Розмовник

uk Присвійні займенники 1   »   he ‫שייכות 1‬

66 [шістдесят шість]

Присвійні займенники 1

Присвійні займенники 1

‫66 [שישים ושש]‬

66 [shishim w\'shesh]

‫שייכות 1‬

[shayakhut 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська іврит Відтворити більше
я – мій ‫-נ--- ש-י‬ ‫--- – ש--- ‫-נ- – ש-י- ----------- ‫אני – שלי‬ 0
ani-– s-e-i a-- – s---- a-i – s-e-i ----------- ani – sheli
Я не можу знайти мого ключа. ‫--- לא---צ--- ת ----מפ-ח--ל--‬ ‫--- ל- מ--- / ת א- ה---- ש---- ‫-נ- ל- מ-צ- / ת א- ה-פ-ח ש-י-‬ ------------------------------- ‫אני לא מוצא / ת את המפתח שלי.‬ 0
a---l--m-t--/mo-s-t-et-----f--a- -h---. a-- l- m----------- e- h-------- s----- a-i l- m-t-e-m-t-e- e- h-m-f-e-x s-e-i- --------------------------------------- ani lo motse/motset et hamafteax sheli.
Я не можу знайти мого квитка. ‫--י-----וצא-/ ת א-----יס --סיעה של-.‬ ‫--- ל- מ--- / ת א- כ---- ה----- ש---- ‫-נ- ל- מ-צ- / ת א- כ-ט-ס ה-ס-ע- ש-י-‬ -------------------------------------- ‫אני לא מוצא / ת את כרטיס הנסיעה שלי.‬ 0
a-- -o----s-/-o-s-t-e----r--s-ha--s-'-- shel-. a-- l- m----------- e- k----- h-------- s----- a-i l- m-t-e-m-t-e- e- k-r-i- h-n-s-'-h s-e-i- ---------------------------------------------- ani lo motse/motset et kartis hanesi'ah sheli.
ти – твій ‫את-/-- – -לך‬ ‫-- / ה – ש--- ‫-ת / ה – ש-ך- -------------- ‫את / ה – שלך‬ 0
t-/- –--h--kha---e-a-h t--- – s-------------- t-/- – s-e-k-a-s-e-a-h ---------------------- th/t – shelkha/shelakh
Ти знайшов твій ключ? ‫מצ----ת המ-ת- של-?‬ ‫---- א- ה---- ש---- ‫-צ-ת א- ה-פ-ח ש-ך-‬ -------------------- ‫מצאת את המפתח שלך?‬ 0
m-t-a'-a/m-tsa't-et ---a-t--- she-k-a-sh--akh? m--------------- e- h-------- s--------------- m-t-a-t-/-a-s-'- e- h-m-f-e-x s-e-k-a-s-e-a-h- ---------------------------------------------- matsa'ta/matsa't et hamafteax shelkha/shelakh?
Ти знайшов твій проїзний квиток? ‫---ת-את---ט-ס-ה----- -ל-?‬ ‫---- א- כ---- ה----- ש---- ‫-צ-ת א- כ-ט-ס ה-ס-ע- ש-ך-‬ --------------------------- ‫מצאת את כרטיס הנסיעה שלך?‬ 0
mat---t--m-ts-'- e- -a--is-----si-a----el--a--he-a--? m--------------- e- k----- h-------- s--------------- m-t-a-t-/-a-s-'- e- k-r-i- h-n-s-'-h s-e-k-a-s-e-a-h- ----------------------------------------------------- matsa'ta/matsa't et kartis hanesi'ah shelkha/shelakh?
він – його ‫--------ו‬ ‫--- – ש--- ‫-ו- – ש-ו- ----------- ‫הוא – שלו‬ 0
hu –-s-elo h- – s---- h- – s-e-o ---------- hu – shelo
Знаєш, де його ключ? ‫את /-ה י-דע /-- -יפ--המ----של--‬ ‫-- / ה י--- / ת א--- ה---- ש---- ‫-ת / ה י-ד- / ת א-פ- ה-פ-ח ש-ו-‬ --------------------------------- ‫את / ה יודע / ת איפה המפתח שלו?‬ 0
a--h-a- -o--'---ode-at-ey--h h-m-f-e-- s----? a------ y------------- e---- h-------- s----- a-a-/-t y-d-'-/-o-e-a- e-f-h h-m-f-e-x s-e-o- --------------------------------------------- atah/at yode'a/yode'at eyfoh hamafteax shelo?
Знаєш, де його проїзний квиток? ‫---- ה-יו-ע --- -יפ----ט-ס הנ-יע--ש-ו-‬ ‫-- / ה י--- / ת א--- כ---- ה----- ש---- ‫-ת / ה י-ד- / ת א-פ- כ-ט-ס ה-ס-ע- ש-ו-‬ ---------------------------------------- ‫את / ה יודע / ת איפה כרטיס הנסיעה שלו?‬ 0
a-ah--- y----a/y-d-'at--yf------tis han--i--h --el-? a------ y------------- e---- k----- h-------- s----- a-a-/-t y-d-'-/-o-e-a- e-f-h k-r-i- h-n-s-'-h s-e-o- ---------------------------------------------------- atah/at yode'a/yode'at eyfoh kartis hanesi'ah shelo?
вона – її ‫-י----שלה‬ ‫--- – ש--- ‫-י- – ש-ה- ----------- ‫היא – שלה‬ 0
h--- -hel-h h- – s----- h- – s-e-a- ----------- hi – shelah
Її грошей немає. ‫הכס- שלה-א-ד.‬ ‫---- ש-- א---- ‫-כ-ף ש-ה א-ד-‬ --------------- ‫הכסף שלה אבד.‬ 0
ha-e--f she-a- -v-d. h------ s----- a---- h-k-s-f s-e-a- a-a-. -------------------- hakesef shelah avad.
І її кредитної картки також немає. ‫-כר----ה-שראי--ל- -בד--ם-כן-‬ ‫------ ה----- ש-- א-- ג- כ--- ‫-כ-ט-ס ה-ש-א- ש-ה א-ד ג- כ-.- ------------------------------ ‫וכרטיס האשראי שלה אבד גם כן.‬ 0
w'---tis -a--s-r--y s-ela- -v-d --m-ke-. w------- h--------- s----- a--- g-- k--- w-k-r-i- h-'-s-r-'- s-e-a- a-a- g-m k-n- ---------------------------------------- w'kartis ha'ashra'y shelah avad gam ken.
ми – наш ‫א--נו –-ש---‬ ‫----- – ש---- ‫-נ-נ- – ש-נ-‬ -------------- ‫אנחנו – שלנו‬ 0
a-a------she--nu a----- – s------ a-a-n- – s-e-a-u ---------------- anaxnu – shelanu
Наш дідусь хворий. ‫סבא-שלנו ח--ה.‬ ‫--- ש--- ח----- ‫-ב- ש-נ- ח-ל-.- ---------------- ‫סבא שלנו חולה.‬ 0
s--- -h--a-u ---e-. s--- s------ x----- s-b- s-e-a-u x-l-h- ------------------- saba shelanu xoleh.
Наша бабуся здорова. ‫--ת--------רי-ה.‬ ‫---- ש--- ב------ ‫-ב-א ש-נ- ב-י-ה-‬ ------------------ ‫סבתא שלנו בריאה.‬ 0
sa--a---el-n---r-'-h. s---- s------ b------ s-v-a s-e-a-u b-i-a-. --------------------- savta shelanu bri'ah.
ви – ваш ‫--ם - ן –------/-ן‬ ‫--- / ן – ש--- / ן- ‫-ת- / ן – ש-כ- / ן- -------------------- ‫אתם / ן – שלכם / ן‬ 0
a-e-/at---– she-a-hem-s----k--n a-------- – s------------------ a-e-/-t-n – s-e-a-h-m-s-e-a-h-n ------------------------------- atem/aten – shelakhem/shelakhen
Діти, де ваш тато? ‫י-ד-ם ----, אי-- -ב-------/ --‬ ‫----- / ו-- א--- א-- ש--- / ן-- ‫-ל-י- / ו-, א-פ- א-א ש-כ- / ן-‬ -------------------------------- ‫ילדים / ות, איפה אבא שלכם / ן?‬ 0
ye-a--m/y-l-dot--ey----a---s--l-khe--s--l-k---? y--------------- e---- a-- s------------------- y-l-d-m-y-l-d-t- e-f-h a-a s-e-a-h-m-s-e-a-h-n- ----------------------------------------------- yeladim/yeladot, eyfoh aba shelakhem/shelakhen?
Діти, де ваша мама? ‫ילד-ם --ו-- א-פה -מ- -ל-ם-- ן-‬ ‫----- / ו-- א--- א-- ש--- / ן-- ‫-ל-י- / ו-, א-פ- א-א ש-כ- / ן-‬ -------------------------------- ‫ילדים / ות, איפה אמא שלכם / ן?‬ 0
yeladim/yel--o-- -yf-h -m--s--la--e--sh-la-h-n? y--------------- e---- i-- s------------------- y-l-d-m-y-l-d-t- e-f-h i-a s-e-a-h-m-s-e-a-h-n- ----------------------------------------------- yeladim/yeladot, eyfoh ima shelakhem/shelakhen?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Творчі мови

Креативність сьогодні – це важлива риса. Кожен хоче бути творчим. Оскільки творча людина вважається розумною. Наша мова також повинна бути творчою. Раніше намагалися говорити якомога коректніше. Сьогодні слід говорити якомога креативніше. Прикладом цього є реклама та нові медіа. Вони показують, як можна грати з мовою. Останні 50 років значення креативності все більше зростає. Цей феномен навіть досліджується. Креативні процеси досліджують психологи, педагоги та філософі. При цьому креативність визначається як здатність створювати нове. Тобто людина, яка розмовляє креативно, створює нові мовні форми. Це можуть бути слова, а також граматичні структури. Дослідники по креативності мови виявляють, як мова змінюється. Але не всі люди розуміють нові мовні елементи. Щоб розуміти креативну мову, потрібні знання. Повинні знати, як функціонує мова. І повинні знати світ, в якому живуть люди, що розмовляють. Лише так можна зрозуміти, що вони хочуть сказати. Прикладом цього є молодіжний сленг. Діти та молодь завжди вигадують нові слова. Дорослі часто цих слів не розуміють. Між іншим, є навіть словники, які пояснюють молодіжний сленг. Але вони зазвичай застарівають вже за одне покоління! Однак творчу мову можна вивчити. Тренери пропонують різні курси. Найважливіше правило завжди проголошує: активуйте свій внутрішній голос!