Розмовник

uk Присвійні займенники 2   »   hr Posvojne zamjenice 2

67 [шістдесят сім]

Присвійні займенники 2

Присвійні займенники 2

67 [šezdeset i sedam]

Posvojne zamjenice 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Окуляри na--a-e n------ n-o-a-e ------- naočale 0
Він забув свої окуляри. O- -- z-b--av-- svo----a-č--e. O- j- z-------- s---- n------- O- j- z-b-r-v-o s-o-e n-o-a-e- ------------------------------ On je zaboravio svoje naočale. 0
Де ж його окуляри? Ma gdj- su-mu---o-a-e? M- g--- s- m- n------- M- g-j- s- m- n-o-a-e- ---------------------- Ma gdje su mu naočale? 0
Годинник sat s-- s-t --- sat 0
Його годинник попсутий. N-egov --t---------r--. N----- s-- j- p-------- N-e-o- s-t j- p-k-a-e-. ----------------------- Njegov sat je pokvaren. 0
Годинник висить на стіні. S-t-v-si ---zi-u. S-- v--- n- z---- S-t v-s- n- z-d-. ----------------- Sat visi na zidu. 0
Паспорт pu---n--a p-------- p-t-v-i-a --------- putovnica 0
Він загубив свій паспорт. I---b----- s-o---pu-ov---u. I------ j- s---- p--------- I-g-b-o j- s-o-u p-t-v-i-u- --------------------------- Izgubio je svoju putovnicu. 0
Де ж його паспорт? Gd-e-------a -j-go-- pu--v-ic-? G--- j- o--- n------ p--------- G-j- j- o-d- n-e-o-a p-t-v-i-a- ------------------------------- Gdje je onda njegova putovnica? 0
вони – їх o-i –-n-ih---/ -----v- / nji---o o-- – n----- / n------ / n------ o-i – n-i-o- / n-i-o-a / n-i-o-o -------------------------------- oni – njihov / njihova / njihovo 0
Діти не можуть знайти своїх батьків. D--ca ----ogu --ći--jiho-e ---i---j-. D---- n- m--- n--- n------ r--------- D-e-a n- m-g- n-ć- n-i-o-e r-d-t-l-e- ------------------------------------- Djeca ne mogu naći njihove roditelje. 0
Але ж ось йдуть їх батьки! A-i--v--nji-o-i-r-----lj--dol-z-! A-- e-- n------ r-------- d------ A-i e-o n-i-o-i r-d-t-l-i d-l-z-! --------------------------------- Ali evo njihovi roditelji dolaze! 0
Ви – Ваш Vi --V---/---ša ---aše V- – V-- / V--- / V--- V- – V-š / V-š- / V-š- ---------------------- Vi – Vaš / Vaša / Vaše 0
Як ваша подорож, пане Мюллер? K--o-je-b--o ---e p---va-j-- --sp-d--e --l--? K--- j- b--- V--- p--------- g-------- M----- K-k- j- b-l- V-š- p-t-v-n-e- g-s-o-i-e M-l-r- --------------------------------------------- Kako je bilo Vaše putovanje, gospodine Miler? 0
Де ваша дружина, пане Мюллер? Gd-e j---aša --n-,---s-od-ne-M-l--? G--- j- V--- ž---- g-------- M----- G-j- j- V-š- ž-n-, g-s-o-i-e M-l-r- ----------------------------------- Gdje je Vaša žena, gospodine Miler? 0
Ви – ваша V--–-----/-Va-- -----e V- – V-- / V--- / V--- V- – V-š / V-š- / V-š- ---------------------- Vi – Vaš / Vaša / Vaše 0
Як ваша подорож пані Шмідт? Kako je----o V-š--p-to-------g---o-----hmi-t? K--- j- b--- V--- p--------- g------ S------- K-k- j- b-l- V-š- p-t-v-n-e- g-s-o-o S-h-i-t- --------------------------------------------- Kako je bilo Vaše putovanje, gospođo Schmidt? 0
Де Ваш чоловік, пані Шмідт? Gdje j- V-š -u-, -o-p----S-hmid-? G--- j- V-- m--- g------ S------- G-j- j- V-š m-ž- g-s-o-o S-h-i-t- --------------------------------- Gdje je Vaš muž, gospođo Schmidt? 0

Генетичні мутації роблять можливим мовлення

З усіх живих істот у світі лише людина може говорити. Це відрізняє її від тварин і рослин. Природно, спілкуються між собою також тварини і рослини. Однак вони не володіють складною складовою мовою. Але чому люди можуть розмовляти? Щоб говорити, потрібні певні органічні ознаки. Ці тілесні властивості є лише у людини. Але це не само собою зрозуміле, що вона їх розвинула. В історії еволюції нічого не відбувається без причини. Колись людина почала говорити. Коли це сталося точно – ще невідомо. Але повинно було щось трапитися, що дало людям мову. Дослідники вважають, що за це відповідальна генетична мутація. Антропологи порівняли спадковість різних живих істот. Відомо, що на мову впливає певний ген. Люди, в яких він пошкоджений, мають проблеми з мовами. Вони не можуть добре висловлюватися і гірше розуміють слова. Цей ген було досліджено в людей, мавп та мишей. В людей та шимпанзе він дуже подібний. Можна виявити лише дві невеликі відмінності. Але в мозку ці відмінності стають помітними. Разом з іншими генами вони впливають на певні види активності мозку. Завдяки цьому людина може говорити, а мавпа – ні. Але це ще не вирішує загадку людської мови. Адже лише однієї генетичної мутації недостатньо, щоб можна було говорити. Дослідники імплантували людський ген мишам. Через це вони не змогли говорити… Їх писк мав інший тон!