Розмовник

uk Заперечення 2   »   ro Negaţie 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [şaizeci şi cinci]

Negaţie 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська румунська Відтворити більше
Перстень дорогий? E-te --u-p--nelul? E--- s---- i------ E-t- s-u-p i-e-u-? ------------------ Este scump inelul? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. Nu- ------tă--e--t o --t- d- E-ro. N-- n- c---- d---- o s--- d- E---- N-, n- c-s-ă d-c-t o s-t- d- E-r-. ---------------------------------- Nu, nu costă decât o sută de Euro. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. D-r eu am --m----i-c---c-. D-- e- a- n---- c--------- D-r e- a- n-m-i c-n-i-e-i- -------------------------- Dar eu am numai cincizeci. 0
Ти вже готовий / готова? E-ti--a-- d---? E--- g--- d---- E-t- g-t- d-j-? --------------- Eşti gata deja? 0
Ні, ще ні. Nu- î--ă --. N-- î--- n-- N-, î-c- n-. ------------ Nu, încă nu. 0
Але скоро буду готовий / готова. D-- -m-dia- sunt---ta. D-- i------ s--- g---- D-r i-e-i-t s-n- g-t-. ---------------------- Dar imediat sunt gata. 0
Хочеш ще супу? Mai-dor---i-sup-? M-- d------ s---- M-i d-r-ş-i s-p-? ----------------- Mai doreşti supă? 0
Ні, я більше не хочу. Nu-------i-d--e-c. N-- n- m-- d------ N-, n- m-i d-r-s-. ------------------ Nu, nu mai doresc. 0
Але ще одне морозиво. Da- -nc--o --g-eţ--ă. D-- î--- o î--------- D-r î-c- o î-g-e-a-ă- --------------------- Dar încă o îngheţată. 0
Ти довго вже тут живеш? L-cu----- -e --l---im-----i? L-------- d- m--- t--- a---- L-c-i-ş-i d- m-l- t-m- a-c-? ---------------------------- Locuieşti de mult timp aici? 0
Ні, тільки місяць. N-, ---a-de o--u--. N-- a--- d- o l---- N-, a-i- d- o l-n-. ------------------- Nu, abia de o lună. 0
Але я знаю вже багато людей. Dar-c-n-s---eja---l-- pers-an-. D-- c----- d--- m---- p-------- D-r c-n-s- d-j- m-l-e p-r-o-n-. ------------------------------- Dar cunosc deja multe persoane. 0
Їдеш завтра додому? Me-------ne-acas-? M---- m---- a----- M-r-i m-i-e a-a-ă- ------------------ Mergi mâine acasă? 0
Ні, тільки у вихідні. N-- --mai--- ---r--- d--s-p--m--ă. N-- n---- l- s------ d- s--------- N-, n-m-i l- s-â-ş-t d- s-p-ă-â-ă- ---------------------------------- Nu, numai la sfârşit de săptămână. 0
Але я повертаюся вже у неділю. Dar-mă înto-c----a ---in-c-. D-- m- î----- d--- d-------- D-r m- î-t-r- d-j- d-m-n-c-. ---------------------------- Dar mă întorc deja duminică. 0
Твоя дочка вже доросла? Fi------ este -e-a-m-j-ră? F---- t- e--- d--- m------ F-i-a t- e-t- d-j- m-j-r-? -------------------------- Fiica ta este deja majoră? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. N-, --e nu-a---a--es---z-ce----. N-- a-- n---- ş------------ a--- N-, a-e n-m-i ş-p-e-p-e-e-e a-i- -------------------------------- Nu, are numai şaptesprezece ani. 0
Але вона вже має хлопця. Da- a-e --ja--n -r-et--. D-- a-- d--- u- p------- D-r a-e d-j- u- p-i-t-n- ------------------------ Dar are deja un prieten. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!