Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   bg желая, бих желал, искам, бих искал нещо

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [седемдесет]

70 [sedemdeset]

желая, бих желал, искам, бих искал нещо

[zhelaya, bikh zhelal, iskam, bikh iskal neshcho]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська болгарська Відтворити більше
Хочете курити? И-кат- ли да--у--т-? И----- л- д- п------ И-к-т- л- д- п-ш-т-? -------------------- Искате ли да пушите? 0
Is---e-l---a--us-i-e? I----- l- d- p------- I-k-t- l- d- p-s-i-e- --------------------- Iskate li da pushite?
Хочете танцювати? И-к----л--д--танц-в--е? И----- л- д- т--------- И-к-т- л- д- т-н-у-а-е- ----------------------- Искате ли да танцувате? 0
Is---e-li -a--antsuv---? I----- l- d- t---------- I-k-t- l- d- t-n-s-v-t-? ------------------------ Iskate li da tantsuvate?
Хочете йти гуляти? Ис-а---ли -а се -а-------? И----- л- д- с- р--------- И-к-т- л- д- с- р-з-о-и-е- -------------------------- Искате ли да се разходите? 0
I---t- l- -a se r--kh-----? I----- l- d- s- r---------- I-k-t- l- d- s- r-z-h-d-t-? --------------------------- Iskate li da se razkhodite?
Я хочу курити. Ис-ам д---у-а. И---- д- п---- И-к-м д- п-ш-. -------------- Искам да пуша. 0
I-kam da----h-. I---- d- p----- I-k-m d- p-s-a- --------------- Iskam da pusha.
Ти хотів би цигарку? Ис--т- -и ц-гар-? И----- л- ц------ И-к-т- л- ц-г-р-? ----------------- Искате ли цигара? 0
Is-a---li--s-----? I----- l- t------- I-k-t- l- t-i-a-a- ------------------ Iskate li tsigara?
Він хотів би вогню. Т-й иск--о-ънч-. Т-- и--- о------ Т-й и-к- о-ъ-ч-. ---------------- Той иска огънче. 0
Toy---k- --ynche. T-- i--- o------- T-y i-k- o-y-c-e- ----------------- Toy iska ogynche.
Я хочу пити. И--ам--- п-я-н--о. И---- д- п-- н---- И-к-м д- п-я н-щ-. ------------------ Искам да пия нещо. 0
I-kam-d---i-a -e--c-o. I---- d- p--- n------- I-k-m d- p-y- n-s-c-o- ---------------------- Iskam da piya neshcho.
Я хочу їсти. И-кам д--я- н-що. И---- д- я- н---- И-к-м д- я- н-щ-. ----------------- Искам да ям нещо. 0
I-----da--am n--h--o. I---- d- y-- n------- I-k-m d- y-m n-s-c-o- --------------------- Iskam da yam neshcho.
Я хочу відпочити. Ис-ам--а-си-----хна-мал-о. И---- д- с- о------ м----- И-к-м д- с- о-д-х-а м-л-о- -------------------------- Искам да си отдъхна малко. 0
I--am----s--o--y-hna-m-l-o. I---- d- s- o------- m----- I-k-m d- s- o-d-k-n- m-l-o- --------------------------- Iskam da si otdykhna malko.
Я хочу Вас дещо запитати. Б-х------ / --кала -а-----оп---- ---о. Б-- и---- / и----- д- В- п------ н---- Б-х и-к-л / и-к-л- д- В- п-п-т-м н-щ-. -------------------------------------- Бих искал / искала да Ви попитам нещо. 0
B-k- --kal-/ i-k--a d- Vi po----m ---h-ho. B--- i---- / i----- d- V- p------ n------- B-k- i-k-l / i-k-l- d- V- p-p-t-m n-s-c-o- ------------------------------------------ Bikh iskal / iskala da Vi popitam neshcho.
Я хочу Вас дещо попросити. Б-х ---а- --иск-ла-д- Ви-пом-------нещо. Б-- и---- / и----- д- В- п----- з- н---- Б-х и-к-л / и-к-л- д- В- п-м-л- з- н-щ-. ---------------------------------------- Бих искал / искала да Ви помоля за нещо. 0
Bik- -ska--/ i--a----- -i-p------ z- -esh-ho. B--- i---- / i----- d- V- p------ z- n------- B-k- i-k-l / i-k-l- d- V- p-m-l-a z- n-s-c-o- --------------------------------------------- Bikh iskal / iskala da Vi pomolya za neshcho.
Я хочу Вас кудись запросити. Б-х---кал-/-ис-а-- -а-В--по--н- н- нещо. Б-- и---- / и----- д- В- п----- н- н---- Б-х и-к-л / и-к-л- д- В- п-к-н- н- н-щ-. ---------------------------------------- Бих искал / искала да Ви поканя на нещо. 0
B--h---k-l --i----a--a-V---o-an-a--a --shcho. B--- i---- / i----- d- V- p------ n- n------- B-k- i-k-l / i-k-l- d- V- p-k-n-a n- n-s-c-o- --------------------------------------------- Bikh iskal / iskala da Vi pokanya na neshcho.
Що Ви хочете випити? Как-----ич----/---лает-,---ля? К---- о------ / ж------- м---- К-к-о о-и-а-е / ж-л-е-е- м-л-? ------------------------------ Какво обичате / желаете, моля? 0
K--vo-o--ch--e --z-el-et-----l--? K---- o------- / z-------- m----- K-k-o o-i-h-t- / z-e-a-t-, m-l-a- --------------------------------- Kakvo obichate / zhelaete, molya?
Чи хотіли б Ви кави? Ж----те -- кафе? Ж------ л- к---- Ж-л-е-е л- к-ф-? ---------------- Желаете ли кафе? 0
Z--l--------ka--? Z------- l- k---- Z-e-a-t- l- k-f-? ----------------- Zhelaete li kafe?
Чи хотіли б Ви краще чаю? И-и п--д-----а-е -ай? И-- п----------- ч--- И-и п-е-п-ч-т-т- ч-й- --------------------- Или предпочитате чай? 0
I---p---poch---te-ch--? I-- p------------ c---- I-i p-e-p-c-i-a-e c-a-? ----------------------- Ili predpochitate chay?
Ми хотіли б поїхати додому. Ние -ск-ме -а ---п-иб-р-м ---щи. Н-- и----- д- с- п------- в----- Н-е и-к-м- д- с- п-и-е-е- в-ъ-и- -------------------------------- Ние искаме да се приберем вкъщи. 0
Ni- i-k-m- d- se -ribe-----ky--chi. N-- i----- d- s- p------- v-------- N-e i-k-m- d- s- p-i-e-e- v-y-h-h-. ----------------------------------- Nie iskame da se priberem vkyshchi.
Чи хотіли б ви таксі? Же-а----л- --кс-? Ж------ л- т----- Ж-л-е-е л- т-к-и- ----------------- Желаете ли такси? 0
Z-el-e-e -- t-k-i? Z------- l- t----- Z-e-a-t- l- t-k-i- ------------------ Zhelaete li taksi?
Вони хочуть зателефонувати. Т---с-а- д--се --ад-- -о-----фона. Т- и---- д- с- о----- п- т-------- Т- и-к-т д- с- о-а-я- п- т-л-ф-н-. ---------------------------------- Те искат да се обадят по телефона. 0
Te----at--a--e -ba-yat-p---e-ef--a. T- i---- d- s- o------ p- t-------- T- i-k-t d- s- o-a-y-t p- t-l-f-n-. ----------------------------------- Te iskat da se obadyat po telefona.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…