Розмовник

uk Присвійні займенники 1   »   sr Присвојне заменице 1

66 [шістдесят шість]

Присвійні займенники 1

Присвійні займенники 1

66 [шездесет и шест]

66 [šezdeset i šest]

Присвојне заменице 1

[Prisvojne zamenice 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська сербська Відтворити більше
я – мій ј- ---о- /---ј--/ -о-е ј- – м-- / м--- / м--- ј- – м-ј / м-ј- / м-ј- ---------------------- ја – мој / моја / моје 0
j- – mo-----oj- --m--e j- – m-- / m--- / m--- j- – m-j / m-j- / m-j- ---------------------- ja – moj / moja / moje
Я не можу знайти мого ключа. Ј- ----о-у --ћи мо--к---. Ј- н- м--- н--- м-- к---- Ј- н- м-г- н-ћ- м-ј к-у-. ------------------------- Ја не могу наћи мој кључ. 0
Ja n- -o----aći-mo---lj--. J- n- m--- n---- m-- k----- J- n- m-g- n-c-i m-j k-j-č- --------------------------- Ja ne mogu naći moj ključ.
Я не можу знайти мого квитка. Ј- -е--огу -аћ- -оју-во-ну---р--. Ј- н- м--- н--- м--- в---- к----- Ј- н- м-г- н-ћ- м-ј- в-з-у к-р-у- --------------------------------- Ја не могу наћи моју возну карту. 0
J- -e--ogu nać- --j- vo--- -ar-u. J- n- m--- n---- m--- v---- k----- J- n- m-g- n-c-i m-j- v-z-u k-r-u- ---------------------------------- Ja ne mogu naći moju voznu kartu.
ти – твій т--- --о- / т---а-- -в-је т- – т--- / т---- / т---- т- – т-о- / т-о-а / т-о-е ------------------------- ти – твој / твоја / твоје 0
ti ---voj-- --o-a-- -voje t- – t--- / t---- / t---- t- – t-o- / t-o-a / t-o-e ------------------------- ti – tvoj / tvoja / tvoje
Ти знайшов твій ключ? Ј-си -и нашао ---- к-уч? Ј--- л- н---- т--- к---- Ј-с- л- н-ш-о т-о- к-у-? ------------------------ Јеси ли нашао твој кључ? 0
Jes- li ----- --o- ---uč? J--- l- n---- t--- k----- J-s- l- n-š-o t-o- k-j-č- ------------------------- Jesi li našao tvoj ključ?
Ти знайшов твій проїзний квиток? Јеси ли наш-о --ој- ----у --рту? Ј--- л- н---- т---- в---- к----- Ј-с- л- н-ш-о т-о-у в-з-у к-р-у- -------------------------------- Јеси ли нашао твоју возну карту? 0
J-si li n---o tvoju-v--nu-ka-t-? J--- l- n---- t---- v---- k----- J-s- l- n-š-o t-o-u v-z-u k-r-u- -------------------------------- Jesi li našao tvoju voznu kartu?
він – його он-– ---ов-/-њего-а-/ њ----о о- – њ---- / њ----- / њ----- о- – њ-г-в / њ-г-в- / њ-г-в- ---------------------------- он – његов / његова / његово 0
on----je-ov----j---va / n--go-o o- – n----- / n------ / n------ o- – n-e-o- / n-e-o-a / n-e-o-o ------------------------------- on – njegov / njegova / njegovo
Знаєш, де його ключ? З-аш-ли -д---е -ег-- к-у-? З--- л- г-- ј- њ---- к---- З-а- л- г-е ј- њ-г-в к-у-? -------------------------- Знаш ли где је његов кључ? 0
Znaš-l----e -- njegov-k----? Z--- l- g-- j- n----- k----- Z-a- l- g-e j- n-e-o- k-j-č- ---------------------------- Znaš li gde je njegov ključ?
Знаєш, де його проїзний квиток? Зна- -и --е-ј--њ----- -о-н-----т-? З--- л- г-- ј- њ----- в---- к----- З-а- л- г-е ј- њ-г-в- в-з-а к-р-а- ---------------------------------- Знаш ли где је његова возна карта? 0
Zna---i -d- j---je-ov----z----a--a? Z--- l- g-- j- n------ v---- k----- Z-a- l- g-e j- n-e-o-a v-z-a k-r-a- ----------------------------------- Znaš li gde je njegova vozna karta?
вона – її он- - --- - ---- --њ--о о-- – њ-- / њ--- / њ--- о-а – њ-н / њ-н- / њ-н- ----------------------- она – њен / њена / њено 0
o------jen - nje-- - -je-o o-- – n--- / n---- / n---- o-a – n-e- / n-e-a / n-e-o -------------------------- ona – njen / njena / njeno
Її грошей немає. Ње- ----ц је не--а-. Њ-- н---- ј- н------ Њ-н н-в-ц ј- н-с-а-. -------------------- Њен новац је нестао. 0
N-e- -------e-ne-ta-. N--- n---- j- n------ N-e- n-v-c j- n-s-a-. --------------------- Njen novac je nestao.
І її кредитної картки також немає. Њена-кредитна к-ртиц--ј- -а-ође-------а. Њ--- к------- к------ ј- т----- н------- Њ-н- к-е-и-н- к-р-и-а ј- т-к-ђ- н-с-а-а- ---------------------------------------- Њена кредитна картица је такође нестала. 0
Nje-a -------a-k--------e takođ--n-s-a-a. N---- k------- k------ j- t----- n------- N-e-a k-e-i-n- k-r-i-a j- t-k-đ- n-s-a-a- ----------------------------------------- Njena kreditna kartica je takođe nestala.
ми – наш м- –--а--/-н-ш- / -а-е м- – н-- / н--- / н--- м- – н-ш / н-ш- / н-ш- ---------------------- ми – наш / наша / наше 0
m- –--aš / na-a / -a-e m- – n-- / n--- / n--- m- – n-š / n-š- / n-š- ---------------------- mi – naš / naša / naše
Наш дідусь хворий. Н-- деда ј---олест--. Н-- д--- ј- б-------- Н-ш д-д- ј- б-л-с-а-. --------------------- Наш деда је болестан. 0
N-- ------- bole--an. N-- d--- j- b-------- N-š d-d- j- b-l-s-a-. --------------------- Naš deda je bolestan.
Наша бабуся здорова. На-а---к- ј- --р-в-. Н--- б--- ј- з------ Н-ш- б-к- ј- з-р-в-. -------------------- Наша бака је здрава. 0
N-š--bak- ---zd-a--. N--- b--- j- z------ N-š- b-k- j- z-r-v-. -------------------- Naša baka je zdrava.
ви – ваш ви - -аш-- ваш----в--е в- – в-- / в--- / в--- в- – в-ш / в-ш- / в-ш- ---------------------- ви – ваш / ваша / ваше 0
v- - -a--- vaša---v-še v- – v-- / v--- / v--- v- – v-š / v-š- / v-š- ---------------------- vi – vaš / vaša / vaše
Діти, де ваш тато? Децо,-гд- -е-ваш т-та? Д---- г-- ј- в-- т---- Д-ц-, г-е ј- в-ш т-т-? ---------------------- Децо, где је ваш тата? 0
D-co, --e j- va----t-? D---- g-- j- v-- t---- D-c-, g-e j- v-š t-t-? ---------------------- Deco, gde je vaš tata?
Діти, де ваша мама? Дец-- --е--е--аш- ма-а? Д---- г-- ј- в--- м---- Д-ц-, г-е ј- в-ш- м-м-? ----------------------- Децо, где је ваша мама? 0
De-o- --- j--va-a--ama? D---- g-- j- v--- m---- D-c-, g-e j- v-š- m-m-? ----------------------- Deco, gde je vaša mama?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Творчі мови

Креативність сьогодні – це важлива риса. Кожен хоче бути творчим. Оскільки творча людина вважається розумною. Наша мова також повинна бути творчою. Раніше намагалися говорити якомога коректніше. Сьогодні слід говорити якомога креативніше. Прикладом цього є реклама та нові медіа. Вони показують, як можна грати з мовою. Останні 50 років значення креативності все більше зростає. Цей феномен навіть досліджується. Креативні процеси досліджують психологи, педагоги та філософі. При цьому креативність визначається як здатність створювати нове. Тобто людина, яка розмовляє креативно, створює нові мовні форми. Це можуть бути слова, а також граматичні структури. Дослідники по креативності мови виявляють, як мова змінюється. Але не всі люди розуміють нові мовні елементи. Щоб розуміти креативну мову, потрібні знання. Повинні знати, як функціонує мова. І повинні знати світ, в якому живуть люди, що розмовляють. Лише так можна зрозуміти, що вони хочуть сказати. Прикладом цього є молодіжний сленг. Діти та молодь завжди вигадують нові слова. Дорослі часто цих слів не розуміють. Між іншим, є навіть словники, які пояснюють молодіжний сленг. Але вони зазвичай застарівають вже за одне покоління! Однак творчу мову можна вивчити. Тренери пропонують різні курси. Найважливіше правило завжди проголошує: активуйте свій внутрішній голос!