Розмовник

uk Присвійні займенники 1   »   bg Притежателни местоимения 1

66 [шістдесят шість]

Присвійні займенники 1

Присвійні займенники 1

66 [шейсет и шест]

66 [sheyset i shest]

Притежателни местоимения 1

[Pritezhatelni mestoimeniya 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська болгарська Відтворити більше
я – мій аз---мо----с-ой-/ -и а- – м-- / с--- / с- а- – м-й / с-о- / с- -------------------- аз – мой / свой / си 0
az-–-moy----voy / si a- – m-- / s--- / s- a- – m-y / s-o- / s- -------------------- az – moy / svoy / si
Я не можу знайти мого ключа. Н- ---------амеря-мо- --юч ---в----л-ч / кл-ч- си. Н- м--- д- н----- м-- к--- / с--- к--- / к---- с-- Н- м-г- д- н-м-р- м-я к-ю- / с-о- к-ю- / к-ю-а с-. -------------------------------------------------- Не мога да намеря моя ключ / своя ключ / ключа си. 0
Ne-mo----a n-mery--mo-a ---u-h - s-o-----y-ch-/-kly-ch- -i. N- m--- d- n------ m--- k----- / s---- k----- / k------ s-- N- m-g- d- n-m-r-a m-y- k-y-c- / s-o-a k-y-c- / k-y-c-a s-. ----------------------------------------------------------- Ne moga da namerya moya klyuch / svoya klyuch / klyucha si.
Я не можу знайти мого квитка. Н- --г- да--а-ер---о--би-ет - ---я --л---/ б----- -и. Н- м--- д- н----- м-- б---- / с--- б---- / б----- с-- Н- м-г- д- н-м-р- м-я б-л-т / с-о- б-л-т / б-л-т- с-. ----------------------------------------------------- Не мога да намеря моя билет / своя билет / билета си. 0
Ne--oga--- -a----a-m-ya-bi----/ --oya b-l---- bil--- s-. N- m--- d- n------ m--- b---- / s---- b---- / b----- s-- N- m-g- d- n-m-r-a m-y- b-l-t / s-o-a b-l-t / b-l-t- s-. -------------------------------------------------------- Ne moga da namerya moya bilet / svoya bilet / bileta si.
ти – твій ти - --ой-- --ой - -и т- – т--- / с--- / с- т- – т-о- / с-о- / с- --------------------- ти – твой / свой / си 0
t- ---vo----svo--/ si t- – t--- / s--- / s- t- – t-o- / s-o- / s- --------------------- ti – tvoy / svoy / si
Ти знайшов твій ключ? Н---ри-ли -во- кл-- /--в-я-клю- /-к-ю-- си? Н----- л- т--- к--- / с--- к--- / к---- с-- Н-м-р- л- т-о- к-ю- / с-о- к-ю- / к-ю-а с-? ------------------------------------------- Намери ли твоя ключ / своя ключ / ключа си? 0
N---ri ---t-oya---y-ch /----y- --y--h-----y-c----i? N----- l- t---- k----- / s---- k----- / k------ s-- N-m-r- l- t-o-a k-y-c- / s-o-a k-y-c- / k-y-c-a s-? --------------------------------------------------- Nameri li tvoya klyuch / svoya klyuch / klyucha si?
Ти знайшов твій проїзний квиток? Н--ери--и т--я ----- /-сво- б-лет---б----а -и? Н----- л- т--- б---- / с--- б---- / б----- с-- Н-м-р- л- т-о- б-л-т / с-о- б-л-т / б-л-т- с-? ---------------------------------------------- Намери ли твоя билет / своя билет / билета си? 0
N-m--i li -v-y---i--t - s--y- --l---- -il-t---i? N----- l- t---- b---- / s---- b---- / b----- s-- N-m-r- l- t-o-a b-l-t / s-o-a b-l-t / b-l-t- s-? ------------------------------------------------ Nameri li tvoya bilet / svoya bilet / bileta si?
він – його то----н---- / -у т-- – н---- / м- т-й – н-г-в / м- ---------------- той – негов / му 0
t-y –---g-- - mu t-- – n---- / m- t-y – n-g-v / m- ---------------- toy – negov / mu
Знаєш, де його ключ? Зна-ш -и-к--е-е---г-------люч----лю--- -у? З---- л- к--- е н------- к--- / к----- м-- З-а-ш л- к-д- е н-г-в-я- к-ю- / к-ю-ъ- м-? ------------------------------------------ Знаеш ли къде е неговият ключ / ключът му? 0
Zna-------kyde ye---g--iy-- k-y-c--/ kl-u---t --? Z----- l- k--- y- n-------- k----- / k------- m-- Z-a-s- l- k-d- y- n-g-v-y-t k-y-c- / k-y-c-y- m-? ------------------------------------------------- Znaesh li kyde ye negoviyat klyuch / klyuchyt mu?
Знаєш, де його проїзний квиток? З-аеш -- --д- ----г-в--т--ил-- - --л-т-- --? З---- л- к--- е н------- б---- / б------ м-- З-а-ш л- к-д- е н-г-в-я- б-л-т / б-л-т-т м-? -------------------------------------------- Знаеш ли къде е неговият билет / билетът му? 0
Znae-- li-k-de ye-n--ovi--- bilet-/-bi-ety----? Z----- l- k--- y- n-------- b---- / b------ m-- Z-a-s- l- k-d- y- n-g-v-y-t b-l-t / b-l-t-t m-? ----------------------------------------------- Znaesh li kyde ye negoviyat bilet / biletyt mu?
вона – її тя --н--н - й т- – н--- / й т- – н-и- / й ------------- тя – неин / й 0
tya---nei- --y t-- – n--- / y t-a – n-i- / y -------------- tya – nein / y
Її грошей немає. Н-йни-е п-р- - --ри-е --ги-ня--. Н------ п--- / п----- й г- н---- Н-й-и-е п-р- / п-р-т- й г- н-м-. -------------------------------- Нейните пари / парите й ги няма. 0
N---ite pa-i - ---i-e---g- -ya--. N------ p--- / p----- y g- n----- N-y-i-e p-r- / p-r-t- y g- n-a-a- --------------------------------- Neynite pari / parite y gi nyama.
І її кредитної картки також немає. Н-й-----к--д-тн---а-та / --е-и-нат- й--а-т---ъ-о---ня-а. Н------ к------- к---- / к--------- й к---- с--- я н---- Н-й-а-а к-е-и-н- к-р-а / к-е-и-н-т- й к-р-а с-щ- я н-м-. -------------------------------------------------------- Нейната кредитна карта / кредитната й карта също я няма. 0
Ney--------d--na---r-a / kr--it-ata ---a-ta ------o----ny-ma. N------ k------- k---- / k--------- y k---- s------ y- n----- N-y-a-a k-e-i-n- k-r-a / k-e-i-n-t- y k-r-a s-s-c-o y- n-a-a- ------------------------------------------------------------- Neynata kreditna karta / kreditnata y karta syshcho ya nyama.
ми – наш ние - -а- - -и н-- – н-- / н- н-е – н-ш / н- -------------- ние – наш / ни 0
ni--- --sh /-ni n-- – n--- / n- n-e – n-s- / n- --------------- nie – nash / ni
Наш дідусь хворий. Н------дя-о / д-д---- е б-ле-. Н----- д--- / д--- н- е б----- Н-ш-я- д-д- / д-д- н- е б-л-н- ------------------------------ Нашият дядо / дядо ни е болен. 0
N----yat -yad--/---ad---i -e bo-en. N------- d---- / d---- n- y- b----- N-s-i-a- d-a-o / d-a-o n- y- b-l-n- ----------------------------------- Nashiyat dyado / dyado ni ye bolen.
Наша бабуся здорова. Н-шат--б-б- / б----н- е з-рава. Н----- б--- / б--- н- е з------ Н-ш-т- б-б- / б-б- н- е з-р-в-. ------------------------------- Нашата баба / баба ни е здрава. 0
Nasha---b-ba-/ -ab--ni-y- zdrav-. N------ b--- / b--- n- y- z------ N-s-a-a b-b- / b-b- n- y- z-r-v-. --------------------------------- Nashata baba / baba ni ye zdrava.
ви – ваш вие –-ва- /-ви в-- – в-- / в- в-е – в-ш / в- -------------- вие – ваш / ви 0
v---– v--h-- -i v-- – v--- / v- v-e – v-s- / v- --------------- vie – vash / vi
Діти, де ваш тато? Деца, к-де-е-в-шия--б--а-/ ба-а-в-? Д---- к--- е в----- б--- / б--- в-- Д-ц-, к-д- е в-ш-я- б-щ- / б-щ- в-? ----------------------------------- Деца, къде е вашият баща / баща ви? 0
D--sa- -y-e ye v--hiy-t--a--cha /--a-h--- vi? D----- k--- y- v------- b------ / b------ v-- D-t-a- k-d- y- v-s-i-a- b-s-c-a / b-s-c-a v-? --------------------------------------------- Detsa, kyde ye vashiyat bashcha / bashcha vi?
Діти, де ваша мама? Д-ца----д- ------та--а--- / ---ка-в-? Д---- к--- е в----- м---- / м---- в-- Д-ц-, к-д- е в-ш-т- м-й-а / м-й-а в-? ------------------------------------- Деца, къде е вашата майка / майка ви? 0
D-ts-- ky---ye-va----a--a--- - ----a-vi? D----- k--- y- v------ m---- / m---- v-- D-t-a- k-d- y- v-s-a-a m-y-a / m-y-a v-? ---------------------------------------- Detsa, kyde ye vashata mayka / mayka vi?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Творчі мови

Креативність сьогодні – це важлива риса. Кожен хоче бути творчим. Оскільки творча людина вважається розумною. Наша мова також повинна бути творчою. Раніше намагалися говорити якомога коректніше. Сьогодні слід говорити якомога креативніше. Прикладом цього є реклама та нові медіа. Вони показують, як можна грати з мовою. Останні 50 років значення креативності все більше зростає. Цей феномен навіть досліджується. Креативні процеси досліджують психологи, педагоги та філософі. При цьому креативність визначається як здатність створювати нове. Тобто людина, яка розмовляє креативно, створює нові мовні форми. Це можуть бути слова, а також граматичні структури. Дослідники по креативності мови виявляють, як мова змінюється. Але не всі люди розуміють нові мовні елементи. Щоб розуміти креативну мову, потрібні знання. Повинні знати, як функціонує мова. І повинні знати світ, в якому живуть люди, що розмовляють. Лише так можна зрозуміти, що вони хочуть сказати. Прикладом цього є молодіжний сленг. Діти та молодь завжди вигадують нові слова. Дорослі часто цих слів не розуміють. Між іншим, є навіть словники, які пояснюють молодіжний сленг. Але вони зазвичай застарівають вже за одне покоління! Однак творчу мову можна вивчити. Тренери пропонують різні курси. Найважливіше правило завжди проголошує: активуйте свій внутрішній голос!