя дочка вже доросла? Ĉu v-a-f----o--sta-----n-r-s--? Ĉ- v-- f----- e---- p---------- Ĉ- v-a f-l-n- e-t-s p-e-k-e-k-? ------------------------------- Ĉu via filino estas plenkreska? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. Ne- ŝi--stas--ur --ks----ra. N-- ŝ- e---- n-- d---------- N-, ŝ- e-t-s n-r d-k-e-j-r-. ---------------------------- Ne, ŝi estas nur deksepjara. 0
Але вона вже має хлопця. Se- ŝi j---h-v-s--oram--o-. S-- ŝ- j-- h---- k--------- S-d ŝ- j-m h-v-s k-r-m-k-n- --------------------------- Sed ŝi jam havas koramikon. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!